Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Рішення

Іменем України

02 квітня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова A.M.,

суддів: Франовської К.С., Широкової Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С., за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської центральної районної лікарні про визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що працювала у Чуднівській центральної районної лікарні на посаді кухаря.

Наказом №72 від 10 липня 2009 року позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності та - накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом №83 від 22 вересня 2009 року трудовий договір з ОСОБА_1 було розірвано на підставі ст.40 п.З КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором. Посилаючись на те, що в наказі про звільнення не наведено обставин систематичного невиконання без поважних причин обов'язків та притягнення до адміністративної відповідальності, дисциплінарних проступків вона не вчиняла, тому вважає своє звільнення незаконним і просила поновити її на роботі на раніше займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1П, просить скасувати постановлене у справі рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом не прийнято до уваги той факт, що в своїй роботі вона не допускала систематичних порушень трудової дисципліни, а тому відповідач не мав права розірвати трудовий договір та звільнити її з роботи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення - скасуванню з ухваленням нового, виходячи з наступного.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач звільнена з дотриманням чинного трудового законодавства.

Проте повністю з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно з п.3 ст.40 КЗпП України може бути звільнений працівник, який після застосування до нього дисциплінарного стягнення, не знятого і не погашеного спливом часу (ст.151 цього кодексу), знову допустив порушення трудової дисципліни.

Крім того, звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України допускається за наявності вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.22 Постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових, спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ч.І ст.40 КЗпП України.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 26.11.2007 року працювала кухарем харчоблоку Чуднівської центральної районної лікарні.

Наказом №72 від 10.07.2009 року ОСОБА_1 оголошена догана за недодачу продуктів харчування, передбачених раціоном (а.с.5).

За змістом наказу №83 від 22.09.2009 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з підстав, передбачених п.З ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків.

Підставою для звільнення, як встановив суд, стали результати проведеної в.о. головного лікаря раптової перевірки дотримання технології приготування страви та нестача м'яса 1,975 кг. (а.с.25).

Вивчивши подані відповідачем докази, колегія суддів приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, у нестачі м'яса, не доведена.

Так, як видно з акту перевірки, нестача м'яса виведена шляхом звірки даних про вагу м'яса, виданого на харчоблок зі складу і вагу м'яса у напів- готовому вигляді, шляхом відбору безпосередньо з кастрюлі в момент приготування.

При цьому, перевіряючі не перевірили яку кількість м'яса вклала ОСОБА_1 для приготування блюда, чи є акт зважування. При цьому, застосований метод перевірки нормовкладення передбачає врахування процента уварювання продукту і таке інше. Як і в якому розмірі цей показник врахувала комісія - докази відсутні.

За таких обставин, погодитись з висновком про винність ОСОБА_2ГІт у нестачі м'яса по обставинам 15.09.2009 року - неможливо.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про скасування наказу по Чуднівській центральній районній лікарні від 10.07.2009 року, то вони є безпідставні, оскільки у справі зібрано достатньо доказів на обґрунтування факту порушення трудових обов'язків позивача при видачі жареної риби.

Обраховуючи суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів виходить із розміру заробітної плати (доходу) позивача, яка зазначена в довідці і ця сума складає 5406 грн. з слідуючого розрахунку. 833,79 грн. (з/плата липень); + 1065,58(з/плата серпень); : 372(год.) = 5,10 грн. (сер. год. зароб.); 5,10 грн. X 1008 (168 год. х 6 міс.) + 265,20 грн. (36 год.вересня і 16 1-од.квітня) = =5406 грн.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не подано належних доказів на обґрунтування даної вимоги.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, в порядку ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають відшкодуванню витрати,- пов'язані зі сплатою судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316,367 п.п.2,4 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року в частині визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді кухаря Чуднівської центральної районної лікарні з 22 вересня 2009 року.

Стягнути з Чуднівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5406 грн. та в доход бюджету 62 грн.56 коп. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 856 грн.80 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Суддя А. Худяков

Судді: