ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/12180/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

секретар судового засідання Ловецка Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою ОСОБА_6

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року

у справі № 2а-6784/11/2670

за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8

до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківської районної у м. Києві ради, Київської міської ради,

треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська-33», Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», Товариство з обмеженою відповідальністю « 4САЙД УК»,

про визнання нечинними рішень,

встановив:

ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківської районної у м. Києві ради, Київської міської ради, в якому, з урахуванням об'єднання справ в одне провадження, просили:

- визнати нечинним п. 1 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 07 червня 2007 року № 234 в частині п. 112 додатку - перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, із змінами, внесеними рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393 - з моменту прийняття;

- визнати нечинним пп. 3.2.2 п. 3.2 ч. 3 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393 - з моменту прийняття;

- визнати нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 січня 2008 року № 46-В із змінами, внесеними наказом управління від 20 березня 2008 року № 331-В - з моменту прийняття;

- визнати нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 березня 2008 року № 331-В - з моменту прийняття;

- визнати недійсним з моменту видачі свідоцтва про право комунальної власності, виданого Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2008 року на підставі наказу управління від 21 січня 2008 року № 46-В - з моменту прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними спірні рішення відповідачів та недійсним свідоцтво про право власності.

Не погоджуючись з рішенням судів, позивач звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права та, з урахуванням уточнення вимог, просить рішення судів скасувати, провадження у справі закрити. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що це спір не підлягає розгляду за правилами та в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача просила касаційну скаргу задовольнити з підстав, викладених в ній, представники третіх осіб підтримали касаційну скаргу, представник відповідача поклалася на розсуд суду у вирішенні справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, зокрема, що 27 грудня 2001 року Київською міською радою прийнято рішення № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади районів міста Києва відповідно до додатків 2-11.

Згідно з додатком № 5 до вказаного рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 до переліку майна, що передається у комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва включено жилий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1658 м2, площа нежилих приміщень - 758,10 м2.

24 травня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю « 4САЙД УК» укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 241/2, за яким передане у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 195 м2, а саме: підвал з орендованою площею 195 м2, згідно із поверховим планом приміщення, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1

07 червня 2007 року Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення № 234 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу згідно з додатком, відповідно до якого до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу включене нежитлове приміщення площею 195 м2 за адресою: АДРЕСА_1, покупцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю « 4САЙД УК».

19 вересня 2007 року Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» видана Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради довідка, якою підтверджено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться на балансі КП «Керуюча дирекція» та значиться як чотириповерховий житловий будинок, загальна площа - 1658,4 м2, загальна площа нежитлових приміщень - 758,1 м2. Також, у довідці зазначено про те, що Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» не заперечує проти приватизації приміщення, яке надається ТОВ « 4САЙД УК» площею 195 м2.

Того ж дня Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна» Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради видана довідка № 529, згідно із якою приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке орендує ТОВ « 4САЙД УК» не є допоміжним і у ньому не розміщуються загально-будинкові інженерні мережі.

18 грудня 2007 року Шевченківська районна у м. Києві рада звернулася із заявою до Головного управління комунальної власності щодо оформлення права районної комунальної власності на об'єкт нерухомості: нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 20) вбудовані в жилий будинок площею 195 м2, який розташований в АДРЕСА_1

31 січня 2008 року Шевченківська районна у м. Києві рада прийняла рішення № 393 «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким внесено зміни, зокрема до п. 112 додатку рішення № 234 від 07 червня 2007 року в частині адреси та зазначено: АДРЕСА_1

21 січня 2008 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виданий наказ № 46-В «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», яким наказано оформити право власності на об'єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа № 16078) за Шевченківською районною у м. Києві радою на праві комунальної власності та згідно з додатком до якого об'єктом нерухомого майна, на який оформляється право власності з видачею свідоцтва про право власності територіальній громаді Шевченківського району м. Києва, є нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 м2, вбудовані в жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1

На підставі зазначеного наказу від 21 січня 2008 року № 46-В Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало територіальній громаді Шевченківського району міста Києва свідоцтво № НОМЕР_1 про право комунальної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 м2, які розташовані в АДРЕСА_1

20 березня 2008 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 331-В «Про внесення змін до наказу від 21 січня 2008 року № 46-В «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» та свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 21 січня 2008 року», до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 21 січня 2008 року № 46-В «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» (справа № 16078) в частині характеристики об'єкту внесено зміни: в додатку до наказу знак та цифри «№ 20» замінено знаком, цифрами та літерою «№ 20а» та внесено в свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 21 жовтня 2008 року на нежилі приміщення по АДРЕСА_1, виданого територіальній громаді Шевченківського району міста Києва в частині назви об'єкту нерухомого майна наступні зміни: знак та цифри «№ 20» змінено знаком, цифрами та літерою «№ 20а».

19 червня 2008 року Шевченківська районна у м. Києві рада прийняла рішення № 393 «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності», яким внесено зміни, зокрема до п. 112 додатку рішення № 234 від 07 червня 2007 року в частині покупця та зазначено: ТОВ « 4САЙД УК».

24 червня 2008 року укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю « 4САЙД УК» про передачу у власність нежилого приміщення загальною площею 195 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Між сторонами 23 вересня 2008 року підписано акт прийому-передачі приміщення, за яким продавець передав, а покупець прийняв згідно з договором купівлі-продажу вказані нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20а) загальною площею 195 м2.

Позивачі, непогодившись з такими рішеннями відповідачів щодо включення нежилих приміщень площею 195 м2 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та передачу їх у комунальну власність району, звернулись до суду з даним позовом про визнання їх нечинними.

Суди, розглядаючи даний спір, виходили з наявності порушеного права власності позивачів на спірні нежитлові приміщення, а також з безпідставності включення їх до об'єктів приватизації, що і стало підставою для задоволення позову та визнання протиправними всіх наступних рішень. Крім того, суди виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Спірні правовідносини щодо включення нежитлових підвальних приміщень загальною площею 195 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до об'єктів приватизації та їх відчуження, регулюються, зокрема, Законами України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизацію державного майна», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Ст. 4 закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

П. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного закону міські ради, зокрема, є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідачі, вважаючи, що вони є розпорядниками спірного майна, здійснили його приватизацію у порядку, встановленому законом з подальшим відчуженням.

Ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є захист права цивільного на будівлю (її частину) та подальшої передачі відповідних прав щодо неї, не підлягає розгляду за правилами та в порядку адміністративного судочинства.

Отже, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про виключення з переліку об'єктів чи про включення до такого переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного об'єкта має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в своїй постанові від 07 липня 2015 року у справі № 21-847а15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто даний спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського судочинства).

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ст. 2321 КАС України передбачено, що якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює постанову відповідно до статей 231 і 232 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або постанову суду касаційної інстанції.

Враховуючи ту обставину, що Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 10 липня 2014 року помилково залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, які підлягають скасуванню, його рішення також підлягає скасуванню за правилами ст. 2321 КАС України, як і рішення судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 221, 223, 228, 230, 231, 2321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківської районної у м. Києві ради, Київської міської ради, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська-33», Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», Товариство з обмеженою відповідальністю « 4САЙД УК», про визнання нечинними рішень закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: