Справа № 2609/15624/12

2/760/358/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2017 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року було відкрито провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Приватного підприємства «Блокер», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В подальшому провадження у справі в частині вимог ПАТ «Родовід Банк» до ПП «Блокер» про стягнення заборгованості було закрите ухвалою від 26 жовтня 2016 року.

Свої вимоги до ОСОБА_1 Позивач обгрунтовує наступним.

Між ПАТ «Родовід Банк» та ПП «Блокер» 26 лютого 2007 року було укладено Кредитний договір №22.1/36-КЛВ-07, відповідно до якого Позивач надав ПП «Блокер» кредитну лінію на загальну суму 1700000 гривень/

В подальшому, як зазначає Позивач, між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, згідно з якими змінювався ліміт кредитування та його строк. Так, згідно з додатковою угодою №8 від 28.09.2009 сторони домовились про те, що погашення заборгованості за кредитом, відновлювальний ліміт якої встановлюється на рівні 10 000 000 грн, має відбутись до 20 січня 2010 року.

При цьому, як вказує Позивач, ОСОБА_1 виступив поручителем за зобов'язаннями ПП «Блок», підписавши договір поруки від 21 лютого 2008 року №22.1/36-П-07.

Позивач зазначає, що Позичальник ПП «Блокер» свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 08 жовтня 2012 року (заява про збільшення розміру позовних вимог - Том 2, а.с. 59-63) його заборгованість перед ПАТ «Родовід Банк» становила 17787666,24 грн, з яких:

-сума заборгованості за кредитом в розмірі 10000000 гривень;

-сума заборгованості за процентами в розмірі 2810406,61 гривень;

-сума заборгованості за комісією в розмірі 50000 гривень;

-сума пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту в розмірі 1528047,01 гривень;

-сума пені за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 429443,34 гривень;

-3% річних на прострочену суму тіла кредиту в сумі 866985,40 гривень;

-3% річних на прострочену суму процентів в сумі 244423,07 гривень;

-3% річних від суми простроченої комісії в сумі 4406,43 гривень;

-інфляційні втрати від прострочення сплати кредиту в розмірі 1438981,15 гривень;

-інфляційні втрати від прострочення сплати процентів в розмірі 407458,78 гривень;

-інфляційні втрати від прострочення сплати комісії в розмірі 7514,45 гривень.

.

У зв'язку з викладеними обставинами, ПАТ «Родовід Банк» просить стягнути з Відповідача, як з поручителя, суму зазначену суму заборгованості в повному обсязі.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримала.

Представник ОСОБА_1 наполягав на відмові у задоволенні позову внаслідок припинення поруки у зв'язку з попуском Позивачем шестимісячного строку для звернення до суду з вимогами до поручителя.

Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Судом установлено, що 26 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та Приватним підприємством «Блокер» було укладено Кредитний договір №22.1/36-КЛВ-07 за умовами якого Позивач зобов'язався відкрити ПП «Блокер» відновлювальну кредитну лінію на загальну суму в розмірі 1700000 гривень до 25 лютого 2008 року. (Том 2, а.с. 11-16)

В подальшому між Сторонами договору було укладено декілька додаткових угод, і згідно з умовами останньої за №8 від 28 вересня 2009 року Сторони погодили розмір відновлювальної кредитної лінії в сумі 10 000 000 гривень, а строк остаточного погашення кредиту визначений датою 20 січня 2010 року. (Том 1, а.с. 26)

Встановлено, що 21 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №22.1/36-П-07, згідно з умовами Відповідач поручився за виконання Приватним підприємством «Блокер» зобов'язань позичальника за договором №22.1/36-КЛВ-07 від 26.02.2007.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову, при цьому у разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Установлено, що останнім днем погашення кредитної заборгованості ПП «Блокер» перед ПАТ «Родовід Банк» є 20 січня 2010 року, і з наступного дня його заборгованість є простроченою, а у Стягувача виникло право звернення до поручителя з вимогами про стягнення заборгованості. З того ж дня слід відраховувати 6-місячний строк, встановлений ст. 559 ЦК України.

Встановлено, що Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача лише 22 липня 2010 року, тобто на 1 день пізніше встановленого законом строку. Безспірно встановлено, що позовна заява була подана безпосередньо до канцелярії суду, а не направлена поштою, що підтверджується наявною у представника Позивача копією його позовної заяви зі штампом вхідної кореспонденції від 22.07.2010. При цьому Цивільний кодекс України не містить положень про можливість поновлення судом строку, протягом якого кредитор може пред'явити вимоги до поручителя.

Крім того, враховуючи, що строк, протягом якого кредитор може пред'явити вимоги до поручителя, за своїм правовим характером не є строком позовної давності, пункт 4.4 Договору поруки про встановлення строку позовної давності тривалістю у три роки в даному випадку застосуванню не підлягає.

Таким чином, договір поруки, укладений з ОСОБА_1, припинив свою дію на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як позивачем не було пред'явлено вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимог ПАТ «Родовід Банк», заявлених до ОСОБА_1

Керуючись статтями 526, 553, 559 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: