Справа № 11-570/2009 р. Головуючий у І інстанції – Гумен В.М.
Категорія – ч. 1 ст. 122 КК України. Доповідач – Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Навозенко Л.С.,
суддів Миронцова В.М., Антипець В.М.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
адвоката ОСОБА_1,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
законних представників
неповнолітніх засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 вересня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, з неповною середньою освітою, учениця 8-го класу Прилуцької ЗОШ № 14, не одружена, раніше не судима, засуджена
за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76, 104 КК України, ОСОБА_7 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка та мешканка АДРЕСА_2, громадянка України, з неповною середньою освітою, учениця 10 класу Прилуцької гімназії № 1, раніше не судима, засуджена
за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі.
за ч. 1 ст. ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76, 104 КК України, ОСОБА_2 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_3, громадянка України, з неповною середньою освітою, учениця 10 класу Прилуцької гімназії № 1, неодружена, раніше не судима, засуджена
за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76, 104 КК України, ОСОБА_3 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_4, громадянка України, з неповною середньою освітою, учениця 10 класу Прилуцької гімназії № 1, неодружена, раніше не судима, засуджена
за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76, 104 КК України, ОСОБА_8 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з законного представника неповнолітньої засудженої АДРЕСА_9 на користь законного представника неповнолітньої потерпілої АДРЕСА_10 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_5 на користь законного представника неповнолітньої потерпілої АДРЕСА_10 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_6 на користь законного представника неповнолітньої потерпілої АДРЕСА_10 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_4 на користь держави 955 грн. 20 коп. у відшкодування витрат на лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 в Прилуцькій ЦРЛ.
Стягнуто з законних представників неповнолітніх засуджених АДРЕСА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 500 грн. на користь держави з кожного у відшкодування витрат на лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 в Прилуцькій ЦРЛ.
Судом ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були визнані винуватими в тому, що вони 3 червня 2009 року, в період з 12 год. 30 хв. до 15 год., разом з особою, кримінальна справа відносно якої закрита у зв’язку з недосягненням віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, за попередньою змовою між собою, неподалік Прилуцького центру електромереж на вул. Миколаївська, в м. Прилуки, а потім біля АДРЕСА_11, проявляючи явну неповагу до суспільства, яка супроводжувалась особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно, з хуліганських спонукань, побили неповнолітню ОСОБА_11.
В результаті побиття під час вчинення хуліганських дій потерпіла ОСОБА_11 отримала легкі тілесні ушкодження.
При цьому неповнолітня засуджена ОСОБА_2 вийшла за межі умислу передбаченого всіма засудженими і нанесла потерпілій ОСОБА_11 декілька ударів кулаком в область голови та обличчя, заподіявши таким чином середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Не погодившись з вироком суду, законні представники неповнолітніх засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_12 подали апеляції, в яких:
- законний представник неповнолітньої засудженої ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити та звільнити останню від кримінальної відповідальності з передачею на поруки за клопотанням колективу, де вона навчається. Вказує, що засуджена вибачилася перед потерпілою, сума моральної та матеріальної шкоди з її боку потерпілій відшкодована, будь яких претензій представники потерпілої до неї не мають. Просить врахувати те, що ОСОБА_2 раніше не судима, на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх не перебуває, позитивно характеризується, повністю визнала свою вину та щиро кається. Вказує, що в матеріалах справи наявне клопотання Прилуцької ЗОШ №1 про передачу на поруки ОСОБА_2;
- законний представник неповнолітньої засудженої ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_8 змінити, звільнити останню від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, зменшити суму морального відшкодування потерпілій та виключити вказівку на стягнення відшкодування витрат на лікування. Вказує, що в судовому засіданні було доведено мінімальну участь його доньки у скоєнні злочину у зв’язку з чим вважає, що міра призначеного їй покарання повинна бути пропорційна міри її вини, а не рівною з іншими засудженими. Вважає, що сума відшкодування витрат на лікування не підлягає відшкодуванню, оскільки не підтверджується жодними доказами. Також зазначає, що діями його доньки не могли бути спричинені тілесні ушкодження, які потребували лікування, у зв’язку з чим вважає, що сума відшкодування моральної шкоди є занадто високою. Просить врахувати щире каяття ОСОБА_8, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, а також те, що він частково відшкодував потерпілій понесенні витрати;
- захисник ОСОБА_12 просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити, звільнити останню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та залишити без розгляду цивільні позови у справі. Вказує, що суд, при призначенні покарання засудженій ОСОБА_3 не врахував всі дані про її особу та пом’якшуючі покарання обставини, а саме, що вона виховується в багатодітній сім’ї та її батько тривалий час не виплачує аліменти на утримання дітей. Зазначає, що суд у передбаченому законом порядку не розглянув заявлене клопотання трудового колективу про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки. Крім того, вважає, що суд порушив вимоги закону стягнувши кошти з законних представників неповнолітніх засуджених, не врахувавши, що відповідно до ст. 1179 ЦК України, особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду на загальних підставах. Також зазначає, що сума відшкодування витрат на лікування потерпілої ніяким чином не обґрунтована.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_12, які просили задовольнити їх апеляції з викладених в них підстав, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини засуджених у скоєнні інкримінованих ним злочинів, при обставинах встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні суду першої інстанції доказів і є обґрунтованим.
