Справа № 2-1310/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
за участю позивача Романенко Б.Р.
законного представника позивача Прасалової В.Б.
представника третьої особи Іштерякової Н.В.
представника прокуратури Яременко В.О.
заочно розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом Романенко Бориса Романовича до Романенко Романа Миколайовича „Про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів”,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 року неповнолітній Романенко Б.Р. звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав його батька Романенко Р.М. у зв’язку з ухиленням від виконання своїх батьківських обов’язків, стягнення аліментів.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з часу народження він проживав разом з батьками і бабусею Прасаловою В.Б. в двохкімнатній квартирі за адресою: м. Макіївка вул.. Успенського б. 3 кв. 17, навчався в гімназії. Зараз він навчається в ЗШ №22 м. Макіївки. 8 жовтня 2004р. померла його мати, а батько працював на Кипрі, тому він залишився проживати з бабусею. Після повернення батька, останній зібрав свої речі і перевіз його проживати до своїх батьків на квартал „Залізничний” б.13 кв.9, залишив їм на піклування. Крім них, в квартирі ще проживала сім’я брата батька з трьох чоловік. Батько його вихованням не займався, а з його родичами у нього виникли недоброзичливі відносини, його необґрунтовано звинуватили в крадіжки грошей, за що був побитий батьком, що було причиною повернення його до бабусі Прасалової В.Б., де він проживає і зараз. Батько знаходився за кордоном, а його виховувала бабуся. Яка рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 19.09.2005р. була призначена його опікуном. Незважаючи на це, його пенсію продовжували отримувати батьки його батька і витрачали на свій розсуд. Після повернення батька з закордону навесні 2005 року, він купив двохкімнатну квартиру на кварталі „Залізничний” б.20 кв. 35 і почав проводити в ній ремонт. При цьому, батько не надавав йому матеріальної допомоги, мотивуючи маленьким розміром пенсії, тому що в 2002р. визнаний інвалідом 2 групи. В батьківській квартирі він був зареєстрований як жилець, але в неї ніколи не проживав. З грудня 2005р. його спілкування з батьком звелося до того, що він нав’язував йому релігійну літературу церкви „Слово життя”, яку він навідував, дивитися по цій темі відеокасети. Він категорично відмовлявся, у зв’язку з чим його батько став спілкуватися з ним тільки по телефону. Батько приходив до школи тільки під час уроків, визвав його на 10-15 хвилин, а на батьківських зборах він був відсутнім. Останні три роки його батько працює і, крім пенсії, ще отримає заробітну плату. Він не цікавиться його бажаннями, метою в житті. Зараз він захоплюється комп’ютерною технікою, батько забрав свій комп’ютер, який повернув вже тоді, коли бабуся йому купила новий. Таким чином, його батько не приймає ніякої участі в його вихованні і матеріальному забезпеченні. Доход його сім’ї складається з його пенсії, призначеної після смерті матері і пенсії за віком бабусі-опікуна. Його батько має доходи і може сплачувати аліменти.
30 липня 2009 року позивач збільшив і уточнив позовні вимоги, зазначив, що рішенням суду від 19.09.2005р. встановлені обставини ухилення його батька від виховання своїх обов’язків; не турбування про його фізичний і духовний розвиток, навчання; використовує неприпустимі засоби виховання, приниження; загрожує інтернатом після смерті бабусі; вимагає вивчення релігійної літератури; образливо спілкується з ним по мобільному телефону шляхом надіслання повідомлень. Дані обставини, він як позивач, називає жорстокою поведінкою з дитиною.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і зазначив, що він зовсім не потрібен своєму батьку, позбавлення батьківських прав якого, захищає саме його права і інтереси, як дитини.
Законний представник неповнолітнього позивача підтримала заявлені вимоги і зазначила, що онук сам став ініціатором даного позову, тому що байдужість його батька до виховання сина, а потім приниження, безпідставні звинувачення, нав*язання своїх релігійних поглядів, стали підставами позову про позбавлення батьківських прав. Вона ніколи не заперечувала онуки спілкуватися з батьком, але ці вимоги – це волевиявлення дитини, яка вже не може переносити поведінку свого батька. При цьому, батько не тільки ухилявся від виховання, а ще і ніколи не надавав йому матеріальної допомоги. Вважає вимоги онука цілком законні і обґрунтовані.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи – органу опіки і піклування Макіївської міської ради підтримала заявлені вимоги і зазначила, що рішенням Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Макіївської міської ради від 16.02.2009р. №3 надана згода на позбавлення батьківських прав Романенка Р.М. у відношенні його неповнолітнього сина Романенка Б.Р. у зв’язку з чим був підготовлений висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав. перевіркою було встановлено, що з 2005р. по теперішній час батько Романенко Р.М. участі в вихованні та навчанні дитини не приймає, матеріальної допомоги на надає, що підтверджується актом від 29.12.2008р., складеним начальником СКМСД Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області Лактіоновим Д.В. Рішенням суду від 19.09.2005р. опікуном Романенко Б.Р. призначена Прасалова В.Б., з якою проживає неповнолітній, навчавсь в МЗОШ №22. Батько за консультаціями чи порадами щодо виховання хлопця до класного керівника та шкільного психолога не звертався. Тому, діючи в інтересах неповнолітнього, керуючись ст..ст. 164,166 СК України, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав Романенка Р.М. у відношенні його неповнолітнього сина.
Суд, вислухав пояснення учасників судового розгляду, вияснив думку прокурора, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 3 Конвенції про права дітей і частинами 7,8 ст. 7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань відносно дітей суд повинен керуватися в першу чергу забезпеченням їх інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач розуміє про те, що його інтереси, безумовно, будуть забезпечені тим, що його батько буде позбавлений батьківських прав відносно нього. Він розуміє, що це є крайньою мірою, але, при цьому, і способом захисту його прав і інтересів. Він вважає, що його батько ніколи не змінить свого ставлення до нього, до його виховання, тому що він, як син, взагалі, йому не потрібен, і ніякі попереджальні засоби на батька не зможуть вплинути на його відношення до нього і не примусять виконувати свої обов’язки до його виховання.
Відповідач до судового засідання не з’явився і не довів свої заперечення щодо заявлених позовних вимог.
Вищевикладені обставини дають підстави суду позбавити батьківських прав Романенка Р.М. відносно свого неповнолітнього сина Романенка Б.Р. у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
При цьому, суд вважає, що позивачем і його законним представником недостатньо надано доказів щодо позбавлення батьківських прав Романенка Р.М. по підставам жорстокої поведінки з дитиною.
Аліменти.
Працює і отримує пенсію, як інвалід 2 групи. Дитина отримує пенсію після смерті матері.
Виходячи з того, що відповідач протягом багатьох років не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, має в приватній власності квартиру, де зареєстрована дитина, а фактично там не проживає; не несе витрат на отримання інших членів сім’ї, родичів – о не встановлено в судовому засіданні, суд вважає за необхідне стягнути аліменти на користь позивача саме в розмірі 1\4 частини…………..