- 1 -

№ 2-240/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Заіка А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому (попередньому) судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на своє утримання до досягнення дитиною 3-х років, в якому зазначає, що вони з відповідачем з 2007 року перебувають в шлюбі, від якого мають малолітню доньку Яну, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На теперішній час вони з відповідачем проживають окремо, шлюбні відносини між ними припинені, відповідач матеріально дитину не забезпечує, вона знаходиться на її утриманні.

Її матеріальне становище не дозволяє їй забезпечувати доньку, вона працює в філії «Вільногірський ГМК», крім заробітної плати, інших доходів не має.

Відповідач також працює на тому ж підприємстві, має стабільний постійний заробіток, розмір якого становить в середньому 4000 грн. на місяць, він не хворіє ніякими хронічними захворюваннями, які б перешкоджали йому сплачувати аліменти, стягнень по іншим виконавчим документам з нього не провадиться. Ніяких інших суттєвих обставин, які б впливали на визначення розміру аліментів, не існує. Тому вона вважає, що відповідач може бути притягнутий судовим рішенням до обов’язку сплачувати аліменти на її користь і розмірі 1/4 частини його доходів та в розмірі 1/6 частини його доходів на її утримання до досягнення дитиною трьох років, що передбачено нормами сімейного законодавства. Вона просить задовольнити її позов.

В судове засідання позивачка надала заяву, якою просить розглядати справу без її участі, вказавши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі (а.с.12).

Відповідач позов визнав, про що вказав в своїй заяві, також просить розглядати дану справу без його участі (а.с.13).

Визнання ним позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та інтереси, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для прийняття визнання позову відповідачем і для ухвалення рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

В ст. 84 Сімейного кодексу зазначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її

матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

- 2 -

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку Яну, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про шлюб та про народження дитини (а.с.4,5), довідкою про склад сім`ї позивачки, з якої вбачається, що дитина проживає разом з нею (а.с.6).

Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини в зазначеному позивачкою розмірі, про що зазначив в своїй заяві.

Судові витрати, понесені позивачем в зв’язку з оплатою правової допомоги адвоката, нею підтверджені документально (а.с.7), тому у відповідності до вимог ст.84 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Згідно з цивільно-процесуальним законодавством (ст.88 ЦПК України) з відповідача підлягає стягненню державне мито (судовий збір) в розмірі 51.00 грн., також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120.00 грн.

Керуючись ст.ст. 84, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст.84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити, прийнявши визнання позову відповідачем.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, працює в філії «Вільногірський ГМК»ЗАТ «Кримський титан», на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до повноліття на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 14.12.2010 року.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 1/6 частини його доходів до досягнення дитиною трьох років –до 22.02.2011 року, починаючи стягнення з 14.12.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150.00грн. у відшкодування судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00грн. у встановленому законом порядку.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.А. Литвинова

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 ОСОБА_5" - (далі банк) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору, в якому зазначає наступне.

28.11.2007р. між банком та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №Е 014/08-11/237-07 про надання відповідачу ОСОБА_6 кредиту у сумі 8 000.00 дол.США зі сплатою 23% річних за користування кредитними коштами строком до 27.11.2009 року. Кредитні кошти відповідно до кредитного договору призначені для використання на споживчі цілі.

За умовами кредитного договору позивач виконав свої зобов’язання у повному обсязі шляхом видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 8 000.00 дол.США 00 центів готівкою через касу банку, що підтверджено меморіальним ордером №02 від 28.11.2007р.

Повернення кредитних коштів відповідачем здійснено частково, на загальну суму 2 343.94 дол.США.

Однак, відповідач не виконує умов п.6.1 кредитного договору та своєчасно не повертає позивачу кредитні кошти та проценти за користування кредитом у строки, встановлені графіком погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п.7.4 кредитного договору позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем зобов’язан за кредитним договором.

В забезпечення виконання всіх зобов`язань за кредитним договором позивачем було укладено з відповідачем ОСОБА_7 (поручителем) договір поруки № 014/08-11/237-07/1 від 28.11.2007р., згідно умов якого відповідач-2 взяв на себе зобов’язання відповідати по борговим зобов’язанням відповідача-1 та разом з ним нести солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач-1, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (штрафу, пені).

Станом на 10.08.2009р. заборгованість відповідача-1 по кредитному договору складає 5 656.06 дол.США –заборгованість за кредитом, 1 397.88 дол.США –заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Крім того, згідно з п.10.2 кредитного договору за порушення строків сплати відсотків по кредиту та за прострочення платежу по кредиту відповідач-1 повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, що складає 622.40дол.США.

- 2 -

Таким чином, станом на 10.08.2009р. загальна сума заборгованості за кредитним договором №Е 014/08-11/237-07 від 28.11.2007р. складає 7 676.34 дол.США, що за офіційним курсом Національного банку України, згідно з яким 1 долар США дорівнює 7,6980грн., в еквіваленті до національної валюти складає 59 092.47 грн., які позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів, також він просить покласти на них судові витрати.

Відповідач ОСОБА_7 надала заяву, якою просить розглядати та закінчувати розгляд даної справи без її участі (а.с.52).

Заяву аналогічного змісту надав відповідач ОСОБА_6, який просить розглядати та закінчувати розгляд справи без його участі, за участю його представника –адвоката ОСОБА_5 (а.с.55).

Представник позивача суду пояснила, що позов підтримує в повному обсязі, від позову не відмовляється, змін та доповнень до нього не має, просить задовольнити, проти надання розстрочки висловила категоричні заперечення.

Представник відповідача-1 –адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що розрахунок заборгованості він не оспорює, бо не є фахівцем в галузі бухгалтерії. Вони мали намір провести судово-бухгалтерську експертизу, але виявилось, що вона дуже дорого коштує. Він також не заперечує, що відсотки також підлягають стягненню. Але він просить знизити розмір пені, врахувати при цьому, що відповідач не сплачував кредитні кошти не умисно, адже з грудня 2008р. він справно вносив плату, а потім платежі припинились, бо в Україні в той час розпочалась економічна криза, тобто виникли обставини, які були непідвласні відповідачам. Також він просив надати відповідачам розстрочку для сплати заборгованості на 24 місяці.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались представники сторін, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини, які виникли в результаті укладення між ними кредитного договору та договору поруки, які регулюються ст.ст. 553-559 та 1048-1050,1054 ЦК України.

Згідно ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

- 3 -

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до положень ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з нормою ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Обов`язки поручителя –відповідача ОСОБА_7 передбачені п.п.2.1, 3.1 укладеного між ними договору поруки.

Позовні вимоги банку знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи, вони доводяться матеріалами справи, а саме: копією кредитного договору №Е 014/08-11/237-07, (а.с.7-9), розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с.10,11), копіями меморіальних ордерів (а.с.12-21), копією договору поруки № 014/08-11/237-07/1 від 28.11.2007р., укладеним з ОСОБА_7 (а.с.22).

Суд не вбачає підстав для надання відповідачам розстрочки, оскільки ними не наведено обґрунтувань та необхідності її застосування, які обставини до цього спонукали, не надано поважних причин, що обумовлюють її застосування (хвороба, незадовільний матеріальний стан, тощо).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Крім задоволення вимог в основній частині позову, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачів солідарно підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, понесені ним в зв'язку з розглядом справи в загальній сумі 620.92грн., з яких : 590.92грн. - по оплаті державного мита (судового збору), 30.00грн. - по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Судові витрати підтверджено позивачем документально (а.с.1, 2).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209 ч.3, 212-215, 218 ч.1, 222 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11 ч.2 п.1, 525, 526, 530, 536, 546, 549-551 553-555, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити.

- 4 -

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ід.№2684716899, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає за адресою : 51700 м.Вільногірськ Дніпропетровської області вул.Будівельників, 5-а, та ОСОБА_7 ід.№ НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка проживає за адресою : 51700 АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" (49044 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35, п/р 29098000002100 в Дніпропетровській обласній дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5", МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) -59.713.47грн., з яких : 59 092.47грн. - заборгованість по кредитному договору, 620.92грн. - судові витрати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду буде виготовлено після 10.01.2011р.

Суддя Р.А.Литвинова