ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. справа 804/15899/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» 20.11.2015 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просить визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20047 від 21.05.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600371/1 від 21.05.2015 (ас2,74).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 в задоволенні позову відмовлено (ас116).

В апеляційній скарзі ПАТ «ДМК» просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що ними поданий повний пакет документів для митного оформлення товару за ціною контракту. Митниця безпідставно дійшла висновку про наявність розбіжностей в поданих документах, витребувала додаткові документи та збільшила вартість імпортованого товару, застосувавши резервний метод (ас136).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного Кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 Митного Кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного Кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених в частинах 5, 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, в разі якщо документи, зазначені в частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень застосування цього методу, визначених в частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного Кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих в разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності в цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним в главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між ПАТ «ДМК» та ТОВ «Руська гірничо-металургійна компанія» 29.04.2015 укладений контракт №15-0835-12 купівлі-продажу товару. Згідно додатку №3 від 06.05.2015 до контракту, ТОВ «Руська гірничо-металургійна компанія» поставляє залізорудний концентрат за ціною 1963р69к за тонну на умовах СРТ станція Дніпродзержинськ (ас27-31).

Позивачем 21.05.2015 подана митна декларація №110010000/2015/0020914 для митного оформлення залізорудного концентрату агломераційного з вмістом Fe2O3 (66,4% 66,3% 66,0%), SiO2 (6,9% 7,4%), волога (9,94% 9,90%), одержаного методом магнітної сепарації СТО №00186826-026-20, вагою нетто 11' 970' 950кг, з визначенням митної вартості за основним методом за ціною контракту 23' 567' 121р03к (ас17,25).

До декларації прикладені такі документи:

- зовнішньоекономічний контракт з додатком;

- митна декларація країни відправника №10101100/070515/0000483 від 17.05.2015 (ас66);

- рахунки фактури БЕЛ00050 від 17.05.2015, БЕЛ00051 від 17.05.2015, БЕЛ00052 від 17.05.2015, БЕЛ00053 від 18.05.2015 (ас32-39,51-54);

- залізничні накладні АЦ634444 від 17.05.2015, АЦ634445 від 17.05.2015, АЦ634446 від 17.05.2015, АЦ634447 від 17.05.2015, №46208104 від 19.05.2015 (ас40-50);

- сертифікати якості №48 від 17.05.2015, №49 від 17.05.2015, №50 від 17.05.2015, №51 від 18.05.2015 (ас60-63);

- сертифікати про походження товару СТ-1 RUUA 5086000652 4491058 від 20.05.2015,

СТ-1 RUUA 5086000653 4491059 від 20.05.2015, СТ-1 RUUA 5086000654 4491060 від 20.05.2015, СТ-1 RUUA 5086000655 4491061 від 20.05.2015, СТ-1 RUUA 5086000656 4491062 від 20.05.2015 (ас55-59);

Митниця 21.05.2015 електронними засобами зв'язку повідомила позивача про виявлені розбіжності:

- в рахунках фактурах зазначена ціна 1290р, 1963р69к, 1970р03к, 1972р14к, рахунки не містять печаток прикордонних служб, станцій, митниць;

- згідно митної декларації країни відправника, ціна товару 1763р76к;

- згідно листа ПАТ «ДМК» №062Д/1278 від 20.05.2015, неможливо підтвердити транспортну складову перевезення товару по Україні.

В зв'язку з виявленими розбіжностями, відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, ПАТ «ДМК» запропоновано додатково надати:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними контрактом;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов контракту;

- банківські платіжні документи про оплату товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом №062Д1295 від 21.05.2015 ПАТ «ДМК» повідомило про неможливість надання додаткових документів (ас95).

Митниця, з посиланням на пункт 2 частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20047 від 21.05.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600371/1 від 21.05.2015, якими вартість товару визначено за резервним методом за ціною 2941р70к за тонну (ас19,22).

За зверненням декларанта товар випущений у вільний обіг у відповідності до частини 7 статті 55 Митного Кодексу України.

В межах наступних 80 днів, у відповідності до частини 8 статті 55 Митного Кодексу України, декларант подав:

- SWIFT-переказ від 29.05.2015 на 55' 777' 312р41к (ас69);

- лист ТОВ «Руська гірничо-металургійна компанія» №286 від 07.07.2015 про відсутність можливості через конфіденційність інформації надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні і вартісні характеристики товарів (ас68).

Виходячи з положень статей 53, 54 Митного Кодексу України, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості перевіряє складові числового значення митної вартості, правильність здійснення декларантом розрахунку. Митниця має право витребувати додаткові документи якщо в основному пакеті документів містяться розбіжності, ознаки підробки, відсутні всі відомості стосовно числових значень митної вартості та фактично сплаченої ціни.

Верховний Суд України в постанові від 30.06.2015 у справі 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості шляхом витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обгрунтованих сумнівів в достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, вказаних в поданих документах, митному огляді цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і таке інше.

Колегія судді погоджується з висновками окружного суду, що різна ціна імпортованого товару в рахунках фактурах та митній декларації країни відправника - є суттєвими розбіжностями стосовно числового значення заявленої митної вартості, а том митниця для усунення таких розбіжностей обгрунтовано витребувала додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 Митного Кодексу України. Колегія суддів також бере до уваги, що товар надійшов на адресу позивача за непрямим контрактом, тобто не з виробником оцінюваного товару, яким є ВАТ «Стойленський ГЗК», за відсутності договору з третьою особою, що пов'язаний з контрактом №15-0835-12 від 29.04.2015.

Непредставлення витребуваних документів надало митниці право для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20047 від 21.05.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600371/1 від 21.05.2015 у відповідності до частин 3, 6 статті 54, частини 1 статті 55, частини 12 статті 264 Митного Кодексу України оскільки декларантом не усунуті розбіжності в поданих документах.

Суд першої інстанції правильно вказав, що наданий SWIFT-переказ від 29.05.2015 на 55' 777' 312р41к (ас69) неможливо ідентифікувати зі спірною партією товару в зв'язку з відсутністю в банківському документі посилань на специфікацію до контракту або інвойс.

Визначення митної вартості товару за резервним методом є правомірним. Як правильно зазначив окружний суд, була відсутні можливість для визначення митної вартості за іншими методами.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного Кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного Кодексу України, в разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені в пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 57 Митного Кодексу України, в разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братись або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 57 Митного Кодексу України, при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 7 статті 57 Митного Кодексу України, методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися в будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного Кодексу України, в разі якщо неможливо застосувати жоден з вказаних методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Митного Кодексу України, в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до частини 2 статті 64 Митного Кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостях.

На думку колегії суддів, є переконливими пояснення митниці стосовно відсутності інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів; методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати в зв'язку з відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які підлягають обчисленню.

Колегія суддів погоджується з висновками окружного суду, що при визначені митної вартості, митниця вірно виходила з наявних даних єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо вищої ціни залізорудного концентрату агломераційного за прямим контрактом від безпосереднього виробника ВАТ «Стойленський ГЗК» з аналогічним вмістом Fe та за умовами поставки СРТ станція Дніпродзержинськ.

Крім того, згідно інформації дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП «Укрзовнішекспертиза» за 2015 рік, рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт до Європи DAP - кордон України) складав 50-60$ за тонну без ПДВ, тобто 2489-2987р за тонну, а позивачем заявлена ціна 1963р69к за тонну на умовах СРТ станція Дніпродзержинськ.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко