8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/8228/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1,

від І-го та ІІ-го відповідача - не прибув,

від ІІІ-го відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі – Позивач, ПАТ «Луганськтепловоз») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року відкрито провадження у справі № 812/8228/13-а за зазначеним адміністративним позовом (т.1 а.с. 113).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 2а/1270/8228/13-а (т.1 а.с. 117-120), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 (т.1 а.с. 123-124), адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 16.09.2013 № НОМЕР_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» судовий збір у сумі 2294,00 грн (дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні 00 коп.).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 відновлено втрачене судове провадження в частині (т.1 а.с. 134-135).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 по справі № 812/8228/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суду першої інстанції необхідно всебічно перевірити доводи, на яких гуртуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються (т.1 а.с. 177-180).

Ухвалою суду від 13.06.2016 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду (т.1 а.с. 185).

Ухвалою від 21.03.2016 здійснено процесуальне правонаступництво І-го відповідача у справі № 812/8228/13-а, змінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі – І-ий Відповідач ) (т.4 а.с. 200-201).

Ухвалою суду від 25 травня 2017 року здійснено заміну відповідача у справі № 2а/1270/8228/2012, змінено - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, на Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – ІІ-ий Відповідач), залучено до участі у справі як відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – ІІІ-ий Відповідач) (т.5 а.с. 53-54).

У представників сторін відсутні зауваження щодо кола Відповідачів, які повинні брати участь у розгляді справи.

22 травня 2017 року Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (т.5 а.с. 5-14).

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що 27 серпня 2013 року СДПІ у м. Луганську було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Позивача з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.01.2012, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 29.08.2013 № 37/19-0/05763797. На підстави вищевказаного акту СДПІ в м. Луганську винесене податкове повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 форми «В4», згідно якого встановлено порушення пункту 198.6 статті 198; пункту 200.1, 200.3 статті 200; пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України та зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9571714,00 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомлення – рішенням не погоджується з огляду на наступне.

Перевіркою відображених у рядку 12.1 Декларацій «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою: обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам» за період з 01.05.2011 по 31.01.2012 у загальній сумі 95582540 грн встановлено завищення відображено показника всього у сумі 9571714 грн, в тому числі: за травень 2011 року в розмірі 621005,00 грн, за червень 2011 року в розмірі 6930348,00 грн, за липень 2011 року в розмірі 1178454,00 грн, за листопад 2011 року в розмірі 665844,00 грн, за грудень 2011 року в розмірі 176023,00 грн.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних ПАТ «Луганськтепловоз» за перевіряємий період до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 9571714,00 грн з придбанням товарів від постачальників – нерезидентів, а саме: підприємств Російської Федерації: ТОВ «Силовые машины – завод Реостат», ВАТ «Коломенский завод», ВАТ «Манотомь», ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», ВАТ «Корпорация НПО Риф», ТОВ Электропром, ВАТ «ВНИКТИ», ВАТ «ОСОБА_3 – тран.машины л-один.ф-л, ТОВ ПК «Бежицкий сталелитейный завод», ДТОВ «Ижевский радиозавод», ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», ВАТ «Мосавтостекло», ВАТ «НВА», ВАТ МТЗ «Трансмаш», ТОВ НПК «Дельта Инжиниринг», ВАТ «Пензенский завод точных приборов» за вантажно – митними деклараціями за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року. Вантажно – митні декларації разом з податковими деклараціями та реєстрами виданих та отриманих до декларацій за зазначені звітні періоди були надані контролюючому органу до перевірки.

Позивач зазначив, що на думку СДПІ в м. Луганську вантажно – митні декларації за зазначені звітні періоди відсутні в базі даних АРМ «Митниця». На аркуші 14 акту перевірки зазначено, що за номерами, які вказані ПАТ «Луганськтепловоз» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період, вантажно – митні декларації до перевірки відсутні. Як зазначив позивач, обґрунтування такого висновку зводиться до того, що дев’ятнадцятизначний номер вантажно – митних декларацій не співпадає з номерами ВМД позначеними у стовбці 4 реєстру виданих та отриманих податкових накладних, тому що складається з вісімнадцятизначного цифрового коду (без останньої цифри).

Позивач зазначив, що на думку СДПІ в м. Луганську в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображені ВМД з вісімнадцятизначним номером, що є порушенням Положення про вантажно – митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09 червня 1997 року № 571, проте, як зазначив Позивач, це не відповідає дійсності: огляд реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та ВМД засвідчує протилежне – і реєстр і ВМД містять дев’ятнадцятизначний номер, який повністю співпадає.

Також Позивач зазначив, що ПАТ «Луганськтепловоз» сформував податковий кредит за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року і як наслідок, заявив до відшкодування ПДВ в розмірі 9571714,00 грн на підставі вантажних митних декларацій та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних до декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди, що оформлені в суворому дотриманні вимог законодавства України, а тому податкове повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 9571714,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9571714,00 грн по деклараціям з ПДВ за травень - липень 2011 року, листопад – грудень 2011 року.

Представник І-го Відповідача адміністративний позов не визнав, надав заперечення (т.3 а.с. 132-134), в яких зазначив, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.01.2012, за результатами якої складено акт від 29.08.2013 №37/19-0/05763797 та винесено оскаржуване податкове повідомлення – рішення. Згідно реєстру отриманих податкових накладних ПАТ «Луганськтепловоз» за перевіряємий період до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 9571714 грн. з прибання товарів від постачальників – нерезидентів, а саме підприємств Російської Федерації: ТОВ «Силовые машины – завод Реостат», ВАТ «Коломенский завод», ВАТ «Манотомь», ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», ВАТ «Корпорация НПО Риф», ТОВ Электропром, ВАТ «ВНИКТИ», ВАТ «ОСОБА_3 – тран.машины л-один.ф-л, ТОВ ПК «Бежицкий сталелитейный завод», ДТОВ «Ижевский радиозавод», ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», ВАТ «Мосавтостекло», ВАТ «НВА», ВАТ МТЗ «Трансмаш», ТОВ НПК «Дельта Инжиниринг», ВАТ «Пензенский завод точных приборов» за вантажно – митними деклараціями за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року.

Однак надані вантажно – митні декларації відсутні в базі даних АРМ «Митниця». На адресу ПАТ «Луганськтепловоз» контролюючим органом було направлено запити від 01.08.2013 № 1203/10/19-107 з метою отримання ВМД, що підтверджують право підприємства на формування податкового кредиту. Згідно отриманої відповіді від 866-511 від 19.08.2013 ПАТ «Луганськтепловоз» надано ВМД за період травень, червень, липень, листопад, грудень 2011 року, але жодна ВМД не відповідає ВМД задекларованим у реєстрі отриманих податкових накладних. Тобто податковий кредит задекларований в рядку 12.1 Декларації з ПДВ «обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам» за період травень, червень, липень, листопад, грудень 2011 року не підтверджений первинними документами.

Таким чином, оскільки ПАТ «Луганськтепловоз» до податкового кредиту включено ВМД, які не відповідають вимогам Положення про вантажно-митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09 червня 1997 року № 574, що не дає права на віднесення сум до податкового кредиту.

На підставі наведеного, І-ий Відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

ІІ-ий та ІІІ-ій Відповідачі адміністративний позов не визнали, про що подали заперечення (т.5 а.с. 98-100), в обґрунтування яких зазначили наступне.

Позивачем до податкового кредиту включено вантажно-митні декларації, які не відповідають вимогам Положення про вантажно-митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, та не співпадають з ВМД, які були задекларовані в Реєстрі отриманих податкових накладних та ВМД, зареєстровані в базі даних АРМ «Митниця», оскільки реєстраційний номер ВМД - цифровий код не містить дев’ятнадцяти знаків, як то передбачено чинним законодавством, що, на думку Відповідачів, не дає права Позивачу на віднесення сум податку за цими ВМД до податкового кредиту

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник ІІІ-го відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав, просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

Представники І-го та ІІ-го відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (т.5 а.с. 109, 110).

Сторони визнали, що основними розбіжностями залишається за твердженням Позивача наявність у ВМД дев’ятнадцятизначного номеру, за твердженням Відповідача відображення у ВМД вісімнадцятизначного номеру. У Відповідача відсутності зауваження щодо змісту ВМД та декларації із вісімнадцятизначним номером.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника ІІІ-го відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Позивач - публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797), є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року (т.1 а.с. 106-111).

Як платник податків публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (т.5 а.с. 22-43).

