КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

П О С Т А Н О В А

19.10.09  р.                                                                                          № 16/218         

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Жук Г. А.  (доповідач по справі),

суддів:

Агрикової О.В.

Разіної Т. І

при секретарі судового засідання Матвієвській Г.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 –представник за довіреністю №3717 від 16.10.2009 року

від відповідачів: не з’явились,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 06.07.2009 року суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року,

у справі          № 16/218 (суддя Спаських Н.М.),

за позовом          суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4, м. Київ,

до                      1 .Товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафта», м. Дніпропетровськ,

2 .Товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД», м. Кременчук, Полтавської області,

про                       визнання права власності, -

встановив:

24 грудня 2007 року суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафта»та товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»про визнання права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться в Черкаській області, Золотоніського району, Піщанська сільська рада, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя та складаються з АЗС, позначеної на плані літерою «А»загальною площею 53,3 кв.м., уборної, позначеної літерою «Б», бензоколонки (I), ємкостей (II), свердловини (III), відмостки (SV), огорожі (1) (далі –АЗС) (а.с. 2-4 т.1).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2008 року позов було задоволено повністю, визнано право власності за суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»1 186,00грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 66-67 т.1).

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.02.2008 року (вх. № 2-04/3/100/458 (а.с.85-89 т.1) та заявою від 17.04.2008 року про уточнення вимог апеляційної скарги (вх. №2-05/1211/н від 22.04.2008 року), просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 05.02.2008 року, прийняти нове рішення про відмову у позові та стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 595,00 грн. відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. При цьому, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року у справі №16/218 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»без задоволення (а.с.177-181 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року зазначені рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 261-265 т.1).

Постановою Верховного Суду України від 23.09.2008 року касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року скасовано, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року залишено в силі (а.с. 332-334 т.1).

29.05.2009 року суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з заявою від 26.05.2009 року про прийняття додаткового рішення у справі №16/218 (а.с. 1-3 т.2), в якій просив прийняти додаткове рішення і стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»на його користь 50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Заяву обґрунтовано тим, що оскільки для представництва інтересів позивача у всіх судових інстанціях було запрошено адвоката, то у відповідності зі ст. 49 ГПК України суми по оплаті послуг адвоката, пов’язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року у справі № 16/218 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення по справі та стягнення з ТОВ «Маранта ЛТД»50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката (а.с. 26 т.2).

Вказану ухвалу мотивовано тим, що оскільки вимога про відшкодування витрат на допомогу адвоката не заявлялася позивачем в ході розгляду справи, додаткове рішення по ній прийнято бути не може, так як це не передбачено ст. 88 ГПК України.

Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач, суб’єкт підприємницької діяльності –фізичнаї особа ОСОБА_4, 08.07.2009 року подав апеляційну скаргу б/н від 06.07.2009 (вх №2-04/3/512/1723 від 08.07.2009р.), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Маранта ЛТД»50 500,00 грн. відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує невирішенням судом першої інстанції питання про розподіл господарських витрат, а саме витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката, що є порушенням вимог ст. 49 ГПК України, а тому господарський суд Черкаської області у відповідності зі ст. 88 ГПК України повинен прийняти додаткове рішення.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року у справі №16/218 апеляційну скаргу б/н від 06.07.2009 року суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року прийнято до провадження (головуючий суддя –Жук Г.А., судді Зеленіна Н.І., Разіна Т.І.) та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного суду від 29.07.2009 року строк розгляду справи № 16/218 продовжено на 1 місяць.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року склад колегії суддів змінено.

З метою забезпечення рівності процесуальних прав сторін, всебічного та повного дослідження обставин справи ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2009 року у справі №16/218 розгляд апеляційної скарги позивача відкладався у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 19.10.2009 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Маранта ЛТД»50 500,00 грн. відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Представники відповідачів у справі не з’явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки відповідачі суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала господарського суду Черкаської області не підлягає зміні чи скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Перелік випадків, коли суд має право винести додаткове рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Додаткове рішення –засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

Як стверджує скаржник, судом першої інстанції не вирішено питання про розподіл господарських витрат, а саме витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката, що є порушенням вимог ст. 49 ГПК України, а тому господарський суд Черкаської області у відповідності зі ст. 88 ГПК України повинен прийняти додаткове рішення, проте з такими твердженнями судова колегія не погоджується.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за послуги адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались і за наявності документального підтвердження таких витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатами, а не будь-яким представникам.

Хоча позивач дійсно отримував послуги адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 від 07.08.2006 року (а.с.21 т.2) на підставі договору № Ю-20/12/07 на надання юридичних послуг від 20.12.2007 року (а.с. 17-19 т.2). Сплатив визначену п. 6.1. вищезазначеного договору винагороду, що підтверджується платіжним дорученням №1326 від 24.12.2007 року, але це не дає суду правових підстав для задоволення, поданої позивачем заяви про прийняття додаткового рішення у даній справі, оскільки 24.12.2007 року при зверненні до суду першої інстанції позивачем ставилась лише вимога про визнання права власності і не ставилося питання про відшкодування йому в складі судових витрат –витрат на допомогу адвоката в сумі 50 500,00 грн., а також не подавались і підтверджуючі документи на цю суму, хоча на час подання позовної заяви такий договір вже був укладений і визначена винагорода сплачена.

Посилання позивача на те, що в ході розгляду справи адвокат ОСОБА_5 заявляв усне клопотання про відшкодування витрат на допомогу адвоката відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки належних та допустимих доказів, у відповідності з вимогами ст.ст. 33,34 ГПК України, позивачем надано не було. В протоколах судових засідань (а.с. 33, 53, 64 т.1) не відображено подання позивачем усних клопотань про відшкодування витрат на послуги адвоката. Позивачем або його представником не було заявлено жодних зауважень на протоколи судових засідань в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що винесення додаткового рішення з вимог, що не заявлялись та не розглядалися судом в ході судового розгляду справи суперечить вимогам ст. 88 ГПК України, відтак судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому ухвала господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року у справі № 16/218 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, п.1) ч. 1 ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року у справі № 16/218 - залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року у справі № 16/218 - залишити без змін.

3.          Справу № 16/218 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Жук Г. А.

Судді:

Агрикова О.В.

Разіна Т. І

Дата відправки  22.10.09