В судовому засіданні суду першої інстанції всі засуджені свою вину у скоєнні злочину визнали повністю, в апеляціях фактичні обставини справи та доведеність їх вини не заперечуються. Отже вирок суду ґрунтується на достатніх та достовірних доказах.
Твердження законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_6 про мінімальну участь його доньки ОСОБА_8 у вчиненні злочину у зв’язку з чим сума відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню, а сума відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки засуджена ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої не заперечувала нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11. Сама потерпіла вказувала, що ОСОБА_8 нанесла декілька ударів їй кулаком в обличчя, свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтвердили вказані обставини.
Дані обстивини також підтверджується висновком експерта № 523 від 9 липня 2009 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, контузії обох очних яблук, забійної рани слизової оболонки нижньої губи, синців під правим оком, в лівій та правій щічній області, в області лівого лобного бугра, набряк м’яких тканин в тім’яній області справа, забій шийного відділу хребта з перенапруженням зв’язкового апарату, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, а також садна лівого передпліччя та плеча, синця правої сидниці відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
З вищенаведеного вбачається єдиний умисел всіх засуджених на спричинення потерпілій ОСОБА_11 легких тілесних ушкоджень, внаслідок яких вона була змушена лікуватися та їй було заподіяно моральну шкоду.
За таких підстав, висновок суду про стягнення з усіх законних представників засуджених витрат на лікування потерпілої є обґрунтованим.
Разом з тим, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та обсяг заподіяних злочином потерпілій фізичних і моральних страждань, а також ступінь участі кожного з засуджених у вчиненні злочину та обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з представників неповнолітніх засуджених АДРЕСА_9 та ОСОБА_5 по 3000 грн., а з представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 – 2000 грн..
Обираючи вид та міру покарання всім засудженим, суд, відповідно до ст. 65 КК України, прийняв до уваги їх задовільні характеристики, пом’якшуючі покарання обставини: щире каяття, скоєння злочину в неповнолітньому віці, те, що вони добровільно відшкодували потерпілій завдану злочином матеріальну шкоду, а засуджена ОСОБА_2 в ході досудового слідства також частково відшкодувала моральну шкоду, та обґрунтовано призначив їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей інкримінованих ним злочинів звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України.
На думку колегії суддів, призначене всім засудженим покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів.
Твердження адвоката ОСОБА_1 про те, що суд порушив вимоги ст. 296 КПК України, не розглянувши у встановленому порядку в судовому засіданні клопотання трудових колективів про звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх засуджених з передачею їх на поруки, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вимоги ст. 296 КПК України стосується лише випадків розв’язання судом клопотань пов’язаних з викликом в судове засідання нових свідків і експертів, а також про витребування та приєднання до справи нових доказів.
Клопотання педагогічних колективів Прилуцької ЗОШ № 14 і Прилуцької гімназії № 1 та клопотання трудового колективу Прилуцької міської санепідемстанції про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки неповнолітніх засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 судом першої інстанції були розглянуті та, на думку колегії суддів, з урахуванням тяжкості, характеру та наслідків скоєного ними злочину, обґрунтовано залишені без задоволення.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження в апеляції адвоката ОСОБА_1 на те, що суд, в порушення ст. 1179 ЦК України, стягнув моральну та матеріальну шкоду не з засуджених, а з їх законних представників, оскільки, суд першої інстанції дане питання розглядав та встановив відсутність у неповнолітніх засуджених майна, достатнього для відшкодування завданої ними шкоди.
Також, посилання адвоката ОСОБА_1 та законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_8 в апеляціях на те, що заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування державі витрат на стаціонарне лікування не підтверджений жодними доказами, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявний розрахунок вартості ліжкодня по Прилуцький ЦРЛ (а.с. 234), на підставі якого були заявлені позовні вимоги.
Підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляції законних представників неповнолітніх засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 – без змін.
Головуючий: Судді: