У К Р А Ї Н А
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
м. ПОЛТАВИ
Справа №3-2965/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г., при секретарі Шестопал А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, водій ПП «Улізько», до адміністративної відповідальності не притягувалася
в с т а н о в и в :
13 червня 2009 року, о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-Чоп. При виконанні маневру повороту праворуч в порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху України (далі - Правил) не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого причеп його автомобіля занесло на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з зустрічним автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок пригоди було завдано значної майнової шкоди.
Допитаний в ході судового розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав і пояснив, що 13 червня 2009 року, приблизно о 16 год., він повертався з відрядження на автомобілі НОМЕР_1 і їхав по автодорозі Київ-Чоп. Йшов дощ. Рухався зі швидкістю 40 км/год. Проїжджаючи ділянку дороги між населеними пунктами Орява, назву іншого не пам’ятає, в Сколівському районі Львівської області, почав здійснювати поворот праворуч, тримаючись від обочини на відстані 60-80 см. Його автомобіль їхав на 7-й передачі вниз по спуску не пригальмовуючи, оскільки в цьому не було потреби. На початку виконання цього маневру побачив, що на відстані 100-150 м йому назустріч рухався автомобіль «МАН». При його наближенні він помітив, що той автомобіль притискується до осьової лінії дороги, приблизившись до неї на відстань 50-80 см. Він прийняв правіше. Виїжджаючи з повороту, він відчув шум пляшок, які розбивалися і зразу ж зупинився на обочині. Коли виглянув з вікна автомобіля, то побачив, що пошкоджений його причеп, а автомобіль, який рухався до цього йому назустріч, лежав в кюветі. Водій того автомобіля в цей час вибирався з кабіни і сказав, що автомобіль загорається. Він побіг за вогнегасником і приніс його та почав гасити пожежу, чого зробити йому не вдалось. Коли повертався від того автомобіля, то побачив, що на дорозі лежать частини від автомобіля, що перевернувся, а також розкиданий вантаж, який знаходився у нього в причепі. Автогума на автомобілі була нова. При огляді автомобіля гума не оглядалась. Удар прийшовся в задню ось причепу. Думає, що зіткнення відбулось на його смузі руху, що він визначив по знаходженню бампера іншого автомобіля. Протоколу огляду місця ДТП і схеми до нього він не підписував, так як йому ніхто цього не пропонував. Після зіткнення він зупинився метрів за 30 від цього місця. Вважає, що причепа від його автомобіля не могло занести на смугу зустрічного руху.
Суд критично оцінює показання порушника ОСОБА_1, вважаючи їх такими, що суперечать об’єктивним обставинам справи та спростовуються сукупністю зібраних по ній доказів, а тому розцінює їх як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути відповідальності за вчинене.
При цьому суд виходить з наступного.
Потерпілий ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи показав, що 13 червня 2009 року він здійснював рейс на автомобілі НОМЕР_3 і рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Чопа. Йшов дощ, дорога була мокрою. Їхав зі швидкістю 50-60 км/год. Проїжджаючи ділянку дороги між населеними пунктами Козєва і Орява Сколівського району Львівської області, звивисту її частину, він побачив, що назустріч йому рухався автомобіль МАЗ. Кожний із автомобілів рухався по своїй смузі, не переїжджаючи осьової лінії. На повороті, де він здійснював поворот ліворуч, а зустрічний автомобіль праворуч, після роз»їзду автомобілів кабінами, він побачив, що причеп зустрічного автомобіля занесло на смугу зустрічного руху і уникнути зіткнення вже не було можливості. Після зіткнення його автомобіль скинуло в кювет. При цьому причеп залишився на дорозі, а кабіна опинилась в кюветі. Двері кабіни з одного боку заблокувало причепом, а з іншого боку вони заблокувались від удару, в зв’язку з чим, він вибирався звідти через лобове скло. Вибравшись, він закричав, що загорівся автомобіль і попросив його погасити. Однак, ті, що підійшли з вогнегасниками цього зробити не змогли, так як там не вистачило рідини для гасіння. Згорів повністю як автомобіль, так і напівпричіп. Довжина його автомобіля з напівпричепом приблизно 18 м. Вважає винуватим у цій ситуації водія автомобіля МАЗ, причеп якого занесло на смугу його руху, де він і вдарив його по кабіні. Їхав з м. Черкас, звідки виїхав ввечері, доїхав до Новоград-Волинського, де переночував і виїхав звідти приблизно о 10 год. До місця зіткнення відстань становила приблизно 400 км. На повороті швидкість його автомобіля становила 40-50 км/год. Чи був на дорозі знак обмеження швидкості і якою швидкістю там обмежувався рух, він не пам’ятає. Він рухався по проїзній частині дороги на відстані 30-40 см від правого краю її кромки. Зустрічний автомобіль рухався по середині своєї смуги руху. Причіп зустрічного автомобіля занесло на його смугу практично поперек дороги і вдарило в нижню частину кабіни. Був пошкоджений бампер і вся нижня частина кабіни. Його зразу ж після того як вийшов з машини доставили в лікарню і бампера на дорозі не бачив. Бокова частина причепу з зустрічного автомобіля валялась посередині проїжджої частини. Чи рухались в цей час інші автомобілі як в попутному, так і зустрічному напрямку, він не пам’ятає. Працівниками міліції він був опитаний того ж дня в лікарні.
