Справа № 22ц-3834/07                          Головуючий у 1-й інстанції Шпак Т. С

Категорія № 42                                       Доповідач у 11-й інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

02 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І., суддів Голуб С.А., Мережко М.В., при секретарі Некорі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу. перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з названим позовом, який обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1  на автошляху с.м.т. Володарка - м. Біла Церква з вини відповідача ОСОБА_2. сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП), в результаті якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль «ЗАЗ-1102» державний номерний знак (надалі ДНЗ) НОМЕР_1, чим йому завдано матеріальну шкоду в сумі 2 417 грн.67 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., яку просив стягнути а примусовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2. звернувся в суду з зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 5 411 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди посилаючись на те. що ІНФОРМАЦІЯ_1 ДТП сталась лише по вині ОСОБА_1, в результаті чого було пошкоджено належний йому автомобіль «Сузукі», ДНЗ НОМЕР_2, чим йому нанесено матеріальну шкоду в сумі 5411 грн. та моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 3 000 грн.

Рішенням Білоцерківського районного суду Київської області від 10 листопада 2006 року позов Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 - 187 грн. 27 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, а в іншій частині позову відмовлено. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

2

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення яким задоволити його позовні вимоги у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.

Постановляючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в позові ОСОБА_2 суд виходив з того, що в судовому засіданні підставі пояснень сторін, показів свідків та письмових доказів встановлено, що ДТП сталася з вини обох учасників дорожнього руху.

А саме, - ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16-й год. на 18 км автодороги Біла Церква - Володарка з вини водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталась ДТП, в результаті якої були пошкоджені автомобілі «ЗАЗ-1102» ДНЗ НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та «Сузукі» - ДНЗ НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3. - дружині ОСОБА_2.

Вартість ремонту сторони визнали в судовому засіданні та підтвердили, що вартість ремонту автомобіля «ЗАЗ-1102» становить 2 417 грн. 67 коп., а вартість ремонту автомобіля «Сузукі» відповідно - 2 043 грн. 13 коп.

До такого висновку суд прийшов вивчивши матеріали справи, з якої вбачається те. водій ОСОБА_1 допустив порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України (надалі ПДР України), згідно якого він повинен був перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху, а водій ОСОБА_2 допустив порушення п. 14.6.а ПДР України, згідно якого він повинен був відмовитись від виконання маневру обгону на даній ділянці дороги.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції обгрунтовано встановив вину водіїв у виникненні ДТП по 50% вини кожного.

У зв'язку з наведеним не можна погодитися з доводами апелянта про те. що рішення суду постановлене при неповно з'ясованих обставинах.

Крім того, згідно п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

Питання про відповідальність за шкоду, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки також вирішується за правилами ст.1188 ЦК України та відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було заподіяно шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права при детально з'ясованих обставинах, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

3

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення     Білоцерківського    міськрайонного     суду     Київської     області     від 10 листопада 2006 року   залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двух місяців з моменту проголошення.