АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2041/17Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 34 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретаріОСОБА_5

за участю:

представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7

відповідача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах кредитної спілки «Ліга-Жашків» до ОСОБА_8 про стягнення інфляційних втрат та річних процентів за порушення виконання грошового зобов'язання, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_6 в інтересах кредитної спілки «Ліга-Жашків» (КС «Ліга-Жашків»), в липні 2016 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом тривалого часу відповідач не виконував рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 21.09.2010 року у справі № 2-715-2010, а також рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.11.2010 року у справі № 2-982-2010, та вирок від 16.09.2010 р. по справі № 1-122/2010, внаслідок чого позивачу було заподіяно як матеріальних, так і моральних збитків, відбулось знецінення коштів протягом усього часу ухилення від повернення відповідачами коштів. Період, за який позивачем заявлені вимоги, визначений з 01.08.2013 р. по 31.03.2017 р.

В ході розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги, та остаточно позивач просив стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 54 038,28 грн. нанесених збитків шляхом порушення зобов’язань; 50000 грн. моральної шкоди та 2175 грн. судових витрат.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків» 43157,22 грн., із яких: 11659,43 грн. інфляційних втрат та 31497,79 грн. відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків» судовий збір в розмірі 902,19 грн. В решті частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права , вважає його незаконним, необґрунтованим і просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Позивачем рішення суду не оскаржується, тому у відповідності з вимогами ст.303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із наявності між сторонами грошових зобов’язань, які ОСОБА_8 належним чином не виконує, що є підставою для застосування наслідків ст. 625 ЦК України та прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків» 11659,43 грн. інфляційних втрат та 31497,79 грн. відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання за період з серпня 2013 року по березень 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині порядку, періоду, базою нарахування та визначення розміру інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про порядок визначення розміру процентів за порушення виконання грошового зобов'язання, а саме про необхідність визначення такого розміру відповідно до умов договору позики №412 від 12.03.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем і проведення нарахування у вигляді 5% місячних від простроченої суми, а не у відповідності до вимог ч. 2 ст.625 ЦК України – нарахування 3% річних від простроченої суми.

Встановлено, що 12.03.2010 року між позивачем КС «Ліга - Жашків» та відповідачем ОСОБА_8 був укладений договір позики №412, строком на 1 рік, відповідно до якого відповідачу було надано позику в розмірі 43000 грн. на соціальні потреби під 0,1644 % від суми залишку позики, за кожний день користування позичкою. (т.1 а.с. 15).

Вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 16.09.2010 р. по кримінальній справі № 1-122/2010, ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та стягнуто з останньої на користь КС «Ліга - Жашків» 7053,93 грн. матеріальної шкоди і 500 грн. моральної шкоди ( т.1 а.с.10–11).

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 21.09.2010 р. у справі № 2-715-2010 задоволено позовну заяву КС «Ліга - Жашків» до ОСОБА_8 та стягнуто з останньої на користь КС «Ліга - Жашків» заборгованість за договором позики від 12.03.2010 р. №412 в розмірі 53814,79 грн., з яких 43000 грн. основна сума позики, 10817,79 грн. процентів, нарахованих за користування позикою, а також 538,15 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ. ( т.1 а.с 12-13).

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 15.11.2010 р. у справі № 2-982-2010 задоволено позовну заяву КС «Ліга - Жашків» до ОСОБА_8 та стягнуто з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга - Жашків» заборгованість по відсотках нарахованих за користування позичкою за договором позики від 12.03.2010 р. №412 в розмірі 2756,72 грн.; 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ ( т.1 а.с.14).

З метою виконання вказаних рішень судів, позивачем було пред’явлено на виконання до органів державної виконавчої служби виконавчі документи на стягнення боргу з відповідачки. ( т.2 а.с.35-36).

Так, згідно довідки відділу ДВС № 370 від 16.08.2017 р. вбачається, що утримання боргу здійснювалось в період з 01.01.2012 р. по 01.05.2017 р. на загальну суму 37349,47 грн. та заборгованість по виконавчому листу №2-715 від 04.10.2010 р., станом на 01.05.2017 р. відсутня. ( т.2 а.с.43-44).

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині порядку визначення розміру процентів за порушення виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом першої інстанції зазначено, що законодавством встановлено презумпцію оплатності договору позики, тобто позика є відсотковою, якщо інше не встановлено договором або не визначено законодавством.

