КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року                                                                  м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

                              в складі: головуючої – судді Варвус Ю.Д.

суддів: Пастощука М.М., Самчука П.П.

                                   при секретарі: Мороз А.В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2115 за  апеляційною скаргою громадської організації ?’єднання борців ?а справедливість” в інтересах ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 07 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства ?лавутський руберойдовий завод” про поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення невиплаченої премії і суми підвищення заробітної плати та за позовом ОСОБА_1 до профспілкового комітету відкритого акціонерного товариства ?лавутський руберойдовий завод” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.    

        Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувала, що вважає звільнення її з роботи на підставі п. 1.ст. 40 КЗпП України незаконним, здійсненим з порушенням вимог трудового законодавства, а саме: без згоди профспілкового комітету, без пропозиції іншої роботи, без вручення у день звільнення копії наказу про звільнення та з порушенням вимог колективного договору про реалізацію програми соціальної підтримки працівників, яких планується вивільнити. Внаслідок цього вона залишилась без соціальної підтримки та захищеності.  

        В заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” на її користь 20% не виплаченої премії за квітень 2008 року та 130 % премії за травень 2008 року, а також стягнути з профспілкового комітету ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” на її користь ____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Зеленська В.І.                                             Справа № 22ц-2115

Доповідач: Варвус Ю.Д.                                                                                    Категорія №  51, 52

5000 грн. матеріальної і 5000 моральної шкоди, заподіяної невиконанням обов’язків по захисту трудових прав працівника.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 07 серпня 2009 року  в позові ОСОБА_1 відмовлено.  

В апеляційній скарзі громадська організація ?’єднання борців ?а справедливість” в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин звільнення позивачки та порушення відповідачем трудового законодавства при скороченні штату працівників.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” лаборантом П розряду.

Правління ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” та спостережною радою підприємства 03 березня 2008 року було прийнято рішення ?ро оптимізацію адміністративних витрат та скорочення персоналу”, яким  проведено реорганізацію структури підприємства та скорочення працівників у зв’язку із незадовільним збутом продукції, зменшенням завантаженості виробничих потужностей більше ніж на 50%.

10 квітня 2008 року відповідачем видано наказ №54 ?ро зміни в організації виробництва та праці”, яким попереджено про наступне вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України  з 11 червня 2008 року 78 працівників, в тому числі і ОСОБА_1

11 квітня 2008 року позивачку, під розписку, попереджено про  наступне вивільнення з роботи та про відсутність на підприємстві вільних посад, що могли б бути їй запропоновані у зв’язку з скороченням штату, а наказом  №РЗ/К-137 від 06 червня 2008 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 11 червня 2008 року за п.1 ст.40 КЗпП України.

Судом також встановлено, що рішенням №1 профспілкового комітету ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” від 29 січня 2009 року, в порядку ст.43 КЗпП України, дав згоду на звільнення позивачки за п.1 ст.40 КЗпП України.

При таких конкретних обставинах суд прийшов до правильного висновку, що ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” вправі був звільнити позивачку з роботи у зв’язку з скороченням штату працівників, яке проведено ним з дотриманням вимог діючого трудового законодавства, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, майнової та  моральної шкоди.

Ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам ст.97, 103 КЗпП України і висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині не виплачених сум преміальних за квітень та травень 2008 року та різниці в окладах за квітень-червень 2008 року.  

Що стосується рішення Хмельницької обласної професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 27 травня 2008 року, яким відмовлено адміністрації ВАТ ?лавутський руберойдовий завод” у погодженні питання скорочення чисельності працюючих у кількості 78 чоловік з 11 червня 2008 року, то дана відмова, в порушення вимог ст.43 КЗпП України, зроблена без належного обґрунтування даного висновку і тому, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, судом оцінена критично.

        Доводи апеляційної скарги щодо переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі при вивільненні працівників також є безпідставними, оскільки відповідачем здійснено вивільнення всіх працівників лабораторії, де працювала позивачка, тому питання про її переважне право на залишення на роботі не могло вирішуватися.

        Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

        Оскільки рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів не вбачає.

        Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

        Апеляційну скаргу громадської організації ?’єднання борців ?а справедливість” в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

        Рішення Славутського міськрайонного суду від 07 серпня 2009 року залишити без зміни.  

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання не. законної сили.

                   Головуюча: (підпис)

                  Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                   Ю.Д. Варвус