Справа № 2а-1807/09/0524  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

19 жовтня 2009   року                     м. Кіровське  

Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

головуючого – судді       Артеменко Л.І.  

при секретарі         Лиховидовій В.В.  

за участю позивача                                                ОСОБА_1  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1     до Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав, зобов’язання зробити перерахунок  та виплату доплати до пенсії як дитині війни, -  

встановив:  

23 вересня 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до  відповідача про зобов»язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закон)  як дитині війни за період з 1 січня 2008 рр  по теперішній час, виходячи з 30%  мінімальної пенсії за віком. Просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на обізнаність щодо порушення прав лише після висвітлення подій в пресі в липні 2008 року.  

  В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни», у зв»язку з чим у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач такі нарахування та виплати не робив, чим порушив його права. Вважав, що положення Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”  визнано неконституційним, що на думку позивача відновило дію ст.. 6 Закону по теперішній час.  

  В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.  

Представник відповідача до початку судового засідання надав до суду  письмові заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного  Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України.  З 1 січня 2008 року  ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла в новій редакції у зв’язку  з п. 12 ст.71 Закону України  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.,  відповідно до вимог якої позивач  отримував доплату. Внесені зміни визнані неконституційними Рішенням Конституційного суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, що на думку представника відповідача не тягне за собою автоматичного відновлення дії норми закону в попередній редакції, а тому в  2008 році позивач отримував  доплату до пенсії згідно постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а саме – з 22 травня -48,10грн, з 1 липня – 48,20 грн, з 1 жовтня -49,80 грн. Вимоги позивача вважав незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю, наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який позивачем був пропущений без поважних причин.  

В судове засідання представник відповідача  не з’явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.  

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

  З матеріалів справи вбачається, що позивач народився 30 січня 1939 року,  має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням з позначкою Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради. Згідно довідки відповідача  перебуває у нього на обліку як отримувач пенсії за віком,  з січня 2008 року отримує доплату до пенсії як дитина війни, а  саме – з 22 травня -48,10грн, з 1 липня – 48,20 грн, з 1 жовтня по теперішній час  -49,80 грн.  

  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

  Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Отже, дія ст.. 6 Закону відновлена з 22 травня 2008 року.  

Відповідно до статті 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року ” та абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” у 2008 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня, 01 липня та з 01 жовтня 2008 р. застосовувався  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що дорівнював з 1 квітня - 481 грн., з 01 липня 2008 р.- 482 грн., а з 01 жовтня – 498 грн., а отже, діяли наступні  розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 481 грн. , з    01 липня 2008 р.- 482 грн. та  з  1 жовтня – 498 грн.  

  Тобто, за період з  22.05.2008 року до 31.12.2008 року  позивач мав право на отримання підвищення до пенсії  в розмірі 1072,85 грн (481 грн. х 30 % / 31 х 10 дн.  + 481 грн. х 30 % + 482 грн. х 3 х 30 % + 498 грн. х 3 х 30 % ).  

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

  Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

  Позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов»язків громадян, обов»язково підлягають оприлюдненню.  

  У зв»язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період  з 22 травня до 23 вересня 2008р, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку,  суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 23 вересня 2008  року (дата подання позову  – 23 вересня 2009 року).  

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 року, сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  а не 30% мінімальної пенсії за віком, як то передбачено ст.. 6 Закону, за період з  23 вересня 2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати і виплатити   позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, виходячи з різниці між 30% мінімальної пенсії за віком та виплаченої суми, що складає 324,51 грн ( 482 х 30% : 30 х 8  – 48,2 :30 х 8  + 498 х30% х3 – 49,8 х 3).  

  Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без  обмеження.  

  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

  Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина . Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.  

  З 1 січня 2009 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  є чинними.  

Конкретна норма закону, а саме ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” №835-У1 від 26 грудня 2008р.,   спеціально регулює, що розмір державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України, додатково відтворюючи принцип ієрархічності нормативно- правових актів та робить неможливим застосування аналогії законів та застосування до визначення соціальних гарантій, які визначаються від мінімальної пенсії за віком (що в свою чергу дорівнює прожитковому мінімуму),  положень закону, в тому числі і ст.71 Закону України від 26.12.2008 р. №835-У1 «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що  встановлює розміри соціальних виплат, які визначаються залежно від розмірів мінімальної заробітної плати, що ніякого відношення до розмірів соціальної допомоги дітям війни не мають.  

Для визначення соціальних гарантій дітям війни існує спеціальний Закон, а саме   ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 року (в редакції даного Закону), що встановлює підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” №835-У1 від 26 грудня 2008р.   та абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 р. застосовувався  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність,  в розмірах, що діяли у грудні 2008 р.,  отже, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 р. становить – 498 грн.  

Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік» №835-У1 від 26 грудня 2008 року зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  не вносилися, розмір законодавчо визначених їм соціальних гарантій не змінювався, в тому числі і в бік зменшення.  

Підзаконний нормативний акт, яким є Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»                          не відповідає ні ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 року, ні  ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” №835-У1 від 26 грудня 2008р., взагалі не приймалася у відповідності з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік ” та у його розвиток, оскільки до її п.8 не вносилися зміни у 2009 р., а отже суд, керуючись ч.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто діючі на теперішній час ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 року та  ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” №835-У1 від 26 грудня 2008р.  

Враховуючи, що в 2009 році  позивачу виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, його вимоги в цій частині підлягають  задоволенню частково, а саме,  за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року відповідач повинен донарахувати і сплатити  позивачу як дитині війни   різницю між  30% мінімальної пенсії за віком та виплаченими за цей період сумами, яка складає 896,40 грн (498 х 30% х9 – 49,80 х9).  

Загальна сума, яку належить донарахувати та сплатити позивачу, за період з 23 вересня 2008 року по вересень 2009 року включно складає  1220,91 грн.  

  Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   п. 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;  ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на   2009   рік ” №835-У1 від 26 грудня 2008р., керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства, суд      

постановив:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 23 вересня 2008 року по  30 вересня 2009 року в сумі 1220,91 гривень.  

  В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.  

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 жовтня 2009 року. Постанова у повному обсязі   складена у нарадчій кімнаті 19 жовтня  2009 року.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ч.3 ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.  

Суддя: