У К Р А Ї Н А
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
м. ПОЛТАВИ
Справа №3-1664/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г., при секретарі Шестопал А.О., за участю порушника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, до адміністративної відповідальності не притягувалася
в с т а н о в и в :
2 квітня 2009 року, о 21 год. 40 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Пушкіна в м. Полтаві. При переїзді перехрестя з вулицею Сінна допустив порушення п. п. 10.1. та 16.11. Правил дорожнього руху України (далі - Правил), внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який з порушенням вимог п. 12.3. Правил рухався по вулиці Сінній. Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано значної майнової шкоди.
Допитаний в ході судового розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав частково і показав, що в той день і час він їхав на власному автомобілі у вказаному місці. Доїхавши до перехрестя з вулицею Сінною, він зупинився, оскільки проїзд цього перехрестя без зупинки заборонено. В той час світлофор працював в блимаючому режимі, тобто був включений тільки жовтий сигнал, який блимав. Поглянувши вліво, він пересвідчився, що не було перешкод для руху зліва. Тоді поглянув вправо і також пересвідчився, що автомобіль потерпілого, який рухався справа, знаходився дуже далеко майже біля готелі «Київ», тобто метрів за 200-300 від перехрестя. Він вважав, що не створить йому перешкоди і не порушивши Правил, встигне проїхати перехрестя. При цьому він також виходив з того, що потерпілий також дотримується ПДР і рухається з встановленою для руху в місті швидкістю. Він почав рух. І вже перетнув умовну осьову лінію, як відчув сильний удар справа в свій автомобіль. Тільки тоді він помітив, що відбулось зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілого, який рухався дуже швидко.
Потерпілий ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи показав, що в той вечір і час, які зазначені в протоколі, він на власному автомобілі, який використовує під таксі, рухався по вул. Сінній. Коли проїжджав повз готель «Київ», то бачив, що на перехресті вулиць Пушкіна і Сінної рухається автомобіль, переїжджаючи перехрестя. Вулиця була хорошо освітлена і в автомобілі було включено світло фар. Побачивши автомобіль в той час, коли він знаходився ще біля готелю, він більше на нього не звертав уваги і дивився на світлофор, щоб не проїхати на червоне світло, в зв’язку з чим на деяку мить відволікся від дороги. Їхав зі швидкістю приблизно 50 км/год. Потім в якусь мить вже побачив перед собою автомобіль порушника, об’їхати який вже не мав змоги і відбулось зіткнення. Після чого він побачив, що світлофор працював в блимаючому режимі.
Заслухавши пояснення учасників ДТП, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що кожним із учасників ДТП було допущено порушення Правил, які перебувають у причинному зв’язку з наслідками пригоди. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 2 квітня 2009 року і схеми доданої до нього (а. с. 3-7 матеріалів перевірки), місце зіткнення знаходиться на смузі руху автомобіля «Чері-Амулет».
Згідно висновку експерта № 138 від 8 жовтня 2009 року (а. с. 71-73) у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1., 16.11. Правил, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. В діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3. Правил, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. В умовах даної ДТП водії обох транспортних засобів мали змогу уникнути зіткнення шляхом дотримання тих пунктів Правил, які вони порушили.
Оцінюючи докази, суд виходить з положень статті 252 КУпАП і вважає, що ДТП сталася з вини обох учасників руху, які допустили порушення Правил. Суд вважає, що докази вини в порушенні Правил учасниками ДТП зібрані у визначеному статтею 251 КУпАП порядку і в своїй сукупності дають підстави для такого висновку.
Суд не приймає до уваги твердження представника потерпілого ОСОБА_3 про те, що висновок експерта про наявність в діях обох учасників руху порушення Правил ґрунтується на його суб’єктивних припущеннях, оскільки для проведення експертизи були надані матеріали справи та матеріали перевірки, на підставі яких було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. В ході проведення експертизи було зроблено огляд місця ДТП з участю обох учасників пригоди і експерта, де були встановлені вихідні дані, які в повній мірі узгоджуються як з іншими доказами, так і з поясненнями потерпілого, які він дав в суді. Тому суд не вбачає в зробленому експертом висновку припущень, на які вказує представник потерпілого і не вважає за необхідне задовольняти його клопотання про призначення додаткової експертизи з цих підстав.
Суд також критично оцінює показання потерпілого в тій частині, в якій він стверджує про інший, ніж встановлено в ході судового розгляду справи механізм пошкоджень транспортних засобів під час ДТП, оскільки це спростовується як показаннями його самого даними під час судового розгляду справи, так і показаннями порушника та доданими до справи фотознімками місця ДТП і транспортних засобів, з яких чітко вбачається, що автомобіль НОМЕР_1 має пошкодження з правого боку, куди прийшовся удар під час зіткнення.
Оцінюючи показання обох учасників ДТП, суд приходить до висновку, що вони по суті узгоджуються між собою.
Це дає підстави суду прийти до висновку про винуватість у виникненні ДТП обох учасників пригоди.
Дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. п. 10.1. та 12.1. Правил та знаходяться з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Дії водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 12.3. Правил та знаходяться з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Оцінюючи його діяння, суд враховує також те, що протягом року ОСОБА_2 десять разів притягався до адміністративної відповідальної за порушення Правил, яке полягало у перевищенні швидкості руху, проїзді на заборонений сигнал світлофора, порушенні розмітки, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння тощо (а. с. 24).
Суд вважає, що ОСОБА_1, порушивши пункти 10.1. та 16.1. Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки на час розгляду справи в суді цей строк сплив, справа підлягає закриттю.
В ході розгляду справи потерпілий подав заяву в порядку статті 40 КУпАП про відшкодування завданих йому внаслідок ДТП збитків в сумі 55057,34 грн., зазначивши, що ці збитки заподіяні внаслідок неправомірних дій тільки іншого учасника ДТП. Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП суддя має право одночасно з розглядом справи вирішити питання про відшкодування майнової шкоди завданої правопорушенням.
Розглянувши заяву суддя не вбачає підстав для вирішення питання про стягнення завданої шкоди, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що в її заподіянні винен не тільки порушник, а й інший учасник ДТП, а тому питання про її відшкодування повинно вирішуватись в порядку цивільного судочинства, в зв’язку з чим суд залишає заяву про відшкодування збитків без розгляду.
Керуючись статтями 38, 40, 280, 283 та 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрити справу щодо нього в зв’язку з спливом строку на притягнення до адміністративної відповідальності.
Заяву потерпілого про відшкодування завданих збитків залишити без розгляду.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.Г. Савченко