№ 2-854/10

РІШЕНЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2010р. м. ВІльногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, третіх осіб : ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» про визнання дійсним договору міни нерухомого майна, (треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1),

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» про визнання дійсним договору міни нерухомого майна, в якому, з врахуванням наданих в подальшому уточнень, зазначає наступне.

Згідно з договором міни нерухомого майна від 05.05.1999р.. укладеного між нею, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діяла від свого імені та від імені її неповнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з одного боку, та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з другого боку, у Вільногірському представництві товарної біржі «Дніпродзержинська» (яке на цей час ліквідовано), вона сумісно з третіми особами по справі обміняли належну їм (пункт 1 договору) квартиру АДРЕСА_1 на квартиру №69 в буд. №50 по вул, Лен.Комсомолу та квартиру АДРЕСА_2.

Після того, як вона разом з третіми особами отримали у власність вказану квартиру, вони зареєстрували за собою в КП «БТІ м. Вільногірська» право спільної часткової власності на 1/5 частину цієї квартири за кожним.

Договір міни було укладено на підставі Закону України «Про товарну біржу».

Однак, коли вона в 2010р. звернулась до КП «БТІ м. Вільногірська» з проханням видати їй витяг з реєстру прав власності на вищевказану квартиру, працівники відповідача повідомили їй, що правовстановлюючий документ на вказану квартиру у вигляді договору міни нерухомого майна від 05.05.1999р., укладений між нею та третіми особами з одного боку та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з другого боку у Вільногірському представництві товарної біржі «Дніпродзержинська», є недійсним, оскільки нотаріально не посвідчений, а тому юридично вона не може вважатися власником частки спірної квартири.

Таким чином, на цей час її право спільної часткової власності на вказану квартиру оспорюється відповідачем, виходячи з того, що договори купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді житлових будинків та квартир, які укладені на товарних біржах, не визнаються бюро технічної інвентаризації та нотаріусами України з тих

підстав, що вони не були нотаріально посвідчені на момент їх укладення.

Позивач вважає вищеназваний договір міни дійсним та що частина квартири АДРЕСА_3. Комсомолу в м. Вільногірську Дніпропетровської області належить їй на праві спільної часткової власності, тому що договір міни був укладений на товарній біржі згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про товарні біржі», якою встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Але через те, до цього часу в законодавстві України існують колізії закону (ч.2 ст.15 Закону України «Про товарні біржі» суперечить ст.227 ЦК УРСР та ст.657 ЦК України), склалась така ситуація, згідно до якої належний їй правовстановлюючий документ на спірну квартиру (договір міни) не визнається ні КП «БТІ м. Вільногірська», ні органами нотаріату України.

В даному випадку договір був виконаний повністю, вона і треті особи в 1999р. отримали спірну квартиру та передали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належну їм квартиру.

Вона звернулась до суду з позовом і просить визнати дійсним вищеназваний договір нерухомого майна від 05.05,1999р., згідно з яким вона (ОСОБА_1П.), Савов 1.1., ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 поміняли свої дольові частки чотирикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_4, належної їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1999р., на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою - Дніпропетровська область м, Вільногірськ АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1994р., зазначений договір міни був посвідчений Вільногірським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська», реєстраційний номер № 005-043НВ.

В судовому засіданні позивач підтримала в повному обсязі свій позов, з врахуванням наданих уточнень, просить його задовольнити, судові витрати вона просить покласти на її рахунок.

Треті особи по справі - Савов IX, ОСОБА_3, представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5, висловили свою згоду з позовом, просили його задовольнити. Крім того, ОСОБА_4 надала окремо заяву з клопотанням розглядати дану справу без її участі, також просила задовольнити позов (а.с.19).

Представник відповідача - КП «БТІ м. Вільногірська» надала суду телефонограму, якою просить провести та завершити розгляд справи без її участі, зазначивши про те, що після внесення змін до позову він визнається в повному обсязі (а.с.27).

