Справа №22-а-1519 -06 Головуючий у 1 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 14, 36, Доповідач в 2 інстанції Голуб С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Мережко М.В., Голуб С.А.,
при секретарі Некорі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ірпінського міського суду від 16 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Київського обласного військового комісаріату на бездіяльність щодо до рахування і виплати недоплаченої суми пенсія за минулий час , -
встановила:
У вересні 2006 року позивач звернувся до суду з названим позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він у ІНФОРМАЦІЯ_1 був звільнений в запас з дійсної служби і йому була призначена пенсія, перерахована з ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Зазначав, що відповідач не виконував своєчасно вимоги ст. 63 даного Закону, не проводив перерахунок його пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, визначеного нормативними актами, при зверненні позивача до відповідача щодо донарахування раніше призначеної пенсії за минулий час йому було відмовлено. Вважає, що він отримує пенсію, яка не відповідає чинному законодавству, оскільки згідно ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 року, призначені пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Позивачу не проводилося донарахування пенсії за минулий час: з 01.09.1999 р. до
2002 р. з урахуванням щомісячної надбавки посадового окладу у розмірі 40 % згідно з Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України"; з
2003 р. по 31.12.2004 р. щомісячної надбавки грошового забезпечення у розмірі 100 % згідно з Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, органів внутрішніх справ", з 01.05.2003 р. по 31.12.2004 р. щомісячної надбавки у розмірі 90 % за безперервну службу згідно Указом Президента України від 05 травня 2003 р. № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України за безперервну службу" і п. 1.2 "Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу...", затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 р. № 149; з 01.10.1996 р. по 31.12.2004 р. 33,3 % премії згідно Указу Президента України № 923/96 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" від 04 жовтня 1996 p., Постанови Кабінету Міністрів України від 22
2
травня 2000 p. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" та п. 34.5 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 р. № 75. В зв'язку із викладеним просив визнати бездіяльність військового комісаріату щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час протиправною, зобов'язати військовий комісаріат провести перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з урахуванням з 01.09.1999 р. до 31.12.2002 р. надбавки посадового окладу у розмірі 40 % згідно з Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 p.; з 01.01.2003 р. по 31.12.2004 р. з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 100 % згідно з Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 р; з 01.05.2003 р. по 31.12.2004 р. з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 90 % згідно з Указом президента України від 05 травня 2003 р. № 389/2003; з 01.10.1996 р. по 31.12.2004 р. 33,3 % згідно Указу Президента України № 923/96 від 04 жовтня 1996 p., Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829 та п. 34.5 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 р. № 75; визнати його право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов'язати військовий комісаріат зробити доплату пенсії за 2005 рік у розмірі 50 % від нарахованої пенсії відповідно до закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 року №17694 У.
Постановою Ірпінського міського суду від 16 листопада 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення його позову.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача, перевіривши
матеріали справи в порядку ст. 195 КАС України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на військовій службі 25 років та у ІНФОРМАЦІЯ_1 був звільнений з дійсної служби. Пенсія позивачеві призначена на підставі ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та п. 6,7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня ІНФОРМАЦІЯ_4.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивач - колишній військовослужбовець, звільнений у запас в ІНФОРМАЦІЯ_1 у званні ІНФОРМАЦІЯ_2, з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за вислугу років (а. с. 8, 9) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", пенсія позивачу розрахована відповідачем із урахуванням загальної вислуги років - 27 років.
Спірні правовідносини регулюються ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", згідно якої особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам та іншим особам пенсії обчислюються з розміру грошового
3
забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідного окладу за посадою, військового чи спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 „Про
порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (із змінами та доповненнями) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове чи відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового що надаються щомісяця. При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних місяці служби поспіль перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби поспіль протягом усієї служби перед звільненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.
З наведеного випливає, що щомісячні надбавки, запроваджені Указами Президента України № 847 від 14.07.1999 p., № 173 від 23.02.2002 p., № 389 від 05.05.2003 р. і премії, введеш Указом Президента України № 923/96 та постановою KM України № 829 від 22.05.2000 р. належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували ці надбавки та пенсії під час проходження служби й звільнені після їх запровадження. Аналогічні роз'яснення містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців", згідно якого щомісячні додаткові види грошового забезпечення мають зараховуватися при нарахуванні пенсій лише тим військовослужбовцям, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільненні з неї вже після їх запровадження.
Оскільки позивач ОСОБА_1 під час проходження військової служби зазначених вище надбавок не отримував, був звільнений зі служби в ІНФОРМАЦІЯ_1., тобто до їх запровадження, дія вищевказаних указів та постанови на нього не поширюється, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову на бездіяльність військового комісаріату щодо донарахування і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання за позивачем право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов'язання відповідача зробити доплат)' пенсії за 2005 рік в розмірі 50% від нарахованої пенсії, суд виходить із наступного. Так, в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач отримав 50% від суми перерахованої пенсії відповідно до п. 2 розділу 11 "Прикінцеві положення Закону № 1769-1У "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності із ІНФОРМАЦІЯ_3, даних обставин в судовому засіданні позивач та його представник не заперечували. Вимоги щодо отримання ще одної надбавки в розмірі 50 % не грунтуються на вимог зазначеного закону та не підлягають до задоволення.
За таких обставин висновок суду про те. що пенсія позивачеві нарахована та виплачується в відповідності з законом, підстав для її перерахунку немає, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
4
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених у рішенні.
Суд першої інстанції правильно встановив обставин справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права , підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду від 16 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного
місяця.