Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
20 листопада 2009 року справа № 2а-20753/09/1270
зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Бадахової Т.П.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
прокурора:
від позивача:
від відповідача :
Чуріковій Я.О.
не з’явився
не з’явився
Ісаєва Л.М. – за дов. від 16 грудня 2008 року
розглянувши апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства «Термо»
на постанову Луганського
окружного адміністративного суду від
по адміністративній справі
за позовом 06 серпня 2009 року (повний текст постанови складений 11 серпня 2009 року)
№2а-20753/09/1270 (суддя Матвєєва В.В.)
Прокурору Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська
до Закритого акціонерного товариства «Термо»
про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 150906,64 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року (арк. справи 61-62) були задоволені в повному обсязі позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах Держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Закритого акціонерного товариства «Термо» про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 150906,64 грн.
Відповідач, не погодившись із винесеною постановою Луганським окружним адміністративним судом від 06 серпня 2009 року надав апеляційну скаргу (арк. справи 68-70), в якій, посилаючись на порушення застосування норм процесуального права та відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували фактичне здійснення Управлінням пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах по списку № 2 в сумі 150906,64 грн. за період з 01 серпня 2008 року по 18 лютого 2009 року просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Прокурор та позивач у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство «Термо» - відповідач є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 13392504, зареєстровано та обліковується як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України Жовтневого району м. Луганська.
За змістом заявлених позивачем вимог та наявних в матеріалах справи документів, предметом цієї справи є встановлення наявності чи відсутності обов’язку у відповідача щодо відшкодування витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 150906,64 грн. за період з 01 серпня 2008 року по 18 лютого 2008 року.
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" .
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Зазначений порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від N 21-1 від 19 грудня 2003року, яка є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню відповідно до частини 3 статті 9 КАС України у межах спірних відносин.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Факт направлення, отримання та неоскарження розрахунків відповідачем на момент розгляду справі у суді першої інстанції, та на момент апеляційного провадження не заперечується.
Колегія суддів не приймає до уваги викладене апелянтом в наданій ним скарзі щодо не підтвердження наявними в матеріалах справи документами факту понесення витрат Управлінням Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Луганська та вважає, що наявні в матеріалах справи розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджують наявність в позивача боргу щодо відшкодування витрат на доставку пенсій. Зазначені розрахунки є належними доказами відповідно до статті 70 КАС України. Відповідачем на виконання статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено відсутності в нього суми заборгованості.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неправомірне стягнення судом першої інстанції фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий 2009 року. Колегія суддів зазначає, що враховуючи визначені Постановою правління Пенсійного фонду України, якою затверджено Інструкцію «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на обов’язкове держане пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» строки відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на день винесення оскаржуваного апелянтом рішення, у відповідача вже був наявний обов’язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за лютий 2009 року.
Колегія суддів зазначає що розрахунки (повідомлення) Управління Пенсійного Фонду України (позивача по справі) є актами індивідуальної дії, саме на їх підставі виникає обов’язок щодо сплати цього виду збору. Аналіз матеріалів справи посвідчує, що до складу заявленої до стягнення суми включені суми сплачені працівникам (колишнім працівникам позивача) Управління Пенсійного Фонду України Луганської області прізвища яких, та виплачені суми по кожній особі перераховані персонально (арк. справи 11), жодних спростувань помилковості, невірності визначення осіб та сум в розрізі звітних місячних періодів відповідач не надав.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Термо» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2009 року у справі № 2а-20753/09/1270 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2009 року у справі № 2а-20753/09/1270 – залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 листопада 2009 року в присутності представників відповідача.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т.П. Бадахова
М.І. Старосуд