ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

08 жовтня 2009 року                                                                                   №2510/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду  

в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,

суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,  

при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 31.10.2008р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом про стягнення з відповідачів недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни, передбаченої статтею 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі грошова допомога), за 2005-2007 роки.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 31.10.2008р. позов задоволено частково, в межах стягнення в користь позивач недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік. В решті в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що підстави для визнання дій управління протиправними відсутні, оскільки належна позивачу грошова допомога була виплачена в розмірах, визначених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік і підстави для виплати її в більшому розмірі були відсутні.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач є учасником війни і відповідно до статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” мав право щорічно до 5-го травня отримувати грошову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.  

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки» належна позивачу грошова допомога виплачувалась в 2005 році в розмірі 50,00 грн., в 2006 році – 50,00 грн., в 2007 році – 55,00 грн.

Судом першої інстанції, в частині виплати позивачу недоплаченої грошової допомоги за 2005-2006 роки, в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2005-2006 роки», якими було зменшено розмір грошової допомоги, неконституційними не визнавались.

Задовольняючи позовні вимоги за 2007 рік суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зменшено розмір грошової допомоги передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Поряд з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», щодо розміру грошової допомоги, на час її нарахування та виплати позивачу діяли і підлягали виконанню органами державної влади, а втратили чинність уже після 05 травня з 09.07.2007р. – з часу ухвалення рішення Конституційним судом України.  

Належна позивачу у 2005-2007 роках грошова допомога була виплачена управлінням праці і соціального захисту населення у передбачених Законами «Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки» розмірах, а законні підстави для нарахування, виплати або стягнення такої допомоги у більшому розмірі відсутні.

Таким чином відповідач, на якого покладено обов’язок виплати щорічної грошової допомоги, здійснюючи виплату позивачу такої допомоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання його дій протиправними відсутні.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, а тому постанова суду в частині задоволення позову підлягає скасуванню і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИЛА:  

Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області задоволити.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 31.10.2008р. по справі №2а-422/08 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати і в цій частині в задоволенні позову відмовити.  

В решті постанову Яворівського районного суду Львівської області від 31.10.2008р. по справі №2а-422/08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:     О.П. СТАРОДУБ  

СУДДІ:                                                                                                              Р.М. ШАВЕЛЬ  

М.А. ПЛІШ