Справа №2а-1032/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     2 листопада 2009 року Суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області Сіренко М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради „Про перерахування та виплату не доплаченої допомоги по догляду за дитиною”,

ВСТАНОВИВ:

     В червні 2009р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо призначення, нарахування та виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення неї трирічного віку з липня 2007 року по вересень 2007 року, з січня по квітень 2009 року; стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 1 січня 2009р. по 28 квітня 2009р. у розмірі 4182,68грн., зобов’язав проводити нарахування і виплату розміру допомоги відповідно до діючого законодавства. б

     Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що має на утриманні дитину віком до трьох років – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і з цього часу знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Всупереч вимогам ст.. 15 цього Закону, а також ст..8, п.3 ст. 22 Конституції України, відповідач противоправне виплатив їй державну допомогу до досягнення дитиною трирічного віку не в повному обсязі, не приймаючи до уваги розмір прожиткового мінімуму, який був встановлений Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006р. №489-У /зі змінами та доповненнями/, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” №1131 /зі змінами та доповненнями/, для дітей віком до 6 років: з 1 квітня 2007р. – 463грн., з 1 жовтня 2007р. – 470грн., з 1 січня 2008р. – 526грн., з 1 квітня 2008р. – 538грн., з 1 липня 2008р. – 540грн., з 1 жовтня 2008р. – 557 грн, в 2009р. – 669грн., а також рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007р. і ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку із тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням”, тому що вона є застрахованою особою.

      14 вересня 2009 року позивач збільшила позовні вимоги, додав про поновлення строку з січня по грудень 2008 року, стягнення недоотриманої суми допомоги з 22 травня по 31 грудня 2008 року, і посилаючись на теж самі норми діючого законодавства. При цьому, вона зазначила, що пропустила строк для звернення до суду за захистом порушених прав, тому що про факт рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007р. після висвітлення його у пресі, а також те, що її дитина часто хворіє, і вона не могла перекласти турботу за ним на іншу людину. /а.с.33-35/

      Позивач у судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу в її відсутності.

     Представник відповідача до судового засідання не з’явився, просив розглянути справу у їх відсутності, надав заперечення проти заявлених вимог.

     Третя особа – Головне управління державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не з’явилися, просили розглянути справу у їх відсутності.

     Суд, задовольняючи клопотання всіх учасників судового розгляду, розглядаючи справу в письмовому провадженні, дослідив надані в справі докази, прийшов до наступного.

     ОСОБА_1 є матір’ю дитини ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

     При цьому, вона перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради як утримувач державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку з 14 липня 2007 року.

    Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

     Відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

     Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-У від 19.12.2006р. було зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст. 15 та пункту 3 розділу УШ „Прикінцеві положення” зазначеного Закону.

      Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

     В ньому зазначено, що згідно ст. 22 ч.3, ст. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів /їх окремих положень/, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

     Відповідно з ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права.

     При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок /виплат/ з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.

     Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Відповідно до ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

     Позивач ОСОБА_1 пропустила вказаний строк по доплаті допомоги з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

     Позивач клопотала про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, надав медичні документи про стан здоров’я її дитини, що заслуговує уваги, і суд визнає причини пропуску строку поважними, відповідно до ст.. 100 КАС України.

     Тому, суд вважає доведеним неправомірність дій відповідача щодо призначення, нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року і зобов’язує перерахувати і виплатити таку допомогу за вказаний період.

     При цьому, суд вважає неможливим стягнути конкретну суму, тому що Верховний Суд України / в справі за позовом ОСОБА_3…../ зазначив, що з огляду на положення статей 21,105,162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

     В 2008 році позивач одержувала допомогу в розмірі 144,10 грн. щомісячно.

     Статтею 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. №2240 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

     В зв’язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. №107, виключено статтю 43 та у назві Закону слова „народженням та”, тобто період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є страховим випадком.  Але, ці положення визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №1—рп/2008р.

     Закон України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, тобто Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, який розповсюджується як на застрахованих, так і не застрахованих осіб.

     Доводи позивача про необхідність застосування до правовідносин Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007р. №6рп/2007 є безпідставними, тому що цім рішенням були визнання неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”.

     Застосування положень Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р. до пункту 25 розділу П Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який визнаний неконституційним за Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, є також безпідставним, тому що саме пунктом 23 вказаного Закону, що не визнаний неконституційним, внесені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми.”

     Тому, в задоволенні позову про визнання дій відповідача неправомірними щодо призначення, нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2008р., стягнення такої суми, необхідно відмовити.

     Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога по догляду за дитиною здійснюється в розмірах і порядку визначених Кабінетом Міністрів України.

     Відповідно до п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751,   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

     Зазначені норми Законів  та постанови Кабінету Міністрів України до теперішнього часу Конституційним Судом України не визнані неконституційними, в зв'язку з чим, стосовно виплат, що здійснені відповідачем з 1 січня по 28 квітня 2009 року, то суд вважає такі виплати правомірними.

     Також, не підлягають задоволенню вимоги про зобов’язання відповідача проводити виплати до досягнення дитиною трирічного віку, у розмірі, рівному прожитковому мінімуму для дітей до 6 років.

     Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

     Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

    Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1грн. необхідно стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

      Керуючись ст..ст.9,10,11,70,71,99, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо неперерахування та не виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, з 9 липня по 31 грудня 2007 року - неправомірною.

     Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1грн.00 коп.

     В решті позовних вимог – відмовити.

     Постанова може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                         М.О. Сіренко