12 жовтня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ЄвтушенкоО.І., Гримич М.К., Євграфової Є.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 28 липня 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який розірвано рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23 березня

2009 року.

За час перебування в шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із ОСОБА_5

Оскільки після розірвання шлюбу ОСОБА_5 перешкоджає йому бачитись та вільно спілкуватися з сином, ОСОБА_4 просив зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди у спілкуванні з сином; встановити час та дні для зустрічей з ним і можливість щорічного спільного відпочинку; зобов'язати відповідача завчасно повідомляти про зміну місця проживання або перебування дитини.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено час та дні зустрічей ОСОБА_4 з сином з 09 год. суботи до 19 год. неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_4

Встановлено можливість щорічного спільного відпочинку ОСОБА_4 з сином для оздоровлення на території України протягом

15 календарних днів в будь-який літній місяць кожного року.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 12 березня 2015 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року в частині встановлення можливості щорічного спільного відпочинку ОСОБА_4 з сином для оздоровлення на території України протягом 15 календарних днів в будь-який літній місяць кожного року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Київської області від 12 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобовʼязано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобовʼязано ОСОБА_5 завчасно повідомляти належним чином ОСОБА_4 про зміну місця проживання або перебування сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у дні відвідувань ОСОБА_4

Встановлено час та дні для зустрічей ОСОБА_4 з його сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: з 09 год. суботи по 19 год. неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_4 без присутності ОСОБА_5

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня

2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звʼязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що сторони мають рівні права щодо виховання дитини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який розірвано рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23 березня

2009 року.

За час перебування в шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із ОСОБА_5

26 жовтня 2010 року комісією з питань захисту прав дитини при Макарівській районній державній адміністрації за заявою ОСОБА_4 було ухвалене рішення № 16, яким призначено для відвідування, спілкування та відпочинку батька ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, певний графік, який є обовʼязковим до виконання.

29 лютого 2012 року комісією з питань захисту прав дитини при Макарівській районній державній адміністрації за заявою ОСОБА_4 щодо перегляду графіку спілкування було ухвалене рішення № 4, яким встановлено новий графік для відвідування спілкування та відпочинку батька ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є обовʼязковим до виконання, а саме: починаючи з 29 лютого 2012 року проводити кожного місяця вихідні дні через тиждень, забирати дитину з 9 год. 00 хв. у суботу та зобовʼязати повернути дитину о 17 год. 00 хв. у неділю відповідного тижня.

Згідно актів депутатів Забуянської сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9 складених в присутності ОСОБА_4 від 07 листопада 2012 року, 21 квітня 2012 року, 19 травня 2012 року, 14 липня 2012 року,

07 квітня 2013 року та 21 квітня 2013 року відповідно, за адресою: АДРЕСА_1, сина ОСОБА_4 по місцю реєстрації не було вдома, він знаходився в колишньої тещі позивача, ОСОБА_10 по АДРЕСА_2, яка відмовила надати рідного сина батьку. Колишньої дружини не було вдома.

Починаючи з 2012 року по 2014 рік ОСОБА_5 разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, декілька разів змінювала місце проживання.

ОСОБА_4 звертався до суду неодноразово про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною .

Рішенням Макарівського районного суду від 30 травня 2011 року по справі № 2-244/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: відділ Державної виконавчої служби Макарівського РУЮ , служба в справах дітей Макарівської РДА, про звільнення від сплати аліментів та усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Рішенням Макарівського районного суду від 01 липня 2013 року по справі № 1016/1511/12 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: комісія з питань захисту дитини Макарівської РДА, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

На виконання доручення суду, 28 жовтня 2014 року орган опіки та піклування зробив висновок «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від дитини». Вивчивши вказаний висновок, суд вважав, що саме графік відвідування та спілкування розроблений третьою особою є доцільним та правильним для захисту прав малолітнього сина сторін, а також для захисту порушеного права батька дитини ОСОБА_4

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом з підстав ухилення ОСОБА_5 від виконання рішення органу опіки та піклування та створення позивачу перешкод у спілкування з дитиною.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, врахувавши при цьому покази сторін, свідків, доведеність неодноразових випадків недопущення ОСОБА_5 позивача ОСОБА_4 до спілкування з дитиною з посиланням на неточний графік відвідування, не відповідність графіків виготовлених нею та виготовлених позивачем, виклик працівників міліції, неодноразові звернення до комісії з питань прав дитини при Макарівській РДА з відповідними заявами та скаргами. Однак при цьому, вирішуючи вказаний спір суди в першу чергу, виходили з інтересів малолітньої дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Доводи скаржника про неврахування судами висновку спеціаліста-психолога та те, що відносно ОСОБА_4 порушено кримінальне провадження, суд касаційної інстанції оцінює критично, оскільки судом апеляційної інстанції цим доводам дана належна оцінка.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів та до не згоди з висновком суду першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня

2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко М.К. Гримич Є.П. Євграфова