7/2-642

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08  лютого  2007  року  Вишгородський  районний  суд  Київської  області  в  складі головуючого  -  судді                                                     Чіркова Г. Є. ,

при  секретарі                                                                     Замно Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  втрату  права  користування  жилим  приміщенням,

встановив:

позивачі в жовтні 2006 року звернулись до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач з 2001 року відсутній у житловому приміщенні без поважних причин,   а  тому  втратив  право  користування  ним.

В судовому засіданні позивачка підтримала висунуті вимоги й ствердила, що відповідач - ОСОБА_3, який є колишнім її чоловіком, з серпня 2001 року за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 не проживає і плати за таке поряд з оплатою комунальних послуг не здійснює.

Позивачка, допитана як свідок, ствердила що відповідач забрав усі свої речі й стосунків з сім'єю на теперішній час не підтримує, а тому його відсутність без поважних причин по місцю проживання більше 5 років, є підставою до визнання відповідача  таким,   який  втратив  право  користування  жилим  приміщенням.

Відповідач, будучи сповіщеним про розгляд справи, в судове засідання не прибув і причини такого суду не повідомив, з огляду на що, позивачка просила розглянути  справу  на  підставі  наявних  доказів.

Про  зазначені  позивачкою  обставини  йдеться  в  представлених  суду  доказах.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 06 жовтня 1997 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_4, ОСОБА_1 та  ОСОБА_2.

Позивачка з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала в шлюбі з відповідачем, а той з  ІНФОРМАЦІЯ_3  зареєстрований  у  згаданій  квартирі,   як  член  сім'ї  власника.

Згідно з актом обстеження згаданої квартири, складеного Депутатом Вишгородської міської ради, відповідач ОСОБА_3  з 2001 року по теперішній час  у  ній  не  з'являється.

З огляду на зазначені правовідносини судом виявлено цивільне право позивачів вимагати визнання ОСОБА_3 особою, що втратила право користування жилим  приміщенням,   відповідно  до  вимог   статей  71   і   71  ЖК  України.

Відтак, пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають   задоволенню.

Крім того, позивачами представлено документальне підтвердження понесених ними  судових  витрат,   які  слід  стягнути  з  відповідача.

На підставі статей 71 і 72 ЖК України і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

ОСОБА_3 визнати таким, що втратив право користування  квартирою  АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50  коп.   та  8  грн.   50  коп.   судового  збору  в  дохід  держави.

Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в  порядку  ч.   4  ст.   2 95  ЦПК  України.