Справа № 513/391/17

Провадження № 1-кп/513/63/17

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

судді Кожокар Т.Я.,

при секретарі Райчевій Т.М.,

за участю: прокурора Цитко Н.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, 16 липня 2017 року приблизно о 16:00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою домовленістю між собою, в порушенні вимог ст. 30 Конституції України, без відповідного письмового або усного дозволу особи, яка там мешкає та являється власником - ОСОБА_4, шляхом відчинення хвіртки, проникли на територію подвір’я, а потім до будинку № 13, розташованого по вул. Суворова, в с. Старосілля Саратського району, Одеської області, що належать останньому на праві власності.

Знаходячись на території вищевказаного подвір’я, обвинувачений ОСОБА_3, демонструючи свою неповагу до існуючих у суспільстві правил поведінки, з метою явної неповаги до інших осіб, у присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, котрі вибігли на крики до подвір’я домоволодіння, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі, правилами поведінки, добропристойності в суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно наніс один удар правою ногою в область обличчя ОСОБА_4.

Після цього обвинувачений ОСОБА_2, демонструючи свою неповагу до існуючих у суспільстві правил поведінки, з метою явної неповаги до інших осіб, у присутності вказаних сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі, правилами поведінки, добропристойності в суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно наніс ОСОБА_4 один удар правою рукою стиснутою в кулак в область голови з лівої сторони та чотири удари правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя з лівої сторони.

В наслідок застосованого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фізичного насильства стосовно потерпілого, ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани в лобній області справа, двох синців в параорбітальних областях, двох крововиливів під кон’юнктиву обох очей, синця на задній поверхні правої вушної раковини, синця на спинці носа, синця на лівій щічній області, синця та садна на нижній губі, підборідді, передній поверхні верхньої третини шиї, крововиливу під слизовою оболонкою та забитої рани на слизовій оболонці нижньої губи, синця на лівому надпліччі, передній поверхні нижньої третини шиї. Згідно даних медичної документації, у потерпілого ОСОБА_4 існувала закрита черепно - мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з наявністю рубаної рани правої надбрівної дуги та множинних гематом обличчя.

Ушкодження у вигляді синців та саден не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминущі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Струс головного мозку та забита рана в лобній області справа спричиняють за собою розлад здоров’я тривалістю понад 6 днів і не більше 21 дня, і за цим критерієм, згідно п.2.3.3. «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Допитані під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 провину визнали повністю, визнали всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред’явлені в обвинуваченні, розкаялися у вчиненому. Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, просив не призначати їм суворе покарання.

Дослідивши та оцінивши докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатньою для визнання обвинувачених винними у вчиненні злочинів:

- ОСОБА_2 за ч.1 ст. 162 КК України за ознаками – незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи; за ч.2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

- ОСОБА_3 за ч.1 ст. 162 КК України за ознаками – незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи; за ч.2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинувачених.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: ОСОБА_2, ОСОБА_3 повністю визнали вину та щиро розкаялись у вчиненому, вперше вчинили злочин, за місцем проживання характеризуються позитивно, їх сімейний, матеріальний стан, думку потерпілого в частині призначення покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3 нових злочинів можливе без відбування покарання в умовах ізоляції, тому обвинуваченим необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статей за якими кваліфіковані їх діяння, із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 380, 392, 395 КПК України,

суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 162 КК України – 1 рік обмеження волі;

- за ч.2 ст. 296 КК України – 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 162 КК України – 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України – 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 обов'язки: в період іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженим обчислювати з дня проголошення вироку.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Т. Я. Кожокар