Справа № 2-а-508
2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі:
головуючого судді Черненка В.О.
за участю секретаря Сидоренко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Черкаської області старшого ІДПС Городищенського ВДАІ молодшого лейтенанта Гуц Олексія Петровича про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ :
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, в якій просив визнати незаконною постанову № 034291 від 23.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і скасувати її.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ті обставини, що 23 серпня 2009 року о 21 год. 25хв., він рухався на автомобілі ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Желябова, що знаходиться в м. Городище, та був зупинений працівником ДАІ. Здійснюючи зупинку він був вимушений зупинитись за автомобілем, який вже був зупинений іншим інспектором, та зупинився за 30-35 метрів від автомобіля працівників ДАІ. Оскільки зупинитись ближче не було змоги, він, з ввічливості, взявши документи водія, вийшов на зустріч інспектору, який його зупинив. Перевіривши документи, інспектор ДАІ Гуц О.П., попрямував до свого авто, та запросив його сісти з ним до салону його авто. Від даного запрошення він відмовився, оскільки ПДР не передбачають обов’язкового виконання водієм подібних «запрошень» від працівників ДАІ. Сівши в авто, інспектор почав складати протокол. На його питання, за яке порушення ПДР складається протокол, інспектор відповів, що аби дізнатись, то потрібно було відразу сідати з ним у авто. Не надання відповіді на запитання, стосовно причини складання протоколу - є грубим порушенням прав водія. Ще за два дні до цього випадку, він був також зупинений цим же інспектором в м. Городище, по вул. Героїв Чорнобиля, в районі залізничного переїзду. Тоді, перевіривши документи, даний інспектор наказав йому відкрити багажник для обшуку, на наявність заборонених предметів та речовин, на що він відповів, що відкриє багажник тільки в присутності двох свідків, та за умови складання відповідного протоколу, бо інакше в даній перевірці немає ніякого сенсу. Гуц О.П. миттєво віддав документи, та сказав що він його ще зупинить, такого розумного...(дослівно). І ось за два дні це й сталося. Мовчання інспектора на вимогу пояснити причину зупинки ТЗ, брутальна поведінка, та відмова пояснити причини складання протоколу, викликало в нього підозру про помсту за його знання прав водія. Він був змушений попросити в даного інспектора номер гарячої лінії ДАІ, аби відразу, на місці, повідомити про дану ситуацію, та попросив назвати номер його жетону. Але замість номера, почув у відповідь нецензурний вислів, який з поваги до Суду зазначати не буде. Дописавши протокол та постанову, інспектор дав йому дані документи на підпис, і тільки тоді він дізнався, що йому виписано штраф за порушення ПДР, а саме п. 2.9. Як вказав інспектор, в нього, на його думку, був не достатньо освітлений задній номер. Він здивувався, адже підсвітка на авто працює відмінно. Розуміючи, що інспектору, можливо, не досить добре видно з відстані 30-35 метрів його номерний знак, що, можливо, в нього вже втомлені очі від виявлення в темноті порушників ПДР, він запропонував взяти рулетку, відміряти 20 метрів від номерного знаку (саме з такої відстані згідно ст. 121 п. 5 КУпАП має бути добре видно номерний знак авто) й зупинити перший-ліпший автомобіль, запросивши водія, аби факт недостатнього освітлення заднього номеру, було підтверджено в протоколі незацікавленими особами, або навпаки, - спростовано твердження інспектора, адже суб’єктивна думка інспектора не залишає йому можливості довести свою правоту. Його вимога, на цей раз, вже з відомих причин, лишилась незадоволеною. Він не порушив би жодного пункту 2.9 ПДР, навіть якби в нього зовсім не було світла на автомобілі, оскільки в п 2.9 ПДР немає жодного слова про освітлення номерів, - ця стаття забороняє водієві зовсім інше. Адже саме за порушення ним п. 2.9 ПДР, а не п. 30.2 ПДР, даним інспектором було складено протокол та винесено постанову згідно якої на нього було накладено штраф за недостатньо освітлений номерний знак, а відтак протокол і постанова від самого початку є незаконними. Оскільки він просто не міг порушити п. 2.9 ПДР, а, отже, й не може бути покараним за той пункт чи статтю ПДР, яких він не порушував. Враховуючи викладене, просив визнати незаконною постанову № 034291 від 23.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і скасувати її. Також просив зобов’язати начальника Городищенського ВДАІ провести службову перевірку дій ІДПС ГУЦ О.П. та перевірити останнього на відповідність займаній посаді.
В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги, просив лише визнати незаконною постанову № 034291 від 23.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і скасувати її.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, листа про розгляд справи у його відсутність, суду не надіслав.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії СА № 043033 від 23.08.2009 року, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1, у якого не освітлювався задній номерний знак, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР. Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії СА № 03429, ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу у розмірі 170 гривень.
У п. 2.9 «Водієві забороняється» ПДР України, який нібито порушив ОСОБА_1, про що зазначено в постанові про адміністративне правопорушення від 23.08.2009 року, взагалі не йде мова про освітлення номерів, - ця стаття забороняє водієві зовсім інше.
Крім того, будь-яких доказів щодо скоєння правопорушення ОСОБА_1, окрім складених протоколу та постанови, немає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав свої заперечення щодо предмету позову, маючи, згідно положень ст. 71 КАС України, обов’язок доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з вище наведеного вбачається, що вина позивача у скоєнні правопорушення не є доведеною, а працівник ДАІ інспектор Гуц О.П. всебічно, повно і об’єктивно не дослідив всіх обставин справи при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та накладення стягнення, а тому позов ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення.
Тому суд, керуючись 9, 251, 252 КпАП України, п. 2.9 Правил Дорожнього руху України, ст. ст. 7, 13, 17, 18, 23, 71, 94, 159, 161, 163, 185 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задоволити. Постанову старшого ІДПС Городищенського ВДАІ молодшого лейтенанта Гуц Олексія Петровича Серії СА № 034291 від 23.08.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, визнати неправомірною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносно ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КпАП України - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: В.О. Черненко