ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/1637/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про скасування рішення, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

31.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому просив суд: скасувати рішення відповідача №2/1 від 10.01.2017 року про відмову йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати УПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням його стажу роботи посадах зі шкідливими умовами праці - електрозварника, електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2, за періоди з 04.01.1988 р. по 01.06.1994 р., та з 01.06.1994 р. по 26.08.1997 р., що складає 9 років 7 місяців 22 дні, підтвердженого довідкою ПАТ «Конвеєрмаш» від 13.04.2016 року, починаючи з дня, наступного після досягнення віку, з якого позивач отримав право на пенсію на пільгових умовах – з 05.10.2014 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.07.2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, 04.08.2017 року Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до не правильного вирішення справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки його стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2 за періоди з 04.01.1988р. по 01.06.1994р., та з 01.06.1994р. по 26.08.1997р., не було підтверджено документально, а також відсутні документи щодо проведення атестації робочого місця.

З огляду на зазначене, апелянт вважає постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2017 року протиправною та просить суд апеляційної інстанції її скасувати з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, подали письмові клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 11.10.2016 року позивач звернувся до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області (на час звернення – УПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача від 10.01.2017 року №2/1 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (7 років 6 місяців). Зазначено, що стаж роботи ОСОБА_2 із шкідливими умовами праці за Списком №2 складає 2 роки 10 місяців 26 днів. При цьому, УПФУ не врахувало до пільгового стажу позивача період його роботи на посаді електрозварника, електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах з 04.01.1988р. по 26.08.1997р., з посиланням на відсутність атестації вказаного робочого місця та відсутність у пільговій довідці, наданій ПАТ «Конвеєрмаш» від 13.04.2016 року, посилання на р.23200000-19906.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2, дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у нього пільгового стажу роботи 7 років 6 місяців за Списком №2.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком Ленінського районного суду м. Миколаєва. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з вимогами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Колегією суддів з наявної у матеріалах справи довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Конвеєрмаш» від 13.04.2016 року, встановлено, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на Миколаївському заводі піднімально-транспортного обладнання, правонаступником якого є ПАТ «Конвеєрмаш», на посаді електрозварника, електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах з 04.01.1988 року по 26.08.1997 року виконував ручне (дугове) зварювання металевих конструкцій, зварювальні роботи при проведенні ремонтів технологічного обладнання; електрозварювання в середовищі вуглекислого газу вузлів і металевих конструкцій стрічкових, скребкових конвеєрів, елеваторів, інші роботи при проведені ремонтів технологічного обладнання на професією, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33 код КП 23200000-19905. (а.с. 13)

Підставою для видачі зазначеної довідки були: особова картка, розпорядження про прийом та звільнення з роботи, особові рахунки - завод ПТО, розрахункові листи 1990 - 1997 роки, матеріали атестації робочих місць - ПАТ «Конвеєрмаш», Постанова КМУ №162 від 11.03.1994 року.

Відповідачем не прийнято зазначено довідку, оскільки в ній відсутнє посилання на розділ 23200000-19906 (ектрозварник ручного зварювання). Крім того, наказом від 07.05.2001 року №51 атестовано робоче місце «електрозварників на автоматичних та напівавтоматичних машинах» працюючих в механоскладальному цеху №2 (бригада по зварюванню вузлів барабанів стручкових конвеєрів, зварювання рам приводів стрічкових конвеєрів ), однак відсутні документи, що б підтверджували, що ОСОБА_2 входив до складу вказаної бригади.

З матеріалів справи, також, вбачається, що відповідачем надіслано запити від 28.11.2016 року №24107/06 та від 21.12.2016 року №26611/06 до ПАТ «Конвеєрмаш» щодо витребування уточнюючої інформації та нової довідки про пільговий характер роботи ОСОБА_2, проте, ПАТ «Конвеєрмаш» не надало жодних інших документів.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посади, які обіймав позивач, дають йому право на право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем не заперечується факт проведення атестації робочого місця «електрозварників на автоматичних та напівавтоматичних машинах» працюючих в механоскладальному цеху №2 (бригада по зварюванню вузлів барабанів стручкових конвеєрів, зварювання рам приводів стрічкових конвеєрів), проте пенсійний орган вважає, що відсутні докази того, що ОСОБА_2 входив до складу вказаної бригади.

Проте, вказане спростовується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ПАТ «Конвеєрмаш» від 13.04.2016 року, в якій визначено характер виконуваних робіт.

Апелянтом, як суб’єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладає обов’язок доказування в адміністративному суді правомірності його рішень, не було представлено доказів, що позивач працював в умовах неповного робочого дня, а також, що характер роботи, яку виконував ОСОБА_2, не відповідає роботі за професією, на яку був прийнятий позивач згідно записам у трудовій книжці.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що стаж роботи позивача на посадах зі шкідливими умовами праці - електрозварником, електрозварником на автоматичних і напівавтоматичних машинах у періоди з 04.01.1988 р. по 01.06.1994 р., та з 01.06.1994 р. по 26.08.1997 р. є підтвердженим належними доказами, а наявний у позивача загальний пільговий стаж роботи є достатнім у свої сукупності для призначення йому пенсії за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не правильно визначено дату, з якої позивачу має бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах.

Позивач досяг пенсійного віку 05.10.2014 року та у своєму позові просив призначити йому пенсію саме з цієї дати.

В свою чергу, судом першої інстанції зобов'язано пенсійний фонд призначити ОСОБА_2 пенсію з 05.10.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 11.10.2016 року, а тому саме з цієї дати у нього виникло право на отримання пенсії відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, судом першої інстанції стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір.

Проте, судом не прийнято до уваги, що відповідач у даній справі звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому понесені ним судові витрати підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нову постанову.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 10.01.2017 року за № 2/1 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Інгульське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням його стажу роботи посадах зі шкідливими умовами праці - електрозварника, електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, які дають право на пільгову пенсію за Списком № 2, за періоди з 04.01.1988р. по 01.06.1994р., та з 01.06.1994р. по 26.08.1997р., починаючи з 11 жовтня 2016 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 54031, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                       А.В. Бойко

Суддя:                                                                                           О.О. Димерлій

Суддя:                                                                                          О.В. Єщенко