_____________________________________________________________________________

Справа№2-6005/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.11.2011 року.

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

Встановив:

Позивачка звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 600 грн на кожну дитину щомісяця, стверджуючи, що відповідач є батьком дітей, він надає незначну матеріальну допомогу на утримання дочки і, сина не приймає участі у вихованні дітей. Крім того, ОСОБА_1 вимагала стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дочки –50% від суми контракту кожного семестру (дівчина навчається на контрактній системі в університеті), та стягнути з відповідача заборгованість по аліментам за період з липня місяця 2010 року по серпень 2011 року. У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково.

Суд вислухав сторони, вивчив надані документи і встановив наступне: сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1993 року по 2009 рік, від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 і неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4. Після розірвання шлюбу діти проживають з матір”ю. За усною домовленістю між сторонами батько щомісяця сплачував в добровільному порядку аліменти на утримання дітей в сумі 600 грн , а з липня місяця 2010 року сплачує по 300 грн щомісяця на утримання двох дітей. Позивачка стверджує, що аліментів у сумі 300 грн у місяць недостатньо для забезпечення необхідного харчування, одягу, взуття, тому вона звернулась до суду з цим позовом. Крім того, дочка ОСОБА_5 з 2010 року навчається в університеті на контрактній формі, тому позивачка вимагає стягнути з батька 50% від суми контракту кожного місяця. Заборгованість по аліментам у відповідача виникла з липня місяця 2010 року, коли ОСОБА_2 почав щомісяця сплачувати не 600 грн., а 300 грн. ОСОБА_1 вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов”язків щодо утримання та виховання дітей.

Відповідач визнав позов частково і пояснив, що після припинення шлюбних стосунків він щомісяця сплачував аліменти у розмірі 600 грн на утримання дітей, з липня 2010 року він був без роботи тому аліменти сплачував у розмірі 300 грн. Коли позивачка дозволяла він зустрічався з дітьми і проводив з ними вільний час, але з 2010 року ОСОБА_1 забороняє йому спілкуватися з дітьми. Діти самостійно звертаються до нього з проханнями щодо грошових коштів і він –відповідач –або надає гроші або купує дітям необхідні речі. У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив, що з 1.10.2011 року він має постійну роботу і згоден щомісяця сплачувати позивачці аліменти на утримання дітей у розмірі 1\2 частини своїх доходів.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав: батьки зобов”язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. У даному випадку неповнолітні діти проживають з матір”ю. Суд встановив, що з 2009 року батько добровільно сплачував аліменти на утримання дітей у розмірі спочатку 600 грн щомісяця, надалі по 300 грн щомісяця. Суд не отримав будь-яких доказів того факту, що батьки після розірвання шлюбу досягли домовленості щодо розміру аліментів на утримання дітей, що відповідач цю домовленість не виконував. Позивачка не пояснила з яких причин вона не зверталась до суду раніше з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, якщо вважала, що батько сплачує ці аліменти в добровільному порядку в недостатній сумі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідач надав довідку, яка свідчить про наявність у нього постійного щомісячного доходу, і заявив про свою згоду сплачувати аліменти у розмірі 1\2 частки від своїх доходів.

Суд погодився з доводами відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1\2 частини від його заробітку (доходу).

Відповідно до вимог ч.2ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв”язку з ухиленням останнього від їх сплати. У даному випадку позивачка не заперечувала проти того факту, що у період з липня 2010 року по серпень 2011 року відповідач сплачував аліменти у розмірі 300 грн (грудень 2010 р. -800 грн), що приймав участь у витратах при підготовці дітей до школи. Тому суд вважає, що заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 відсутня.

Щодо вимог позивачки в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на навчання дочки, то суд вважає, що у даному випадку аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 повинні покривати і витрати на її навчання.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу стягнення аліментів з батька на утримання неповнолітніх дітей, регулюються ст.180, 181, 182,184 СК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( мешкає - АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 і сина ОСОБА_4 щомісяця, починаючи з 29 серпня 2011 року, у розмірі 1\2 частини з усіх видів доходів ОСОБА_2, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття –до 23 квітня 2012 року, надалі –у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходів ОСОБА_2 до досягнення повноліття сином ОСОБА_4 –до 21 червня 2018 року.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Калашнікова О. І.