Свідок ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи показав, що 13 червня 2009 року, приблизно о 14 год., він рухався з м. Чопа в м. Донецьк. На ділянці дороги між населеними пунктами Козєва і Орява 674-й км він рухався за автомобілем «МАЗ», їдучи за ним на відстані приблизно 150 м. Бачив, що назустріч рухався автомобіль «МАН» червоно кольору. Зустріч цих автомобілів відбулась на повороті. Коли автомобілі розминулись кабінами, він побачив, що причеп на автомобілі «МАЗ» занесло на смугу зустрічного руху приблизно на половину цієї смуги. Після зіткнення «МАЗ» зупинився на обочині справа, а «МАН» кабіною з»їхав в кювет. Побачивши, що автомобіль «МАН» загорівся, він здав назад на безпечну відстань, після чого пішов допомагати водію з автомобіля, який горів. Автомобіль «МАЗ» їхав на спуск і не гальмувати там, як це стверджує порушник, не можна було, тим більше, що спуск відбувався на закругленні дороги. Вважає, що автомобіль «МАЗ» рухався зі швидкістю 50 км/год, за ним він їхав на протязі 6-7 км. Перед поворотом МАЗ рухався посередині своєї смуги як і автомобіль «МАН». Причеп автомобіля «МАЗ» занесло миттєво на смугу зустрічного руху. В огляді місця пригоди він участі не приймав.
Свідок ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи показав, що 13 червня 2009 року, приблизно о 15-16 год., він на власному автомобілі «ВАЗ-2110» разом з ОСОБА_5 їхав в напрямку м. Києва. Перед ним їхали дві фури, марка першої із яких «МАЗ». Він робив спробу обігнати їх і трішки прийняв вліво. Побачив, що назустріч рухається автомобіль «МАН». Потім побачив, що причеп автомобіля «МАЗ» занесло на смугу зустрічного руху, де і відбулось зіткнення з автомобілем «МАН». Він їхав за фурою на відстані приблизно 50 м, перед якою на такій же відстані рухався автомобіль «МАЗ». Автомобіль «МАН» він бачив на відстані 200-250 м і рухався він, притискуючись ближче до обочини. Причеп занесло на смугу зустрічного руху на 2-2,5 м, а точніше на половину зустрічної смуги. Уваги на те, де знаходились залишки бамперу після ДТП, він не звернув.
Свідок ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи показав, що 13 червня 2009 року, приблизно о 16 год., він разом з ОСОБА_4 на автомобілі останнього їхав по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Києва. На повороті між селами Козєва і Орява побачив аварію, зіткнулися дві фури. Зупинилися. Перед ними була ще одна фура. Самого моменту зіткнення він не бачив, оскільки сидів на пасажирському сидінні, а тільки чув шум зіткнення. Автомобіль «МАН» загорівся. Він як і водій автомобіля «МАЗ» допомагав витягнути водія з автомобіля «МАН». Чи є обмеження швидкості на цій ділянці, він не знає. Чув як ОСОБА_4 сказав: «Диви-диви, зараз буде аварія». Бачив як автомобіль «МАН» падав в кювет.
Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку про те, що зіткнення автомобілів відбулось на смузі руху автомобіля НОМЕР_2 внаслідок занесення на неї при проїзді закруглення на проїзній частині причепа автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1
Як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди суд приймає до уваги постанову інспектора з дізнання ВДАІ з ОАТ Сколівського району при ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_6 від 19 червня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи (а. с. 4), в якій констатується факт порушення Правил порушником.
Це ж підтверджується і висновком судової автотехнічної та судової транспортно-трасологічної експертизи № 7527/7528/7529 від 30 жовтня 2009 року, із якого слідує (п. 9), що місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось на правій стороні дороги по напрямку pyxy автомобіля MAN, тобто на смузі pyxy автомобіля MAN.
Пояснення водія автомобіля МАЗ ОСОБА_7 в тій частині, що напівпричіп його автомобіля не могло занести на смугу зустрічного руху з технічної точки зору не спроможні.
Пояснення водія автомобіля MAN ОСОБА_2 відносно того, що напівпричіп зустрічного автомобіля МАЗ занесло на смугу його руху є з технічної точки зору спроможними (пункти 13, 14).
В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 ОСОБА_7 визначалась виконанням ним вимог п. 12.1. Правил, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
Технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів в даній дорожньо-транспортній ситуації не визначалась односторонніми діями водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2
Дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_7 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 12.1. Правил та знаходяться з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил, які б знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (пункти 16, 17).
Доказом вини порушника у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суд приймає до уваги також протокол огляду місця ДТП і схеми, доданої до нього (а. с. 5-7); протоколи огляду і перевірки технічного стану транспорту (а. с. 25-26, 27-28, 29-30, 31-32); фототаблиці місця події ДТП (а. с. 36-44).
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_1, порушивши пункт 12.1. Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки на час розгляду справи в суді цей строк сплив, справа підлягає закриттю.
Керуючись статтями 38, 283 та 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрити справу щодо нього в зв’язку з спливом строку на притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.Г. Савченко