На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 № 76 (т.1 а.с. 45) та відповідно до направлення від 22.08.2013 № 20 (т.1 а.с. 46), 29.08.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування за період з 01.05.2011 по 31.01.2012, результати якої оформлено актом від 29 серпня 2013 року № 37/19-0/05763797 (т.1 а.с. 49-58).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ «Луганськтепловоз», а саме: порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму податкового кредиту всього у сумі 9571714,00 грн, у тому числі: за травень 2011 року - на суму 621005,00 грн, за червень 2011 року - на суму 6930348,00 грн, за липень 2011 року - на суму 1178454,00 грн, за листопад 2011 року - на суму 665884,00 грн, за грудень 2011 року - на суму 176023,00 грн; порушення пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 9571714,00 грн, у тому числі: за травень 2011 року - на суму 621005,00 грн, за червень 2011 року - на суму 6930348,00 грн, за липень 2011 року - на суму 1178454,00 грн, за листопад 2011 року - на суму 665884,00 грн, за грудень 2011 року - на суму 176023,00 грн; порушення абзацу а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку всього у сумі 9571714,00 грн, у тому числі: за травень 2011 року - на суму 621005,00 грн, за червень 2011 року - на суму 6930348,00 грн, за липень 2011 року - на суму 1178454,00 грн, за листопад 2011 року - на суму 665884,00 грн, за грудень 2011 року - на суму 176023,00 грн.

Не погодившись з висновком зазначеного акту Позивач 04.09.2013 подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів зауваження № 866.554 до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29 серпня 2013 року № 37/19-0/05763797 (т.1 а.с. 41-43).

11 вересня 2013 року Позивачем отримана відповідь № 2904/10/19-105 від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, у якій зазначено, що підстави для задоволення заперечення ПАТ «Луганськтепловоз» відсутні (т.1 а.с. 39-40).

На підставі акту перевірки від 29.08.2013 № 37/19-0/05763797 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2016 року № НОМЕР_1, яким публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9571714,00 грн (т.1 а.с. 47).

Спірним у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року № НОМЕР_1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Повноваження відповідачів визначені у тому числі статтю 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Межі перевірки дій суб’єкта владних повноважень визначені частиною третьою статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до частини третьої розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 за № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984):

- акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Податковим органом в акті перевірки від 29.08.2013 № 37/19.0/05763797 не визнано за Позивачем права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 9571714,00 грн з придбання товарів від постачальників - нерезидентів, а саме: ТОВ «Силовые машины – завод Реостат», ВАТ «Коломенский завод», ВАТ «Манотомь», ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», ВАТ «Корпорация НПО Риф», ТОВ Электропром, ВАТ «ВНИКТИ», ВАТ «ОСОБА_3 – тран.машины л-один.ф-л, ТОВ ПК «Бежицкий сталелитейный завод», ДТОВ «Ижевский радиозавод», ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», ВАТ «Мосавтостекло», ВАТ «НВА», ВАТ МТЗ «Трансмаш», ТОВ НПК «Дельта Инжиниринг», ВАТ «Пензенский завод точных приборов» за вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД) від 04.05.2011 № 702000009/2011/00496; від 06.05.2011 № 702000009/2011/00506; від 12.05.2011 № 702000009/2011/00523; від 12.05.2011 № 702000009/2011/00519; від 16.05.2011 № 702000009/2011/00537; від 27.05.2011 № 702000009/2011/00598; від 17.05.2011 № 702000009/2011/00541; від 06.06.2011 № 702000009/2011/00637; від 07.06.2011 № 702000009/2011/00643; від 07.06.2011 № 702000009/2011/00643; від 08.06.2011 № 702000009/2011/00646; від 10.06.2011 № 702000009/2011/00660; від 10.06.2011 № 702000009/2011/00662; від 10.06.2011 № 702000009/2011/00662; від 15.06.2011 № 702000009/2011/00671; від 17.06.2011 № 702000009/2011/00680; від 20.06.2011 № 702000009/2011/00688; від 20.06.2011 № 702000009/2011/00694; від 21.06.2011 № 702000009/2011/00700; від 23.06.2011 № 702000009/2011/00711; від 20.07.2011 № 702000009/2011/00826; від 14.07.2011 № 702000009/2011/00799; від 04.07.2011 № 702000009/2011/00752; від 06.07.2011 № 702000009/2011/00761; від 09.11.2011 № 702000009/2011/01334; від 09.11.2011 № 702000009/2011/01333; від 02.11.2011 № 702000009/2011/01307; від 01.11.2011 № 702000009/2011/01302; від 03.11.2011 № 702000009/2011/01314; від 10.11.2011 № 702000009/2011/01339; від 25.11.2011 № 702000009/2011/01411; від 21.11.2011 № 702000009/2011/01382; від 26.12.2011 № 702000009/2011/01559; від 27.12.2011 № 702000009/2011/01568; від 30.12.2011 № 702000009/2011/01584; від 30.12.2011 № 702000009/2011/01584 (т.1 а.с. 54-56).

Податковим органом зроблено висновок, що вищезазначені ВМД відсутні в базі даних АРМ «Митниця», також зазначено, що за номерами, що вказані ПАТ «Луганськтепловоз» в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних за перевіряємий період, ВМД до перевірки не надавались.

Згідно з інформацією, зазначеною у відповіді від 11.09.2013 № 2904/10/19-105 на заперечення Позивача, податковим органом направлявся до ПАТ «Луганськтепловоз» запит з метою отримання ВМД. Позивачем листом від 19.08.2013 № 866-511 надано валютно-митні декларації за травень, червень, липень, листопад, грудень 2011 року, однак, на думку податкового органу, жодна з наданих ВМД не відповідає, задекларованим у реєстрі отриманих податкових накладних. Податковим органом зроблений висновок, що податковий кредит, задекларований в рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість «обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органом» за період травень, червень, липень, листопад, грудень 2011 року не підтверджений первинними документами (т.1 а.с. 39-40).

Таким чином судом встановлено, що податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, лише з підстав невідповідності дев’ятнадцятизначних номерів ВДМ, зазначених в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, з номерами, зазначеними на самих ВМД, оскільки останні начебто містять в собі вісімнадцять знаків.

Пунктами 201.14, 201.15 статті 201 ПК України (тут і на далі норми Податкового кодексу України викладені в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань (пункт 46.1. статті 46 ПК України).

Абзацом 1 пункту 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1002; зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18697 (який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок № 1402), реєстр виданих та отриманих податкових накладних є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

У розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг. Згідно з пунктами 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 10 Порядку № 1402).

Операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства (підпункт 10.2 пункту 10 Порядку № 1402).

У графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ (підпункт 11.1 пункту 11 Порядку № 1402).

Форми вантажної митної декларації та порядок її подання встановлює Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, яке було чинне на дату виникнення спірних правовідносин (далі – Положення № 574).

Пунктом 6 Положення № 574 визначено, що у разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Присвоєння реєстраційного номера та ведення журналу обліку ВМД здійснюється за допомогою автоматизованої системи митного оформлення. Інформація про прийняття для оформлення електронної ВМД та присвоєний їй реєстраційний номер надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Реєстраційний номер ВМД - цифровий код, що складається з дев'ятнадцяти знаків, а саме:

- перші дев'ять знаків - код митного органу, в якому ВМД прийнято для оформлення, згідно з класифікатором, затвердженим Мінфіном;

- десятий - тринадцятий знаки - чотири цифри поточного року, відокремлені з обох боків скісною лінією;

- останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).

Пунктом 4 Положення № 574 визначено, що митний орган відмовляє у прийнятті ВМД для оформлення з таких підстав: декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення; декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України та цього Положення; наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації; електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; ВМД на паперовому носії заповнена з виправленнями, крім змін та доповнень, внесених до декларації у порядку, встановленому Мінфіном.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації в порядку, встановленому Мінфіном. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної ВМД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті ВМД, зазначених у пункті 4 цього Положення, декларація приймається митним органом для оформлення (пункт 5 Положення № 574).

Позивачем до матеріалів справи додані копії ВМД, на підставі яких сформований податковий кредит за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року і як наслідок, заявлено до відшкодування ПДВ в розмірі 9571714,00 грн (т.1 а.с. 254-293, т.2 а.с. 1-90, т.4 а.с. 21-151).

Також Позивачем до матеріалів справи долучено реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с. 234-253, т.4 а.с. 1-20).

Представником позивача в судовому засіданні 18 жовтня 2017 року надано для огляду та долучено судом до матеріалів справи оригінали валютно-митних декларацій за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, довідки від 27.09.2011 № 464/08-3/05763797, акта від 25.01.2012 № 7/08-3/05763797, акта від 28.03.2012 № 2/15-00/05763797 (т.5 а.с. 139-210, т.6 а.с. 1-133).

Оглядом оригіналів валютно-митних декларацій та їх копій, долучених до матеріалів справи, реєстру виданих та отриманих накладних, судом встановлено, що реєстраційні номери ВМД складаються з дев'ятнадцяти знаків, а не з вісімнадцяти, як це зазначено в акті від 29.08.2013 № 37/19-0/05763797 та повністю співпадають з номерами зазначеними в Реєстрі виданих та отриманих накладних, а саме:

1) за травень 2011 року:

- ВМД від ТОВ «Силовые машины-зав Реостат», Російська федерація від 04.05.2011 № 702000009/2011/004969 на загальну суму 349718,28 грн, в тому числі ПДВ 58286,38 грн (т.1 а.с. 293-294);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація, від 06.05.2011 № 702000009/2011/005067 на загальну суму 90543,18 грн, в тому числі ПДВ 15090,53 грн (т.1 а.с. 276-292);

- ВМД від ВАТ «Манотомь», Російська федерація від 12.05.2011 № 702000009/2011/005238 на загальну суму 134006,10 грн, в тому числі ПДВ 22334,35 грн (т.1 а.с. 262-264);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація, від 12.05.2011 № 702000009/2011/005192 на загальну суму 78496,08 грн, в тому числі ПДВ 13082,68 грн (т.1 а.с. 265-275);

- ВМД від ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», Російська федерація від 16.05.2011 № 702000009/2011/005374 на загальну суму 101098,20 грн, в тому числі ПДВ 16849,70 грн (т.4 а.с. 98-99);

- ВМД від ВАТ «Корпорация НПО «Риф», Російська федерація від 27.05.2011 № 702000009/2011/005981 на загальну суму 1452847,86 грн, в тому числі ПДВ 242141,31 грн (т.1 а.с. 254-255);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 17.05.2011 № 702000009/2011/005414, на загальну суму 1519322,46 грн, в тому числі ПДВ 253220,41 грн (т.1 а.с. 256-258);

- ВМД від ТОВ «Електропром», Російська федерація від 06.06.2011 № 702000009/2011/006378 на загальну сум 672915,06 грн, в тому числі ПДВ 112152,51 грн (т.2 а.с. 42-44);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 07.06.2011 № 702000009/2011/006432 на загальну суму 5339502,00 грн, в тому числі ПДВ 889917,00 грн (т.2 а.с. 38-39);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 07.06.2011 № 702000009/2011/006431 на загальну суму 5339502,00 грн, в тому числі ПДВ 889917,00 грн (т.2 а.с. 40-41);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 08.06.2011 № 702000009/2011/006460 на загальну суму 5338386,00 грн, в тому числі ПДВ 889731,00 грн (т.4 а.с. 113-114);

- ВМД від ВАТ «ВНИКТИ», Російська федерація від 10.06.2011 № 702000009/2011/006604 на загальну сум 4455727,92 грн, в тому числі ПДВ 742621,32 грн (т.2 а.с. 34-37);

- ВМД від ВАТ «ВНИКТИ», Російська федерація від 10.06.2011 № 702000009/2011/006622 на загальну сум 6683573,64 грн, в тому числі ПДВ 1113928,94 грн (т.2 а.с. 32-33);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 10.06.2011 № 702000009/2011/006623 на загальну суму 976738,68 грн, в тому числі ПДВ 162789,78 грн (т.2 а.с. 29-31);

- ВМД від ВАТ «Синара-тран.машины» л-один.ф-л, Російська федерація від 15.06.2011 № 702000009/2011/006712 на загальну суму 121158,90 грн, в тому числі ПДВ 20193,15 грн (т.2 а.с. 26-28);

- ВМД від ТОВ ПК «Бежицкий сталлелитейный завод», Російська федерація від 17.06.2011 № 702000009/2011/006804 на загальну суму 842991,90 грн, в тому числі ПДВ 140498,65 грн (т.2 а.с. 22-25);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 20.06.2011 № 702000009/2011/006882 на загальну суму 5263056,00 грн, в тому числі ПДВ 877176,00 грн (т.4 а.с. 92-93);

- ВМД від ДТОВ «Ижевский радіозавод», Російська федерація від 20.06.2011 № 702000009/2011/006945 на загальну суму 817680,90 грн, в тому числі ПДВ 136280,15 грн (т.2 а.с. 18-21);

- ВМД від ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», Російська федерація від 21.06.2011 № 702000009/2011/007001 на загальну суму 6314052,60 грн, в тому числі ПДВ 1052342,10 грн (т.2 а.с. 16-17);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 23.06.2011 № 702000009/2011/007113 на загальну суму 210873,90 грн, в тому числі ПДВ 35145,65 грн (т.2 а.с. 1-15, т.4 а.с. 35-54);

2) за липень 2011 року:

- ВМД від ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», Російська федерація від 20.07.2011 № 702000009/2011/008262 на загальну суму 121271,76 грн, в тому числі ПДВ 20211,96 грн (т.2 а.с. 45-48);

- ВМД від ВАТ «ВНИКТИ», Російська федерація від 14.07.2011 № 702000009/2011/007994 на загальну суму 6556398,30 грн, в тому числі ПДВ 1092733,05 грн (т.4 а.с. 55-58);

- ВМД від ВАТ «Мосавтостекло», Російська федерація від 04.07.2011 № 702000009/2011/007527 на загальну суму 348966,90 грн, в тому числі ПДВ 58161,15 грн (т.2 а.с. 51-52);

- ВМД від ВАТ «НВА», Російська федерація від 06.07.2011 № 702000009/2011/007617 на загальну суму 44086,80 грн, в тому числі ПДВ 7347,80 грн (т.2 а.с. 49-50);

3) за листопад 2011 року:

- ВМД від ВАТ «Трансмаш МТЗ», Російська федерація від 09.11.2011 №702000009/2011/013343 на загальну суму 660608,22 грн, в тому числі ПДВ 110101,37 грн (т.2 а.с. 61-66);

- ВМД від ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», Російська федерація від 09.11.2011 № 702000009/2011/013336 на загальну суму 232923,42 грн, в тому числі ПДВ 38820,57 грн (т.2 а.с. 67-69, т.4 а.с. 66-68);

- ВМД від ТОВ «Электропром», Російська федерація від 02.11.2011 № 702000009/2011/013078 на загальну суму 870377,70 грн, в тому числі ПДВ 145062,95 грн (т.2 а.с. 73-76, т.4 а.с. 61-65);

- ВМД від ТОВ «Силовые машины-завод Реостат», Російська федерація від 01.11.2011 № 702000009/2011/013028 на загальну суму 282654,12 грн, в тому числі ПДВ 47109,02 грн (т.4 а.с. 59-60);

- ВМД від ВАТ «Мосавтостекло», Російська федерація від 03.11.2011 №702000009/2011/013146 на загальну суму 241204,14 грн, в тому числі ПДВ 40200,69 грн (т.2 а.с. 70-72);

- ВМД від ТОВ НПК «Дельта инжиринг», Російська федерація від 10.11.2011 № 702000009/2011/013394 на загальну суму 463159,74 грн, в тому числі ПДВ 77193,29 грн (т.2 а.с. 59-60, 45-76);

- ВМД від ВАТ «Пензенский завод точных приборов», Російська федерація від 25.11.2011 № 702000009/2011/014119 на загальну суму 145222,50 грн, в тому числі ПДВ 24203,75 грн (т.2 а.с. 53-55, т.4 а.с. 79-91);

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 21.11.2011 № 702000009/2011/013827 на загальну суму 1099151,16 грн, в тому числі ПДВ 183191,86 грн (т.2 а.с. 56-58);

4) за грудень 2011 року:

- ВМД від ВАТ «Коломенский завод», Російська федерація від 26.12.2011 № 702000009/2011/015595 на загальну суму 69678,96 грн, в тому числі ПДВ 11613,16 грн (т.2 а.с. 88-90);

- ВМД від ВАТ «НВА», Російська федерація від 27.12.2011 № 702000009/2011/015680 на загальну сум 42071,22 грн, в тому числі ПДВ 7011,87 грн (т.2 а.с. 86-87);

- ВМД від ВАТ «Транспневматика», Російська федерація від 30.12.2011 № 702000009/2011/015847 на загальну суму 251580,84 грн, в тому числі ПДВ 41930,14 грн (т.2 а.с. 82-85);

- ВМД від ВАТ ТД «Электромаш», Російська федерація від 30.12.2011 № 702000009/2011/015848 на загальну суму 692804,64 грн, в тому числі ПДВ 115467,44 грн (т.2 а.с. 77-81).

На виконання вимог статті 71 КАС України Відповідачами не надано належних та допустимих доказів подання Позивачем спірних ВМД, номер яких складається із вісімнадцяти знаків замість дев’ятнадцяти, як зазначив останній.

Таким чином доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також на спростування доводів Відповідачів Позивачем надані копії контрактів та договорів, які за його твердженням мали відображення у спірних ВМД із наступними постачальниками нерезидентами: ТОВ «Силовые машины – завод Реостат», ВАТ «Коломенский завод», ВАТ «Манотомь», ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», ВАТ «Корпорация НПО Риф», ТОВ Электропром, ВАТ «ВНИКТИ», ВАТ «ОСОБА_3 – тран.машины л-один.ф-л, ТОВ ПК «Бежицкий сталелитейный завод», ДТОВ «Ижевский радиозавод», ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», ВАТ «Мосавтостекло», ВАТ «НВА», ВАТ МТЗ «Трансмаш», ТОВ НПК «Дельта Инжиниринг», ВАТ «Пензенский завод точных приборов» (т.2 а.с. 91-200). Зазначені документи досліджені судом лише в межах спору щодо належності ВМД без з’ясування реальності господарських операцій оскільки вони не були предметом спору.

В межах наявного спору судом встановлено, що І-м Відповідачем у 2011 – 2012 роках правомірність заявлення до бюджетного відшкодування сум ПДВ за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року вже перевірялася та жодних порушень в частині оформлення ВМД чи заповнення податкових декларацій з реєстрами виданих та отриманих накладних І-м Відповідачем не встановлено, що підтверджується наступним.

За травень 2011 року з 05.09.2011 по 23.09.2011 правомірність формування зазначених показників перевірялася СДПІ у м. Луганську, за результатами чого складена довідка від 27.09.2011 № 464/08-3/05763797, відповідно до висновків якої зазначено, що вантажні митні декларації на експорт і імпорт продукції надані ПАТ «Луганськтепловоз» у повному обсязі, перевірені податковим органом суцільним порядком, відхилень у показниках, задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» і встановлених СДПІ, перевіркою не виявлено, перевіркою вантажних митних декларацій порушень не встановлено (т.3 а.с. 34-37).

За червень та липень 2011 року з 06.10.2011 по 26.10.2011 правомірність формування зазначених показників перевірялася СДПІ у м. Луганську, за результатами чого складено Рішення Державною податковою адміністрацією в Луганській області від 29.12.2011 № 2564/25-08, відповідно до висновків якого вантажні митні декларації на експорт і імпорт продукції надані ПАТ «Луганськтепловоз» у повному обсязі, перевірені податковим органом суцільним порядком, відхилень у показниках, задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» і встановлених СДПІ, перевіркою не виявлено, перевіркою вантажних митних декларацій порушень не встановлено (т.3 а.с. 38-43).

За серпень 2011 року з 23.01.2012 по 25.01.2012 правомірність формування зазначених показників перевірялася СДПІ у м. Луганську, за результатами чого складений ОСОБА_1 від 25.01.2012 № 7/08-3/05763797, відповідно до висновків якого вантажні митні декларації на експорт і імпорт продукції надані ПАТ «Луганськтепловоз» у повному обсязі, перевірені податковим органом суцільним порядком, відхилень у показниках, задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» і встановлених СДПІ у м. Луганську, перевіркою не виявлено, перевіркою вантажних митних декларацій порушень не встановлено (т.3 а.с. 44-48).

За листопад 2011 року з 01.03.2012 по 22.03.2012 правомірність формування зазначених показників перевірялася СДПІ у м. Луганську, за результатами чого складено Довідку від 20.02.12 № 29/15-00/05763797, відповідно до висновків якої вантажні митні декларації на експорт і імпорт продукції надані ПАТ «Луганськтепловоз» у повному обсязі, перевірені податковим органом суцільним порядком, відхилень у показниках, задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» і установлених СДПІ у м. Луганську, перевіркою не виявлено, перевіркою вантажних митних декларацій порушень не встановлено (т.3 а.с. 49-52).

