Справа № 2-2735/12 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.

Провадження № 22-ц/780/2453/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 18.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Мельника Я.С., Фінагєєва В.О.,

при секретарях: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство ОСОБА_4 банк «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору №KIV0GA00000127 від 29 травня 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 27000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік з кінцевим терміном повернення 29 травня 2010 року. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 29 травня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №KIV0GA00000127. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру №85 загальною площею 67,40 кв.м., яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-В. Відповідач зобов’язання належним чином не виконав у зв’язку із чим, станом на 23 травня 2012 року, утворилася заборгованість у сумі 45072,45 доларів США, яка складається з: 17155,19 доларів США – заборгованість за кредитом, 17455,85 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 189,20 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 10272,21 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Тому, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просило звернути стягнення на квартиру загальною площею 67,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2012 року  позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №KIV0GA00000127 від 29 травня 2006 року, в розмірі 45072,45 доларів США, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 67.40м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3219,00 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості не можливо встановити за який період нарахована заборгованість, правильність нарахування відсотків, в тому числі чи незмінною залишено відсоткову ставку. Вважає, що суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення йому письмової вимоги про усунення порушення. Крім того в оскаржуваному рішенні не зазначено початкової ціни предмета іпотеки в порушення вимог ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючі частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач своїх зобов’язань за договором кредиту не виконав, а тому, в силу положень ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, відмовляючи в частині позовних вимог про виселення та зняття з реєстраційного обліку, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем того, що відповідач дійсно проживає на спірній житлові площі.

Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 29 травня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №KIV0GA00000127 (а.с.10-11).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 27000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік з кінцевим терміном повернення 29 травня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 29 травня 2006 року було укладено договір іпотеки №KIV0GA00000127, предметом якого є квартира № 85 розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-В (а.с.12-13).

Відповідач є зареєстрованим у спірній квартирі, що підтверджується довідкою за формою №3 №1037 від 15 травня 2006 року (а.с.14).

06 квітня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу №30.1.0.0/2-959 про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги (а.с.8).

ОСОБА_2 зобов’язань за договором кредиту №KIV0GA00000127 від 29 травня 2006 року не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем - заборгованість відповідача станом на 23 травня 2012 року, становить 45072,45 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 23 травня 2012 року – 359678,15 грн., і яка складається з: 17155,19 доларів США –заборгованість за кредитом; 17455,85 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 189,20 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 10272,21 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором (а.с.5-6). В зазначеному розрахунку позивач нараховує 12% річних з 26 червня 2006р. по 20 жовтеня 2008р., а з 21 жовтня 2008р. по 21 травня 2010року 20,31% річних, з 31 травня 2010 по 23 травня 2012року по 48,48% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З урахуванням викладеного та того, що позивачем не надано письмових повідомлень, які направлялись відповідачу про збільшення відсоткової ставки та отримання їх відповідачем, колегія суддів, вважає неправомірним нарахування позивачем по кредитному договору відсоткової ставки з 21 жовтня 2008р. по 21 травня 2010року по 20,31% річних та з 31 травня 2010 по 23 травня 2012року по 48,48% річних. Та вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, з урахуванням того, що судом неодноразово відкладалась справа та надавалась можливість позивачу надати розрахунки відповідно до умов договору, в свою чергу позивачем не було надано розрахунку заборгованості по ставці 12% річних.

За змістом статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання ? звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно ч. 2 цієї статті положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно з ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не зазначив в рішенні загальний розмір вимог та всі його складові та початкову ціну предмета іпотеки, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до Звіту про оцінку майна станом на 28 серпня 2017року вартість 2-х кімнатної квартири загальною площою 67,4 кв.м., що розташована АДРЕСА_2 в складає 851282,00 грн..

Під час розгляду справи судом відповідачем вказаний звіт спростований не був.

Також, колегія суддів дослідила надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором, і встановила дійсний розмір кредитної заборгованості, та її співмірність із вартістю іпотечного майна.

З розрахунку наданого позивачем станом на 31.07.2017роу вбачається, що борг ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 30511,28 доларів США, і складається з наступних сум: 17155,19 доларів США – заборгованість за кредитом(тілом кредиту), 5772,63 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом (нарахована позивачем за ставкою 12% з 26 червня 2006 року по 20 жовтня 2008 року), 189,20 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 7394,26 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором (нараховується з 23 травня 2011 року по 23 травня 2012 року, у відповідності до вимог ст.258 ЦК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки, права позивача порушені відповідачем, який несвоєчасно виконує умови кредитного договору в наслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню за рахунок майна, яке перебуває в іпотеці та початкова вартість якого визначена суб’єктом оцінювання відповідно до вимог Закону України « Про іпотеку», з зазначенням загального розміру вимог та всі його складових.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність оцінки спірного майна, як такі, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у

порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог про виселення та зняття з реєстраційного обліку, оскільки в матеріалах справи відсутні повідомлення про отримання відповідачем вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 квітня 2011 року №300.1.0.0./2-959 (а.с.8,9).

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, оскільки рішення суду про виселення не може стосуватися невизначеного кола осіб. ПАТ КБ «ПриватБанк» в позовній заяві не було визначено кого саме він просить виселити, крім ОСОБА_2.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2012 року скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та в цій частині ухвалити нове.

Звернути стягнення в рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», яка становить 30511,28 доларів США, і складається з наступних сум: 17155,19 доларів США – заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 5772,63 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом з 26 червня 2006 року по 20 жовтня 2008 року, 189,20 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 7394,26 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором з 23 травня 2011 року по 23 травня 2012 року на квартиру загальною площею 67,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №KIV0GA00000127 від 29.05.2006 року) ОСОБА_3 акціонерним товариством ОСОБА_4 «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ОСОБА_3 акціонерним товариством ОСОБА_4 «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з початковою ціною предмета іпотеки 851282,00 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:    

Судді: