ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

 
РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/189 12.11.09

 
РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/189                                                                                                    12.11.2009

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київський області

До Фізичної  особи –підприємця  -ОСОБА_1   

Про стягнення 4 294,94 грн.

 
Суддя Кирилюк  Т.Ю.  

Представники сторін:

Від позивача: Лабутіна О.А. (пред за довір  №13/1-1-3214 від  30.10.2009 року)

Від відповідача: не з’явився

 
ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київський області  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця - ОСОБА_1 заборгованості за договором №2802/06 від 26.12.2008 року у сумі 4 294,94 грн. (у тому числі 4 017,56 грн. основної заборгованості та 277,38 грн. пені). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним  виконанням Відповідачем грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2009 року порушено провадження у справі №23/189 та призначено її до розгляду на 06.10.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи №23/189 відкладався до 20.10.2009 року, 29.10.2009 року та 12.11.2009 року.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від  02.11.2009 року було  продовжено строк розгляду справи №23/189 на один місяць.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 12.11.2009 року представник Позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання 06.10.2009 року, 20.10.2009 року, 29.10.2009 року та 12.11.2009 року  своїх представників не направив, витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київський області  та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 26.12.2006 року було укладено договір №2803/06 на виїзд групи оперативного реагування на об’єкт, відповідно до якого Позивач зобов’язався здійснювати виїзд групи оперативного реагування на об’єкт Відповідача при отриманні сигналу при спрацюванні засобів сигналізації на об’єкті, що надійшов на пульт централізованого спостереження системи СЕЛЕНА у дні і години, вказані у дислокації-розрахунку, а Відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за надані Позивачем  послуги, за свій рахунок придбати, встановити та проводити ремонт сигналізації тощо.

Відповідно до заяви Відповідача (вх. №2751 від 25.06.2008 року) було поновлено дію договору № 2803/06 від 26.12.2006 року та відповідно до наказу Позивача №1927 від 02.07.2008 року було поновлено здійснення охорони об’єкта Відповідача.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання договору № 2803/06 від 26.12.2006 року Позивачем з 01.07.2008 року по 27.03.2009 року здійснювалась охорона об’єкта Відповідача, що підтверджується наданим журналом спостережень, в якому зафіксовано години ведення спостережень сигналізації та  здійснених  виїздів груп оперативного реагування. Відповідно до наданих представником Позивача пояснень Відповідач ухиляється від підписання акту виконаних робіт, у зв’язку з чим Позивачем було призупинено виконання договірних зобов’язань.

Згідно пунктів 5.1.7 та 5.1.8 договору № 2803/06 від 26.12.2006 року Відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати кошти Позивачу для оплати послуг оператора каналу стільникового зв’язку та оплачувати послуги спостереження сигналізації, встановленої на об’єкті.

Відповідно до пункту 3.2. договору № 2803/06 від 26.12.2006 року Відповідач зобов’язався здійснювати оплату послуг Позивача щомісячно до 10 числа поточного місяця згідно  платіжних рахунків Позивача, проте означене зобов’язання не виконав у повному обсязі. Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4 017,56 грн.

Позивачем на адресу Відповідача були надіслані претензії №13/1-1-801 від  03.03.2009 року від 03.03.209 року та №13/1-1-1130 від 06.04.2009 року з вимогою оплатити заборгованість. Однак, відповіді та грошових коштів Позивачем не отримано.

Відповідач не надав і суду пояснень та заперечень щодо заявлених Позивачем вимог.

Таким чином, суд вважає факт надання послуг Відповідачу доведеним та підтвердженим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені договором № 2803/06 від 26.12.2006 року, тобто здійснив господарське правопорушення.

Відповідно до пункту 7.3 договору № 2803/06 від 26.12.2006 року Відповідач повинен за порушення строків оплати сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми  простроченої плати за період прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, у наведеному у позові розрахунку пені Позивач помилково обчислює пеню від загальної суми боргу, а не від сум кожного місячного платежу з дати його прострочки.

Згідно пункту 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність, строком в один рік.

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Відповідач не надав суду відповідну заяву і за таких обставин суд позбавлений права застосування правових наслідків спливу позовної давності за вимогою про стягнення пені. Отже, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволених  вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з фізичної  особи –підприємця ОСОБА_1  (04107, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, ідентифікаційний код 08596914) основний борг у сумі 4 017,56 грн. (чотири тисячі  сімнадцять гривень 56 копійок); пеню у розмірі 277,38 (двісті сімдесят сім гривень 38 копійок); витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.)

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                          Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення  13.11.2009 року