За грудень 2011 року з 01.03.2012 по 22.03.2012 правомірність формування зазначених показників перевірялася СДПІ у м. Луганську, за результатами чого складено акт від 28.03.2012 № 2/15-00/05763797, відповідно до висновків якого вантажні митні декларації на експорт і імпорт продукції надані ПАТ «Луганськтепловоз» у повному обсязі, перевірені податковим органом суцільним порядком, відхилень у показниках, задекларованих ПАТ «Луганськтепловоз» і установлених СДПІ у м. Луганську, перевіркою не виявлено, перевіркою вантажних митних декларацій порушень не встановлено (т.3 а.с. 53-55).

Тобто при винесені вищеперелічених документів податковими органами в жодному випадку не зазначалось про невідповідність валютно-митних декларацій вимогам чинного на той час законодавства, в тому числі не зазначалось, що реєстраційний номер валютно-митних декларацій –цифровий код не містить, як того вимагає Положення про вантажно-митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, дев’ятнадцяти знаків.

Тобто зауважень до реєстраційного коду – цифрового коду валютно-митних декларацій Позивача за період травень – липень та листопад – грудень 2011 року у податкових органів не виникало.

Також в судовому засіданні встановлено, що правомірність формування ПАТ «Луганськтепловоз» податкового кредиту в сумі 9571714,00 грн на підставі вантажно – митних декларацій про придбання товарів від постачальників – нерезидентів: ТОВ «Силовые машины – завод Реостат», ВАТ «Коломенский завод», ВАТ «Манотомь», ЗАТ «Чебоксарский электроаппаратный завод», ВАТ «Корпорация НПО Риф», ТОВ Электропром, ВАТ «ВНИКТИ», ВАТ «ОСОБА_3 – тран.машины л-один.ф-л, ТОВ ПК «Бежицкий сталелитейный завод», ДТОВ «Ижевский радиозавод», ДТОВ «ИРЗ-Локомотив», ВАТ «Приборостроительный завод «Вибратор», ВАТ «Мосавтостекло», ВАТ «НВА», ВАТ МТЗ «Трансмаш», ТОВ НПК «Дельта Инжиниринг», ВАТ «Пензенский завод точных приборов» вже встановлена судовими рішеннями, а саме:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 по справі № 2а/1270/472/2012 та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.12 (т.2 а.с. 201-215).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 по справі № 2а/1270/473/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.12 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.12 (т.2 а.с. 216-234).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 по справі № 2а/1270/715/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.12 (т.2 а.с. 235-250).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 по справі № 2а/1270/9853/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.13 (т.2 а.с. 253-267).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 по справі № 2а/1270/1569/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.12 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.13 (т.2 а.с. 268-290).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 по справі № 2а/1270/4252/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.12 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.13 (т.3 а.с. 1-20).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 по справі № 2а/1270/4253/2012, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.12 (т.3 а.с. 21-33).

Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, податковий орган за відсутності об’єктивної інформації, повного з’ясування спірних обставин, протиправно дійшов висновку про порушення пункту 198.6 статті 198; пункту 200.1, 200.3 статті 200; пункту 201.12 статті 201 ПК України та зменшив розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9571714,00 грн, тому податкове повідомлення – рішення від 16.09.2013 № НОМЕР_1 форми «В4» є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов’язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення законодавства України та надавши оцінку доказам, які є у справі, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з даними комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» по справі № 812/8228/13-а Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2294,00 грн платіжним документом від 29.05.2013 № 8942. Зазначений судовий збір був стягнути на користь Позивача з Державного бюджету України за постановою суду від 02.12.2013 у справі № 812/8228/13-а, рішення в цій частині виконано, що підтверджується Позивачем (т.5 а.с. 14).

З огляду на вищевикладене розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення форми «В4» від 16.09.2013 № НОМЕР_1.

Оригінали валютно-митних декларацій за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, довідки від 27.09.2011 №464/08-3/05763797, акта від 25.01.2012 № 7/08-3/05763797, акта від 28.03.2012 № 2/15-00/05763797 повернути після набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23 жовтня 2017 року.

Суддя                                                             ОСОБА_3