Частиною 2 ст. 1048 ЦК України визначено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

З довідки відділу ДВС №370 від 16.08.2017 р. вбачається, що утримання боргу здійснювалось в період з 01.01.2012 р. по 01.05.2017 р. на загальну суму 37349,47 грн., а тому, суд першої інстанції розрахунок проводив виходячи із суми заборгованості в розмірі 37349,47грн., яку вважав позикою і, яка не є безвідсотковою в розумінні ч. 2 ст.1048 ЦК України, оскільки сторонами договору позики визначено розмір відсотків за користування позикою на рівні 60 відсотків річних. При цьому суд першої інстанції погодився із вимогами позивача щодо стягнення відсотків за користування позикою в розмірі 60 відсотків річних, що становить 5 відсотків місячних чи 0,1644 відсотка денних, і вважав, що такі вимоги ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства.

З даним висновком не погоджується колегія суддів, оскільки поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 21.09.2010 р., при стягненні з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга - Жашків» заборгованості за договором позики від 12.03.2010 р. №412, договір позики розірвано. ( т.1 а.с 12 зворот).

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з норм чинного цивільного законодавства, вбачається, що винесення рішення суду про стягнення боргу, в тому числі й за договором позики, не є підставою для припинення зобов’язання, а отже й не звільняє боржника та/або боржників від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Згідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею цього Кодексу.

В даних правовідносинах відповідальність за порушення грошового зобов’язання нормами ЦК України. Так, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 21.09.2010 р. договір позики від 12.03.2010 р. №412 – розірвано, а тому відповідач ОСОБА_8, яка прострочила виконання грошового зобов'язання у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, зобов'язана сплатити три проценти річних від простроченої суми. Даний висновок колегії суддів не виходить за межі позовних вимог позивача. (т.1 а.с.3-9, 50-56,173-175,237-239).

В наведених розрахунках, починаючи з січня 2012 р., позивач вказував, як базу нарахування відсотків 64396,25 грн., що є неправомірним.

З довідки відділу ДВС № 370 від 16.08.2017 р. вбачається, що утримання боргу з відповідача здійснювалось в період з 01.01.2012 р. по 01.05.2017 р. на загальну суму 37349,47 грн., тому суд першої інстанції вірно, з чим погоджується і колегія суддів, визначився із сумою заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 37349,47 грн., яка з врахуванням оплат станом на 01.08.2013 р. становила 27985,60 грн., і яка не оспорюється позивачем.

При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що відповідачем було заявлено вимогу про застосування строку позовної давності та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Так, ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 21.07.2016 р., яка не була підписана позивачем (т.1 а.с.3-9) і недоліки якої були усунуті 23.08.2016 року (т.1 а.с.49-56). Згідно останнього доповнення до уточнень позовної заяви від 17.05.2017 р. (т.1 а.с.237-239), позивач просив стягнути суми, розрахунок з яких проведено з 01.08.2013 р., що не виходить за межі строку позовної давності, оскільки повне погашення заборгованості за інформацією ДВС відбулось лише станом на 01.05.2017 року.

Зважаючи на вищевикладене, районний суд дійшов до вірного висновку, що до стягнення підлягають виключно лише нарахування здійснені за період з серпня місяця 2013 р. по березень місяць 2017 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з періодом стягнення процентів за порушення виконання грошового зобов’язання, а саме: з серпня 2013 року по березень 2017 року.

Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦПК України, за прострочення виконання грошового зобов’язання, за період з серпня 2013 року по березень 2017 року (три роки і шість місяців), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути три проценти річних від простроченої суми 27985,60 грн., що становить - 29384 грн. 88 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині порядку, періоду, базою нарахування та визначення розміру інфляційних втрат в сумі 11659,43 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки вони проведенні у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України та чинного законодавства.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушення і неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольняє частково, оскаржуване рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року у даній справі змінює, скасовує його в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків» 31497,79 грн. відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання та ухвалює в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги КС «Ліга-Жашків» до ОСОБА_8 про стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання, задовольняє частково. Стягує з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга-Жашків» проценти за порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 29384 грн. 88 коп., в решті частини рішення - залишає без змін, визначивши загальну суму, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків», у вигляді інфляційних втрат та річних процентів за порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 41044 грн. 31 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 – задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах КС «Ліга-Жашків» до ОСОБА_8 про стягнення інфляційних втрат та річних процентів за порушення виконання грошового зобов'язання – змінити, скасувати його в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків» 31497,79 грн. відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги КС «Ліга-Жашків» до ОСОБА_8 про стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов'язання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга-Жашків» проценти за порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 29384 грн. 88 коп.

В решті частини рішення - залишити без змін, визначивши загальну суму, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_8 на користь КС «Ліга Жашків», у вигляді інфляційних втрат та річних процентів за порушення виконання грошового зобов'язання в сумі 41044 грн. 31 коп.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :