КОПІЯ 1-14/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Лебезуна В. І.
при секретарі Лебединець К.М.
з участю прокурорів ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу
за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, столяра СУ СБУ, раніше не судимого, потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС,
у вчиненні злочину, передбаченого СТ.286 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6.
5 липня 2005 року близько 21.30 години ОСОБА_5 керував автомобілем ВАЗ- 2105, д. з. НОМЕР_1 в с. Ст. Петрівці Вишгородського району Київської області по вул. Леніна в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.9 „а" правил дорожнього руху. Автомобіль під керуванням ОСОБА_5 був технічно несправний: з відсутнім лобовим склом, що є порушенням п.31.4.7 Правил, які забороняють експлуатацію транспортного засобу у відсутності передбаченого конструкцією транспортного засобу скла.
Керуючи автомобілем, ОСОБА_5 порушив п.12.1, 12.2 та 12.3 Правил, а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху він не врахував дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; в умовах недостатньої видимості ОСОБА_5 вибрав таку швидкість руху, при якій не зміг зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху, яку він був спроможний виявити, ОСОБА_5 не вжив заходів для зупинення швидкості аж до зупинку транспортного засобу.
Порушення Правил дорожнього руху призвели до того, що ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ-2105 в умовах недостатньої видимості в с. СТ. Петрівці по вул. Леніна в напрямку м. Києва, в порушення п. 10. Правил змінив напрямок руху транспорту, виїхав правою стороною на узбіччя, по якій на велосипеді рухався неповнолітній ОСОБА_6. Маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду у вигляді велосипедиста, ОСОБА_5, проявляючи злочину самонадіяність, повинен був переконатися, що виїзд на узбіччя дороги буде безпечним і не створить перешкод для велосипедиста ОСОБА_6.
Але керування технічно не справним автомобілем і в стані сп'яніння в сукупності з порушеннями п.п. 12.1,12.2,12.3 Правил призвело до того, що ОСОБА_5 передньою частиною автомобіля вчинив ззаду наїзд на неповнолітнього ОСОБА_6.
Від удару виступаючими деталями автомобіля ОСОБА_6 впав на капот ВАЗ-2105. Після зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_5 виїхав на зустрічну смугу і проїхав близько 60 м. Тіло ОСОБА_6. знаходилось на капоті ВАЗ-2105. Потім ОСОБА_5 звернув вправо на смугу дороги, а тіло ОСОБА_6. впало на поверхню автотраси і було залишено на зустрічний смузі дороги. ОСОБА_5 проїхавши 47 м. Від місця, де залишився ОСОБА_6, зупинив автомобіль на протилежній частині дороги біля узбіччя.
Згідно з висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток основи черепа з крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, забійні рани по поверхні тіла та голови, садини тіла та кінцівок, перелом лівої лопатки та лівої ключиці, гострих відростків та грудного хребців лівої малої стегнової кістки.
В результаті порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_5 смерть ОСОБА_6. наступила від перелому кісток основи черепа з крововиливом під шлуночки головного мозку.
Висновок суду про винність ОСОБА_5 у порушені Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілому, ґрунтується на доказах безпосередньо досліджених в судовому засіданні.
Підсудний ОСОБА_5 визнав себе винним повністю і пояснив, що в 2002 році він по генеральній довіреності купив автомобільВАЗ-2105, д.н. НОМЕР_1. 5 липня 2005 року він за день випив близько 350 грамів горілки. Біля 22.00 години він на автомобілі ВАЗ-2105 разом зі своїм товаришем ОСОБА_7 їхали в кафе „Фламінго", яке знаходиться в с. Ст. Петрівці. На вулиці ще не було темно, але видимість дороги була поганою, бо в автомобілі відсутнє лобове скло і повітря різало в очі. Рухався він зі швидкістю до 65 км/год. Не доїжджаючи метрів 100 до повороту на фабрику „Екран" він відчув сильний удар в ліву сторону автомобіля і йому здалося ніби-то щось пролетіло. Він розгубився, автомобіль виїхав на зустрічну смугу дороги. Потім він скерував автомобіль на свою смугу руху і зупинився на узбіччі метрів 100 від місця де він відчув удар. Коли вийшов з автомобіля, то побачив, що на краю зустрічної смуги руху ближче до узбіччя лежав молодий хлопець, а неподалік на дорозі лежав пошкоджений велосипед.
Свідок ОСОБА_7 пояснив в суді, що 05.07.2005 року біля 22.00 години він знаходився в автомобілі ВАЗ -2105, яким керував ОСОБА_5 В автомобілі не було лобового скла. Зустрічне повітря різало очі, тому він захищаючи очі, сидів біля водія напів оборота, Біля повороту на фабрику „Екран" він відчув удар та гучні звуки. Коли повернув голову в сторону звуку, який доносився з передньої частини автомобіля, то побачив частину велосипедного колеса над капотом автомобіля зі сторони водія. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу, а потім ОСОБА_5 повернув вправо на свого смугу і зупинив автомобіль біля узбіччя. Свідок підтвердив, що дорога була суха, на вулиці горіли освітлювальні ліхтарі, у автомобіля ВАЗ -2105 були увімкнені габаритні вогні.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили в суду, 05.07. 2005 року біля 21.30години вони знаходились на повороті до фабрики „Екран" в с. Ст. Петрівці. На вулиці було ще не зовсім темно, але автомобілі їхали з освітленням, Вони бачили, що зі сторони с. Лютіж в напрямку м. Києва виїхала легкова автомашина без освітлення. Автомобіль рухався частково по узбіччю, Через кілька хвилин вони побачили, що автомобіль вчинив зіткнення з велосипедиста, який рухався в попутному напрямку. Від удару велосипедист разом з велосипедом упали на капот автомобіля. Велосипедист впав начебто в салон на кермо. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу ближче до них. Потім водій автомобіля звернув на свою смугу, а тіло велосипедиста впало на трасу. При повороті ліві колеса переїхали тіло потерпілого і на асфальті залишилися кров'яні сліди. Коли автомобіль зупинився, вони підійшли до потерпілого, але він був без ознак на життя.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили в суді, що їх син Вадим закінчив 1-й курс Національного транспортного університету. Він приймав участь у конкурсах ДАІ м. Києва з правил дорожнього руху, мав золоту медаль за перемогу в конкурсі фігурного водіння велосипеду. Вони очевидцями ДТП, в якій загинув їх син, не були, але пізніше їм стало відомо, що винним в смерті є ОСОБА_5, який в стані сильного алкогольного сп'яніння 05.07.2005 року керував несправним автомобілем і допустив численні порушення Правил дорожнього руху. Підсудний, чи його родичі матеріальні та моральні збитки їм не відшкодували. В результаті єдиного сина вони отримали велику душевну біль і психічні страждання.
Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6. настила від перелому кісток основи черепа з крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 показав, що перелом кісток основи черепа виник не від переїзду колесами автомобіля, а від удару у виступаючі металеві деталі автомобіля під час первісного зіткнення тіла з капоту, стійкою верхньої частини автомашини, тощо. Слідів переїзду на тілі потерпілого при вскритті трупу - не було виявлено. В справі є судово -токсилогічна експертиза, в якій зазначено, що в крові ОСОБА_5 виявлений етиловий спирт в концентрації - 3.58%.
Відповідно до висновку судово - автотехнічної експертизи ОСОБА_5 мав технічну можливість відвернути наїзд на велосипедиста, якби він своєчасно виконав вимоги п.п. 12.2,12.3 Правил дорожнього руху.
В справі є також схема дорожньо - транспортної пригоди, з якої вбачається, що автомобіль ВАЗ-2105 під керуванням ОСОБА_5 вчинив наїзд на потерпілого на краю узбіччя. Тіло потерпілого знаходилося на автомобілі ОСОБА_5 і через 74 м тіло потерпілого було скинуто на зустрічній смузі ближче до узбіччя, велосипед був протягнутий автомобілем на 5 м 68 см далі від тіла.
Сукупність приведених доказів, їх оцінка переконує суд в тому, що ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого і його діяння кваліфікується за ч.2 ст.286 КК України.
Суд виключає із обвинувачення порушення ОСОБА_5 п.2.10 „а"-оскільки ця вимога Правил по-перше не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а по-друге порушення п.2.10 "а" не знаходяться у причинному зв'язку з наступивши ми наслідками.
При призначені покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття. Позитивну характеристику підсудного за місцем роботи та проживання, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням обставин вчиненого злочину, чисельних порушень Правил дорожнього руху суд застосовує до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки.
Вирішуючи питання про цивільний позов, суд визнає, що злочином підсудного ОСОБА_5 потерпілій була заподіяна матеріальна шкода на поховання єдиного сина. Цивільний позивач - потерпіла ОСОБА_4 понесла з вини підсудного витрати на поховання та на страждання надгробного пам'ятника витрати в сумі 34985,62 грн.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, договору підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.
В справі є генеральна довіреність гр-на ОСОБА_11 від 11.06.2002 року про те, що автомобіль ВАЗ -2105, д. н. НОМЕР_1 передається ОСОБА_5 в керування та розпорядження. Таким чином, ОСОБА_11, який передав підсудному право відчужувати автомобіль - не є особою, на яку може бути покладена відповідальність про стягнення витрат. Оскільки ОСОБА_7 не керував автомобілем під час ДТП, коли загинув ОСОБА_6 а знаходився в автомобілі в якості пасажира, ОСОБА_7 не може бути відповідачем по заявленому цивільному позову.
Суд, на підставі ст. ст. 1187,1201 ЦК України , стягує матеріальні збитки з підсудного на користь цивільного позивача - ОСОБА_4
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала.
Оскільки в результаті злочинних дій підсудного загинув єдиний син потерпілої, мати -ОСОБА_4 втратила душевний спокій.
З врахуванням характеру і тривалістю страждань, тяжкості заподіяної психологічної травми суд розмір моральної шкоди задовольняє в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 321,323,328-339КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Запобіжний захід -підписка про невиїзд - змінити на взяття під варту іззаду суду негайно і утримувати В СІЗО №13 Київської області.
Початок строку відбування покарання відраховувати ОСОБА_5 з 01 лютого 2007 року.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 34985, 62 грн., матеріальної та 100 тис. грн. - моральної шкоди, а всього 134985 ( сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн., 62 коп.
Речовий доказ: велосипед - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії.
Суддя В.І.Лебезун
Згідно з оригіналом