Справа № 2-410/2009

  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    26 жовтня 2009 р.         Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Глущенко Є.Д.,

при секретарі – Салій О.І.,

за участю представників сторін – ОСОБА_1,

                           ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Роменська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла його дружина ОСОБА_5., якій на праві власності належала ? частина квартири АДРЕСА_1

    У 1999р. він та його дружина склали заповіт на користь відповідача, яким заповіли вказану квартиру в обмін на довічне утримання.

    Відповідач свої зобов’язання по довічному утриманню належним чином не виконував.

Крім того в заповіті зазначена адреса частини квартири № 4, яку заповідала ОСОБА_5., що знаходиться не на «площі», а на «вулиці» АДРЕСА_2 Чому ОСОБА_5. заповіла  майно за адресою, відмінною від адреси майна, що їй фактично належить, відомо тільки ОСОБА_5

Тому просив визнати удаваним заповіт, складений ОСОБА_5. і те , що при його складенні вона дійсно мала на увазі договір довічного утримання з відповідачем.

     Також позивач заявив вимогу про визнання його таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , як такого, що на день смерті  проживав в квартирі № 4 з ОСОБА_5., яка була зареєстрованою в квартирі № 3 у цьому ж будинку, та просив визнати за ним право на спадкове майно  у вигляді  ? частини квартири після смерті ОСОБА_5

    В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1. позов підтримали, суду пояснили обставини, викладені в ньому.

Відповідач позов не визнав, заперечення мотивував тим, що у 1999р.  і позивач, і ОСОБА_5.   оформили заповіт, яким заповіли йому по ? частині квартири АДРЕСА_1 Між ними була домовленість про надання сім’ї позивача допомоги, домовленості про утримання не було, цього сім’я позивача і не потребувала. На власному автомобілі  він підвозив і  ОСОБА_5, і ОСОБА_3. на їх прохання, за їх кошти привозив їм і продукти харчування тоді, коли його просили, надавав і іншу допомогу; за рахунок позивача він організував поховання ОСОБА_5 Просив в позові відмовити.

    Представник Роменської районної державної нотаріальної контори  в судове засідання не з’явився. До суду від третьої особи надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані ними докази, дійшов такого висновку.

    Судом встановлено, що відповідно до витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 9) за ОСОБА_5. зареєстровано ? частини квартири АДРЕСА_1

    16 березня 1999р. ОСОБА_5. склала заповіт на належну їй  ? частину квартири АДРЕСА_2 на відповідача (а.с. 11).

    ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5. померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

    Відповідно до довідки Плавинищенської сільської  ради від 14 січня 2008 р. на час смерті ОСОБА_5. була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3, а фактично проживала в квартирі № 4 за цією ж адресою.

    Свідок ОСОБА_6. підтвердила, що 16 березня 1999 р. вона дійсно посвідчувала заповіт  ОСОБА_5 на належну тій ? частину квартири АДРЕСА_2. В заповіті була записана «вул.», а не «пл. АДРЕСА_1», виходячи з паспортних даних ОСОБА_5 Вона роз’яснила, що заповіт діє після смерті і сумнівів, що це оформлювався заповіт, а не інша угода, у ОСОБА_5  не було.     Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що в АДРЕСА_2 немає, а  є пл. АДРЕСА_1. Проте в побуті говорять про наявність вулиці, а не площі.  Через те, що вона і  ОСОБА_5. росіянки, вона спілкувалася з останньою, знала, що ОСОБА_5. не потребувала утримання. ОСОБА_5. бідкалася їй про те, що якби хто поховав  в разі смерті, оскільки з позивачем були одинокими. ОСОБА_5. в разі необхідності зверталася до відповідача за допомогою, і той їй допомагав.

    Свідок ОСОБА_8. підтвердив, що він знає про надання відповідачем допомоги  сім’ї позивача, і незважаючи на це він як допомагав позивачеві, так і продовжує допомагати.    

    Свідок ОСОБА_9. підтвердила, що допомагала ОСОБА_5 приносити з автобуса сумки додому, коли та скуплялася.

    Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися цивільні правовідносини з приводу укладення договору довічного утримання та спадкування, які передбачені ст. ст. 425-426 ЦК УРСР 1963 р., ст. ст. 744-754, 1233, 1234, 1241, 1258, 1268 ЦК України .

    Суд вважає, що ОСОБА_5. заповідала належну їй ? частини квартири АДРЕСА_1, а не по АДРЕСА_2. Такий висновок суду ґрунтується на поясненнях свідка ОСОБА_6. про помилку в паспорті ОСОБА_5 щодо адреси та довідки Плавинищенської сільської ради від 14 січня 2008 р., про те, що ? частини квартири АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_5. А ? частини квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5. не мала, оскільки АДРЕСА_2 не значиться.

    Позивач не надав суду докази в підтвердження того, що при складенні заповіту на користь відповідача, посвідченого 16 березня 1999 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_6. ОСОБА_5. дійсно мала на увазі договір довічного утримання з відповідачем.

    Більше того судом встановлено, що ОСОБА_5. на час складення заповіту не потребувала матеріального забезпечення у вигляді житла, харчування, догляду і систематичної необхідної допомоги, як це прописано в ст. 425 ЦК УРСР 1963 р., оскільки сама взмозі була обслужити себе і до того ж тримала особисте господарство, яке сама доглядала. Ці обставини сторони визнали в судовому засіданні.

    Суд вважає, що надання відповідачем на прохання ОСОБА_5 та позивача за їх рахунок певної допомоги, яка носила разовий характер, не свідчить про наявність між ОСОБА_5. і відповідачем договору довічного утримання. Як встановлено судом певну допомогу як ОСОБА_5, так і позивачеві надавали і інші особи.

    Про відсутність договору довічного утримання між ОСОБА_5. і відповідачем свідчить і те, що вона в подальшому не скасувала заповіт, складений на його користь.  

    Тому вимоги позивача про визнання спірного заповіту удаваним та про те, що ОСОБА_5. дійсно мала на увазі договір довічного утримання при його складенні  задоволенню не підлягають.

    Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 позивач постійно проживав разом з нею у квартирі АДРЕСА_1, хоча зареєстровані вони були за різними адресами. Ця обставина підтверджується довідкою Плавинищенської сільської ради від 14 січня 2008 р. та визнана сторонами в судовому засіданні.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 6 грудня 2007р. визнана мирова угода, відповідно до якої сторони визнали, що заява позивача про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є недійсною (а.с. 12),  тому вимога позивача про визнання його таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., підлягає задоволенню.

   Згідно з приписами ст. 1241 ЦК України позивач, як непрацездатний вдівець, спадкує незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом. ОСОБА_5. склала заповіт на свою ? частину квартири на користь відповідача, а тому з врахуванням обов’язкової частки  вимоги позивача про визнання за ним права власності на всю спадщину підлягають частковому задоволенню і за ним необхідно визнати право власності на ?  частину квартири.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212-214, 218 ЦПК України, ст. ст. 425-426 ЦК УРСР, ст. ст. 744-754, 1233, 1234, 1241, 1258, 1268 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовільнити частково.

ОСОБА_3 визнати таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадщину після смерті ОСОБА_5, що складається з  ?  частини квартири АДРЕСА_1 Сумської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_3 15 (п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи  і на користь держави судовий збір 8 (вісім) грн. 50 коп. та 51(п’ятдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Головуючий   - підпис -

    Копія вірна:

    Суддя Роменського

    міськрайонного суду                     Є.Д.Глущенко