ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2017 р. Справа № 802/1473/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання:           Краєвської Ілони Володимирівни

представника позивача:                     ОСОБА_1

представника відповідача:                     не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: управління Укртрансбезпеки у Житомирській області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2А.) до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (далі - відповідач, Укртансбезпека у Житомирській області) про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Управління Укратрансбезпеки у Житомирській області щодо визначення суми плати за проїзд, зафіксованої у розрахунку за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0004524 від 27.03.2017 року. Також зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду №802/588/17-а від 10.07.2017р., визнано протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки Житомирської області щодо встановлення результатів перевірки та скасовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 1118,88 євро, яка набрала законної сили 01.08.2017 року. Проте, 04.08.2017р. позивач отримав поштою повідомлення від 19.07.2017р. про те, що стосовно постанови №0004524 від 27.03.2017 року відповідачем сформований оновлений розрахунок за тим же номером №0004524 на суму 816,48 євро, але вже від 10.07.2017р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.03.2017р. серії AM №0070041.

Представник позивача у судовому засіданні просила суд задовольнити адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, окремо зазначивши, що відповідач діяв у межах та у спосіб відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 27.03.2017 року автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки Krone, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_2 здійснював перевезення дошки обрізної у кількості 40 т. з пункту навантаження: Кисоричи, Рівненської області до пункту розвантаження: Коростень, Житомирської області.

27 березня 2017 року Укртансбезпека у Житомирській області у пункті габаритно-вагового контролю д/д М07 "Київ-Ковель" 160+150 км було проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а відтак вказаний автомобіль було зупинено та проведено габаритно-ваговий контроль.

За результатами перевірки складено акт серії №0004524 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.03.2017 року.

Відповідно до результатів зважування навантаження на осі автомобіля становило: нормативно допустиме навантаження на одиночну ось 11 т, при цьому загальна маса становила 12,45 т. та на строєну (одинарна шина) ось 27,3 т., при нормативно допустимому 22т. Загальна вага всього транспортного составу складає 46350 кг., тоді як нормативно допустима маса 40000 кг., зафіксоване осьове навантаження на строєну вісь 27300 кг. при нормативно допустимому 22000 кг. На підставі вказаного акту, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1118,88 євро.

Разом з тим, постановою Вінницького окружного адміністративного суду №802/588/17-а від 10.07.2017р., визнано протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки Житомирської області щодо встановлення результатів перевірки та скасовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 1118,88 євро, яка набрала законної сили 01.08.2017 року.

Проте, відповідачем було сформовано оновлений розрахунок за тим же номером №0004524 на суму 816,48 євро, але вже від 10.07.2017р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.03.2017р. серії AM №0070041.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про дорожній рух" (3353-12), чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п. 2, 17 п. 5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Таким чином, посадові особи Управління Укратрансбезпеки у Вінницькій області уповноважені відповідно до чинного законодавства України здійснювати габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п. 2 Порядку здiйснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобiльними дорогами загального користування транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, ваговi та/або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2007 р. N 879 (далі - Порядок № 879) вимiрювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимiрювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрiв фактичної маси та навантаження на вiсь (осi) транспортного засобу, що проводяться згiдно з методикою, затвердженою спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi метрологiї;

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобiв автомобiльними дорогами загального користування, який включає перевiрку вiдповiдностi габаритно-вагових параметрiв таких транспортних засобiв установленим законодавством параметрам i нормам, наявностi дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволi умов та режиму руху транспортних засобiв.

Згідно п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадовi особи та/або працiвники Укртрансiнспекцiї або її територiальних органiв визначають належнiсть транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. N 1094 визначено, що за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно положень п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно вiд маси такого транспортного засобу, навантаження на вiсь (осi), габаритiв та протяжностi маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмiр плати за проїзд;

Рзм - розмiр плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

Рнв - розмiр плати за перевищення навантаження на вiсь (осi) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

Рг - розмiр плати за перевищення габаритiв (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кiлометр проїзду;

В - вiдстань перевезення, кiлометрiв (п. 31 Порядку № 879).

Якщо рух здiйснюється без вiдповiдного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по територiї України або за частину, яку перевiзник має намiр проїхати, у разi перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 вiдсоткiв - у подвiйному розмiрi;

на 10 - 40 вiдсоткiв - у потрiйному розмiрi;

бiльше як на 40 вiдсоткiв - у п'ятикратному розмiрi (п. 31-1 Порядку № 879).

Відповідно до п. 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 встановлено наступні ставки великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.

З аналізу викладених норм слідує, що у разі перевищення великогабаритним транспортним засобом хоча б одного вагового або габаритного параметру, плата за проїзд визначається з урахуванням пройденої відстані таким транспортом, або відстані, яку він має пройти. При цьому, також враховується ставка великовагового транспортного засобу з перевищенням допустимих осьових навантажень.

Як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю, результати якого відображені в акті №0004524 від 27 березня 2017 року встановлено, що осьове навантаження на строєну вісь складає 27300 кг. при нормативно допустимому 22000 кг. Тобто, перевищення складає 5300 кг., що на 24,1% перевищення параметрів від нормативу, тобто відповідно до ставок, затверджених постановою № 879 понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,54 євро.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017р. у справі №802/588/17-а, що набула законної сили від 01.08.2017 року, встановлено порушення відповідача під час визначення суми плати за проїзд, а саме застосування більшої ставки з перевищенням допустимих осьових навантажень, замість 0,54 євро - 0,84 євро.

Так, на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017р. у справі №802/588/17-а, під час визначення суми плати за проїзд, посадовими особами відповідача застосовано ставку 0,54 євро з перевищенням допустимих осьових навантажень відповідно до розрахунку за номером №0004524 від 10.07.2017р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.03.2017р. серії AM №0070041.

Відтак, суд зазначає, що в даному випадку відповідач діяв в межах та на підставі вимог чинного законодавства.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Дослідивши оскаржуване рішення в розумінні рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що останнє відповідає вимогам визначених Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України. “На підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. “У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. “У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Визначаючись щодо заявлених вимог, судом також враховано, що ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З аналізу даних норм слідує, що під час розгляду справи суд бере до уваги лише належні докази, тобто ті, що стосуються конкретної справи та містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на виконання свого обов’язку відповідачем доведено правомірність прийняття свого рішення, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Чернюк Алла Юріївна