донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.05.2007 р. справа №21/438
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д. |
за участю представників сторін: |
від прокуратури: від позивача: | Лисенко С.І. –представник прокуратури, посвідчення №1348 від 08.07.1998р. Щукіна С.Г. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №б/н від 14.05.2007р. |
від відповідача: | Безхлєбна О.В. –провідний юрисконсульт, за дов. №1-102 від 22.01.2007р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 21.03.2007 р. |
у справі | № 21/438 (суддя Матюхін В.І.) |
за позовом: | прокурора м.Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області |
до відповідача: | Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області |
про | стягнення 1 312 430 грн. 49 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2007 р. у справі №21/438 (суддя Матюхін В.І.) задоволено позов прокурора м.Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, до Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області.
Стягнено з Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області на користь Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, суму 1 312 430 грн. 49 коп. на відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Державне підприємство „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає, що акт звірки не є доказом факту наявності заборгованості перед Пенсійним Фондом на відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва в сумі 1 312 430 грн. 49 коп., оскільки акт звірки є тільки документом, згідно якого бухгалтерія підприємства звіряє бухгалтерський облік. Також відповідач вважає, що господарський суд неправомірно застосував строки позовної давності до цього спору. На думку відповідача, позивачем не надані докази, які підтверджують фактичну виплату пенсій пенсіонерам.
Прокурор м.Тореза вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Прокурор зазначає, що в матеріалах справи є всі докази заборгованості боржника перед Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Торезі щодо відшкодування сум пенсій, сплачених громадянам, які отримали трудове каліцтво на підприємствах ДП „Торезантрацит”, або членам їх сімей, а також докази визнання боржником суми боргу в повному обсязі.
Прокурор просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач просить залишити рішення господарського суду – без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційних скарг у справі №21/438 була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2001р. зі справи №9/2-21Б про банкрутство шахти „Лутугіна” був затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу яких увійшли також вимоги Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 2 548 201 грн. 00 коп. Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2002р. затверджена мирова угода, укладена між боржником, шахтою „Лутугіна” та кредиторами, у тому числі Торезьким міським відділом Пенсійного Фонду України і провадження у справі припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 12.08.2002р. боржник мав протягом 16 місяців.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 21.12.2000р. і від 13.06.2001р. затверджені мирові угоди, укладені між боржником, шахтою „Прогрес” та кредиторами, у тому числі щодо регресних вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 606 487 грн. 57 коп. і провадження у справі №18/132б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди і додаткової угоди до неї від 24.05.2001р. боржник мав протягом 72 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.2001р. затверджена мирова угода, укладена між боржником, шахтоуправлінням „Волинське” та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 429 453 грн. 11 коп. і провадження у справі №18/122б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 26.12.2000р. –16.01.2001р. боржник мав протягом 6 років, починаючи з 01.01.2001р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2002р. у справі №33/75Б відновлено пропущений строк для звернення з грошовими вимогами до шахтоуправління „Волинське” і Торезький міський відділ Пенсійного Фонду України визнано кредитором у сумі 765 683 грн. 47 коп. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 06.08.2002р. боржник мав протягом 50 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.2001р. затверджена мирова угода, укладена між боржником, Торезьким шахтобудівельним управлінням та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського відділу Пенсійного Фонду України у сумі 292 348 грн. 50 коп. і провадження у справі №5-56Б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 20.12.00р. боржник мав протягом 35 місяців.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2001р. затверджена мирова угода, укладена між боржником ДВАТ „Автобаза” ДП ДХК “Торезантрацит” та кредиторами, у тому числі щодо вимог Торезького міського управління Пенсійного Фонду України у сумі 733 928 грн. 79 коп. і провадження у справі №33/19Б припинено. Погашати заборгованість згідно мирової угоди від 03.10.2001р. боржник мав протягом 24 місяців.
На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 120 від 7.03.03р. державні відкриті акціонерні товариства, у тому числі і шахти „Прогрес” та „Лутугіна”, шахтоуправління „Волинське”, Торезьке шахтобудівельне управління і автобаза були реорганізовані шляхом їх злиття і приєднання до Державного підприємства “Торезантрацит”.
Наказом Міністерства палива та енергетики №492 від 18.08.2004р. “Про створення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" діяльність Державного підприємства „Торезантрацит” була припинена шляхом реорганізації - приєднання до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". Наказом Міністерства палива та енергетики №237 від 26.05.2005р. “Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" була призупинена процедура припинення діяльності Державного підприємства „Торезантрацит” та відновлена його господарська діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи працівникам шахт „Прогрес”, „Лутугіна”, шахтоуправління „Волинське”, Торезького шахто-будівельного управління і автобази, правонаступником прав і обов’язків яких стало Державне підприємство “Торезантрацит”, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Торезі були призначені та виплачені за період з 01.10.1996р. по 31.03.2001р. пенсії по інвалідності від трудового каліцтва у загальній сумі 1 312 430 грн. 49 коп.
На підставі ст. 460 Цивільного кодексу УРСР на адресу шахт „Прогрес”, „Лутугіна”, шахтоуправління „Волинське”, Торезького шахто-будівельного управління і автобази були виставлені претензії з вимогою сплатити суми пенсій, виплачених працівникам вказаних підприємств. У відповідях заявлені вимоги були визнані.
На підставі цих відповідей до банків були виставлені платіжні вимоги щодо сплати, у тому числі сум з відшкодування регресних вимог. Вказані платіжні вимоги були повернуті банківськими установами у квітні 2001р. на підставі норм ст. 19 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р.
Прокурор м.Тореза в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області, заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва в розмірі 1 312 430 грн. 49 коп. Господарський суд Донецької області задовольнив позов у повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №21/438 від 21.03.2007 р. відповідає матеріалам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 12 Закону “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав та законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та Законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону всім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ст. 456 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р. у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 457 Цивільного кодексу УРСР якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я заподіяно організацією або громадянином, не зобов'язаними сплачувати за потерпілого внески по державному соціальному страхуванню, ця організація або громадянин повинні відшкодувати потерпілому шкоду за правилами статей 440, 441, 450 цього Кодексу у частині, що перевищує суму одержуваної ним допомоги або призначеної йому після ушкодження його здоров'я і фактично одержуваної ним пенсії. В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають особи, зазначені в частині другій статті 456 цього Кодексу, на строки, зазначені у частині третій тієї ж статті.
Відповідно до ст. 460 Цивільного кодексу УРСР організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу. У випадках зменшення розміру відшкодування шкоди (стаття 454 цього Кодексу) відповідно зменшується і розмір відшкодування за регресною вимогою.
З матеріалів справи вбачається, що актами звірки розрахунків від 01.11.2006р. факт наявності заборгованості перед Пенсійним фондом щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва у загальній сумі 1 312 430 грн. 49 коп. підтверджено.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.
Судова колегія вважає, що прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доведено обгрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача грошової суми.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов вірного висновку, що прокурор довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.
Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі при зверненні з позовною заявою просило суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та поновити строк позовної давності.
Відповідно до ст. 70 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
З огляду на те, що платіжні вимоги знаходились на виконанні в установі банку, Управління Пенсійного Фонду України було визнано кредитором у справах про банкрутство шахт „Прогрес”, „Лутугіна”, шахтоуправління „Волинське”, Торезького шахто-будівельного управління і автобази, відносно зазначених підприємств та Державного підприємства „Торезантрацит” протягом 2003-2005рр. відбулось декілька реорганізацій, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність поважних причин пропущення строку позовної давності та підставно поновив строк позовної давності згідно ст. ст. 70, 80 Цивільного кодексу УРСР.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Цивільного кодексу УРСР, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі необгрунтовані, не доведені належним чином, та не є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду у справі №21/438 від 21.03.2007р.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2007р. у справі №21/438 –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2007р. у справі №21/438 (суддя Матюхін В.І.) –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано: 7 прим.
2. прокурору
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
2. ДАГС