Матеріалами справи встановлено наступне.

05.05.1999р. у Вільногірському представництві товарної біржі "Дніпродзержинська" було укладено договір міни квартир, у відповідності до якого ОСОБА_1П.), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 поміняли свої дольові частки чотирикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_4, належної їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1999р., на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1994р., зазначений договір міни був посвідчений Вільногірським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська», реєстраційний номер № 005-043НВ. (а.с.4, копія договору).

На вказану квартиру переоформлено технічний паспорт на ім'я власників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, вказано, що кожен з них є власником 1/5 частини вказаної квартири (а.с.5,6).

На кожного з перелічених осіб (власників) окремо видано довідки БТІ про те, що вони є власниками вказаної квартири, кожний по 1/5 її частини (а.с.7-11).

Заявою про уточнення позовних вимог позивач повідомила, що ОСОБА_10 на даний час має прізвище ОСОБА_4, її неповнолітня дочка, яка записана в спірному договору міни як «Савова», в даний час має прізвище ОСОБА_4. (а.с.24).

Дана обставина також підтверджується копією ухвали Вільногірського міського суду від 11.08.2010р., відповідно до якої ОСОБА_10 після розірвання шлюбу прийняла своє дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 (а.с.17).

Заслухавши пояснення позивачки, третіх осіб та представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_11, приймаючи до уваги відсутність заперечень до позову з боку відповідача, вивчивши матеріали' справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як зазначено, представник відповідача проти задоволення позову заперечень не висловив. Даний позов не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав та законних інтересів, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Як видно з копії зазначеного договору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 поміняли свої дольові частки чотирикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_4, на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_8, зазначений договір міни був посвідчений Вільногірським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська», реєстраційний номер № 005- 043НВ, також в КП «БТІ м. Вільногірська», про що окремо кожному власнику видано відповідні довідки.

Згідно з діючим на той час законодавством нотаріальне посвідчення такого договору не передбачалось, про що є запис на зворотному боці угоди, тому позивач та треті особи по справі правомірно, тобто на законних підставах придбали у власність зазначене нерухоме майно.

На підставі ст.12 ч.2 Закону України «Про власність» - особа набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладення угоди, яка не заборонена законом. Фактично угода між сторонами відбулась за вільним волевиявленням, по всім її умовам досягнуто згоди. Сторони виконали всі умови зазначеної угоди, також виконали реальну міну зазначеної квартири, - тобто ОСОБА_1, Савов 1.1., ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 поміняли свої дольові частки чотирикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_4, на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_8

Укладений між сторонами договір міни повністю відповідає вимогам ст.203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Тому немає підстав для визнання договору міни квартир недійсним.

Згідно зі ст.328 ЦК України підставою для набуття права власності є правочин ( в даному випадку - договір міни ).

Відповідно до ст.334 ч.З ЦК України - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Що стосується розподілу судових витрат, то позивачка пояснила, що бажає залишити ці витрати за собою, оскільки в даному випадку відсутня вина КП «БТІ м, Вільногірська» в тому, що склалась така ситуація і їй довелось звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 88, 209 ч.З, 212 - 215, 218 ч.І ЩІК України, на підставі ст.ст. 203, 215, 220, 316-319, 321, 325, 328, 334 ч.З, 386, 392,638-640, 650, 655-657 ЦК України, Закону України "Про власність", Закону України "Про товарну біржу", суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» про визнання дійсним договору міни нерухомого майна (в окремій частині) задовольнити.

Визнати дійсним договір міни квартир від 05 травня 1999 року (в окремій частині), згідно з яким' ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 поміняли свої дольові частки чотирикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою - Дніпропетровська область м. Вільногірськ бульвар Миру, 15- б, кв.24, належної їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1999р., на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1994р. Зазначений договір міни був посвідчений Вільногірським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська», реєстраційний номер № 005-043НВ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 14.12.2010 року.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 16.12.2010р.

Суддя Р.А. Литвинова