Номер провадження: 22-ц/785/2976/17

Номер справи місцевого суду: 509/3478/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – ­­­­­­­­­­­­­­ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування заборони відчуження нерухомого майна, витребування нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні права власності житловим будинком шляхом виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2017 року,

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищезазначеним позовом (Т. 1, а. с. 3 – 11).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 року (Т. 1, а. с. 135 – 141), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.11.2014 р. (Т. 1, а. с. 195 – 200), позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію державного реєстратора Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 20.12.2013 р., реєстраційний № 266008051237, № запису – 4236984 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, будинок № 11/4.

Скасовано державну реєстрацію державного реєстратора Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 20.12.2013 р., реєстраційний № 116952851237, № запису – 4320117 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, площею – 0,1041 га., кадастровий № 5123755800:02:005:1949, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, ділянка № 11/4.

Визнано недійсним укладений між ОСОБА_7 – іпотекодержателем і ОСОБА_6 – іпотекодавцем, та посвідчений 09.07.2014 р. за реєстраційним № 1524 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, іпотечний договір щодо предметів іпотеки у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, будинок № 11/4, та земельної ділянки, площею – 0,1041 га., кадастровий № 5123755800:02:005:1949, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, ділянка № 11/4.

Скасовано, накладену 09.07.2014 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, заборону відчуження нерухомого майна у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, будинок № 11/4, та земельної ділянки, площею – 0,1041 га., кадастровий № 5123755800:02:005:1949, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, ділянка № 11/4, внесену 09.07.2014 р. до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна за № 6281066 та № 6281084.

Витребувано у ОСОБА_6 із незаконного володіння та користування на користь ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, будинок № 11/4.

Зобов’язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_5 у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Чорноморка», провулок Маячний, будинок № 11/4, а також виселено ОСОБА_6 з цього будинку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.08.2015 р. (Т. 2, а. с. 46 – 48) касаційна скарга ОСОБА_6 відхилена.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 19.11.2014 р. залишені без змін.

04.09.2015 р. (Т. 3, а. с. 9 – 10) до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, з тих підстав, що рішення апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 р., яке стало підставою для ухвалення судом першої інстанції рішення від 21.08.2014 р., скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 р., справу було направлено на новий розгляд до апеляційного суду. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р. рішення апеляційного суду Одеської області від 12.03.2015 р., постановлене за результатами нового апеляційного перегляду, скасовано. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. залишено без змін.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.03.2016 р. заява ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. задоволена.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. скасовано.

Ухвалено нове рішення про відмову в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_9.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.12.2016 р. (Т. 4, а. с. 14 – 18) апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.03.2016 р. скасовано.

Заяву ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. залишено без розгляду.

Підставою для постановлення апеляційним судом вищевказаної ухвали стало те, що ОСОБА_6, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, не ставив питання про поновлення пропущеного строку.

12.12.2016 р. (Т. 4, а. с. 35 – 35) ОСОБА_6 повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Одночасно ОСОБА_6 подав заяву про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.12.2016 р. ОСОБА_6 поновлено строк для перегляду у зв’язку з новоявленими обставинами рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р..

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.01.2017 р. заяву ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. задоволено.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Постановити ухвалу, якою заяву ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення суду залишити без розгляду, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. залишити без змін. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_6 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. Його представник у судовому засіданні вважав необхідним скаргу відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на те, що суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване рішення, оскільки було скасовано рішення суду, яке стало підставою для задоволення позову ОСОБА_5.

ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - Овідіопольське районне управління юстиції Одеської області у судове засідання представника не направило. Третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка в судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення суду, скасування рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2014 р. з ухваленням нового рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що рішення апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 р., яке стало підставою для ухвалення Овідіопольським районним судом Одеської області рішення від 21.08.2014 р., було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 р.. Справа була направлена на новий розгляд до апеляційного суду.

Апеляційний суд Одеської області за результатами нового розгляду справи 12.03.2015 р. знову ухвалив рішення про скасування рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.11.2013 р. про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р. рішення апеляційного суду Одеської області від 12.03.2015 р. скасовано, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. про поділ спільного сумісного майна подружжя залишено без змін (Т. 4, а. с. 72 - 74).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 60, 70 СК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213, 361 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів.

Встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. (Т. 1, а. с. 15 – 38) позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про розподіл спільного майна, набутого за час шлюбу, задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності, зокрема, і на спірні житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, провулок Маячний, будинок № 11/4, та земельну ділянку, площею – 0,1041 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, провулок Маячний, ділянка № 11/4.

Виділено в натурі та визнано право власності на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_6.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 р. (Т. 1, а. с. 39 - 55) рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, придбаного за час шлюбу, задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на спільне майно подружжя, зокрема, на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, провулок Маячний, будинок № 11/4.

Вищевказане рішення апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 р. стало підставою для ухвалення судом першої інстанції рішення від 21.08.2014 р..

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 р. (Т. 3, а. с .12 – 28) касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.03.2015 р. (Т. 3, а. с. 54 – 69) вищевказаний спірний житловий будинок визнано спільною сумісною власність подружжя. У порядку поділу майна подружжя право власності на нього визнано за ОСОБА_9.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 р. (Т, 3, а. с. 71 - 85) рішення апеляційного суду Одеської області від 12.03.2015 р. скасовано, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. залишено в силі.

Між сторонами виникли правовідносини щодо перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. п. 3, 6, 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК ) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтовував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо і не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Оскільки беззаперечно встановлено, що підставою для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_9 стало скасоване рішення апеляційного суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами справи.

Щодо ухвалення судом першої інстанції нового рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_9 про визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування заборони відчуження нерухомого майна, витребування нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні права власності житловим будинком шляхом виселення, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами, передбаченими ст. ст. 60, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Чинним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2013 р. (Т. 1, а. с. 15 – 38) позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про розподіл спільного майна, набутого за час шлюбу, задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності, зокрема, і на спірні житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, провулок Маячний, будинок № 11/4, та земельну ділянку, площею – 0,1041 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, провулок Маячний, ділянка № 11/4.

Виділено в натурі та визнано право власності на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_6.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_6 та для задоволення похідних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, скасування заборони відчуження нерухомого майна, витребування нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні права власності житловим будинком шляхом виселення, оскільки відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Щодо доводів апелянта про безпідставне поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає наступне.

Передбачений ч. 1 ст. 362 ЦПК України строк є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст. 73 ЦПК України.

Суд першої інстанції, поновлюючи строк на подання заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, правильно виходив з того, що він пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_6 не був присутнім у судовому засіданні касаційної інстанції. Про ухвалене касаційним судом судове рішення від 08.07.2015 р. взнав через пошту (Т. 4, а. с. 44 – 45). Посилання суду першої інстанції на ст. 371 ЦПК України є помилковим, оскільки вона не відноситься до вирішення питання щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Разом з тим, це не призвело до неправильного вирішення питання.

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 (у шлюбі – ОСОБА_6) Н.І. є необґрунтованою, а тому її треба відхилити.

Згідно із ч. 3 ст. 365 ЦПК України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_5, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останньої у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 365 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3