Справа № 363/1842/17 Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.

Провадження № 22-ц/780/4772/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 18.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.,

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2017 року за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії держаного виконавця, заінтересовані особи: Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року скаржник Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду з вищезазначеною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 18423,72 доларів США та 2571790,62 грн., про що було видано виконавчий лист. В подальшому державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №47444030. Проте 03 травня 2017 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення вищевказаного виконавчого документу стягувачу, на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки майно боржника, а саме транспортний засіб, розшук якого проводиться органами внутрішніх справ, не виявлений протягом року з дня оголошення в розшук та відсутності іншого майна у боржника, на яке можна було б звернути стягнення. ПАТ «Родовід Банк» вказувало, що державний виконавець не виконав усіх дій, передбачених чинним законодавством щодо пошуку майна та коштів боржника. У зв’язку з цим ПАТ «Родовід Банк» просило суд визнати незаконними дії державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 48444030 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 лютого 2017 року; скасувати постанову державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 48444030 від 24 лютого 2017 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2017 року відмовлено у задоволені скарги.

У апеляційній скарзі скаржник ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не звернув увагу на те, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа були вжиті не всі заходи, передбачені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами ряду проведених державним виконавцем виконавчих дій не було розшукано належного боржнику майна, на яке можна звернути стягнення, що в силу положень ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, а тому, оскаржувана постанова винесена за наявності на те правових підстав. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що стягувач не позбавлений можливості повторно пред’явити виконавчий документ протягом трьох років до 24 лютого 2020 року. Також, арешт накладений на все майно боржника не знімався та розшук транспортного засобу не скасовувався.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 18423,72 доларів США та 2571790,62 грн..

22 квітня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області у справі було видано виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором (а.с.7-8).

На підставі заяви ПАТ «Родовід Банк» про відкриття виконавчого провадження та виконавчого листа 17 серпня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 48444030 (а.с.46).

17 серпня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 на адресу боржника було направлено вимогу, в якій зазначено про необхідність з'явитися до державного виконавця (а.с.45).

26 серпня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було направлено вимоги до відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування про надання інформації, з метою виявлення майна боржника (а.с.47, 48, 49, 50).

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було виявлено майно боржника, що складається з автомобіля НОМЕР_1 (а.с.53).

20 жовтня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 до Вишгородського районного суду м. Києва було направлено подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с.69-71).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02 листопада 2015 року у задоволенні подання головного державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було відмовлено. При ухваленні даного рішення суд керувався тим, що боржник не ухиляється від виконання судового рішення (а.с.72-73).

03 листопада 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про розшук транспортного засобу LEXUS ES 350 держаний номерний знак НОМЕР_2, а копію вказаної постанови направлено для виконання до УДАІ ГУ МВС України у м. Києві.

Того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (а.с.76).

25 березня 2016 року державним виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України, на які надійшли відповіді, відповідно до яких інформація щодо боржника відсутня (а.с.77, 78, 79, 80).

10 червня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.83, 84).

22 лютого 2017 року державним виконавцем було направлено запити до Державної фіскальної служби України та до Пенсійного фонду України на які надійшли відповіді, відповідно до яких інформація щодо боржника відсутня (а.с. 85, 86, 87, 88).

24 лютого 2017 року державним виконавцем було складено акт про те, що майно боржника, зокрема транспортний засіб LEXUS ES 350 держаний номерний знак НОМЕР_2, не розшукано (а.с.92).

24 лютого 2017 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій (а.с.93-94).

24 лютого 2017 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, відповідно до якої виконавчий лист у справі № 363/3072/13-ц, виданий 22 квітня 2014 року було повернуто ПАТ «Родовід Банк», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а транспортний засіб марки LEXUS ES 350 державний номер НОМЕР_2, який було оголошено в розшук 03 листопада 2015 року, станом на 24 лютого 2017 року не розшукався.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02 червня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Колегія суддів приходить до висновку, що саме по собі не виявлення протягом року транспортного засобу боржника, який оголошено у розшук, не може бути безумовною обставиною для повернення виконавчого документа стягувачу та фактично закінченням дій щодо виконання судового рішення.

З долучених до матеріалів справи та досліджених судом копій документів виконавчого провадження № 48444030 вбачається, що за результатами вчинених державним виконавцем дій, спрямованих на з'ясування майнового стану боржника, місця її роботи, можливих доходів, пенсії та коштів на рахунках, було встановлено, що за боржником не зареєстровано земельних ділянок, об’єктів нерухомого майна, відсутні відомості про отримання боржником доходів.

Разом з тим, відповідно до вищевикладеного, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що у державного виконавця були наявні правові підстави для прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлено, що порушення державними виконавцем законодавства при прийнятті рішення про повернення стягувачу виконавчого листа, зокрема державним виконавцем не було здійснено запити до установ банків та інших кредитних організацій щодо наявності рахунків на ім’я боржника та наявності на них грошових коштів, також не з’ясовано чи перебуває боржник у зареєстрованому шлюбі та наявності спільної сумісної власності у останнього, що свідчить про неповне здійснення державним виконавцем покладених на нього Законом обов’язків.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз.1, 3 п.1, п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що державний виконавець не вчинив всіх передбачених Законом дій щодо виявлення майна боржника, нерегулярно проводив перевірку майнового стану боржника, і не врахував того, що повернення виконавчого документа ПАТ «Родовід Банк» обмежує його права на виконання рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заявлених скаржником вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з постановленням ухвали про задоволення скарги відповідно до ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2017 року скасувати та постановити нову.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії держаного виконавця задовольнити.

Визнати незаконними дії заступника начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 48444030 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 лютого 2017 року.

Скасувати постанову заступника начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 48444030 від 24 лютого 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий:    

Судді: