КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 10/2 - 445
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Яцишиній Р.П., з участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року про накладення на останнього адміністративне стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шепетівка, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, допризовника, неодруженого, непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 15 вересня 2009 року о 19 год. 40 хв. на автодорозі Р – 05 на 260 км Городище – Рівне – Старокостянтинів, він керував трактором „ЮМЗ – 80”, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, змазаність мови, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В поданій апеляції ОСОБА_1 просить змінити постанову суду, замінивши стягнення у вигляді штрафу на громадські роботи. При цьому вказує, що судове
рішення винесене без урахування особи порушника, майнового стану та обставин, що пом’якшують відповідальність. Зокрема, він щиро розкаявся у вчиненому, в даний час тимчасово не працює, його сім’я перебуває у важкому матеріальному стані, а за відсутністю заробітку він не в змозі сплатити штраф.
Заслухавши апелянта на підтримку доводів своєї скарги, перевіривши і вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши вимоги останнього поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному правопорушенні, вважаю її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 ПДР підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 15.09.2009 року (а.с.1), згідно якого вбачається, що 15.09.2009 року о 19 год. 40 хв. на автодорозі Р – 05 260 км Городище – Рівне – Старокостянтинів, він керував трактором „ЮМЗ – 80”, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, змазаність мови, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння відмовився.
Крім того, при складанні протоколу, він особисто відмітив, що 15.09.09 року о 10 годині випив 100 грам пива, після чого о 19 год. 40 хв. керував трактором ?ЮМЗ”. Проїхати в лікарню для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився.
Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння зафіксована в присутності двох свідків – понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2, 3).
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому порушенні п. 2.5. ПДР України, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу.
Разом з тим, доводи правопорушника про обрання щодо нього адміністративного стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу без належного врахування судом обставин, які пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, заслуговують на увагу.
Так, судом всупереч загальних правил накладення стягнення, регламентованих ст.ст. 33-35 КУпАП, ОСОБА_1 належним чином не вмотивовано призначення адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу, хоча санкція ст. 130 ч.1 КУпАП передбачає і інші види стягнень.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження та з його по-казів в апеляційному суді він проживає з батьками, є єдиною дитиною в сім’ї.
Його батько інвалід другої групи загального захворювання, мати не працює в зв’язку з відсутністю робочих місць в населеному пункті по місцю їх проживання. Сім’я існує лише на пенсію батька. Сам правопорушник є особою молодого віку, після закінчення середньої школи не працює, самостійного заробітку немає, а виконання тимчасових періодичних робіт для громадян села не дає змоги матеріально підтримати батьків.
Санкція ч.1 ст. ІЗ0 КУпАП, за якою ОСОБА_1 обрано адміністративне стягнення, є альтернативною, що давало можливість місцевому суду застосувати до нього, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім штрафу, або ж громадські роботи, або ж адміністративний арешт.
В апеляційній скарзі правопорушник просить застосувати до нього за вчинене правопорушення адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, посилаючись при цьому на вищенаведені обставини, які об’єктивно характеризують його як особистість та підтверджують важкий матеріальний стан сім’ї, в якій він проживає.
Заміна призначеного місцевим судом адміністративного стягнення у вигляді штрафу на інше стягнення, яке передбачене в санкції вказаної частини статті Закону, за якою притягується до відповідальності особа, узгоджується з загальними засадами застосування такого з метою виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, така заміна не буде суперечити вимогам частини дев’ятої ст. 294 КУпАП і ґрунтуватиметься на об’єктивності, законності та справедливості в прийнятті рішення в конкретному випадку.
Одночасно з наведеним, при обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт слід врахувати крім обставин, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли він, при його скоєні, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачав можливість настання шкідливих наслідків ( ст. 10 КУпАП ), що зобов’язує апеляційну інстанцію призначити його в максимальному розмірі.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують, з однієї сторони, вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, а з іншої – суттєво пом’якшують її, вважаю за необхідне змінити постанову місцевого суду в частині обрання щодо нього адміністративного стягнення.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
постанову Шепетівського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення адміністративного стягнення змінити, задовольнивши апеляційну скаргу останнього.
Стягнення, призначене йому місцевим судом за ст. 130 ч.1 КУпАП у вигляді 2550 грн. штрафу, замінити громадськими роботами на строк 50 (п’ятдесят ) годин.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя/ підпис/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов