ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
ВИРОК №1-1-2007 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11" січня 2007 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - полковника юстиції ЗАГОРУЙКО В.В., судді - полковника юстиції БРЕДЕЛЬОВА О.М.,
народних засідателів - старшого лейтенанта ОСОБА_1, лейтенантів ОСОБА_2. и ОСОБА_3, при секретарях ЗІНЧЕНКО Т.Н., ВАСИЛЕНКО Н.І.,
за участю державних обвинувачів - підполковника юстиції КУРАКІНА О.О., майора юстиції ШЕВЛЯКОВА Д.В., захисника-адвоката ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-3627 рядового
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровську, українця, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з листопада 2002 року, зареєстрований за адресою: Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, АДРЕСА_1,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 408 ч. 1, 115 ч. 2, п.п. 4,6,9,13 КК України.
Судовим слідством військовий апеляційний суд регіону
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 був направлений для лікування у стоматологічну поліклініку Міністерства Оборони України, яка розташована в місті Києві по вул. Кутузова. Близько 14-ї години, цього ж дня, ОСОБА_6, переодягнувшись у цивільний одяг, та маючи на меті зовсім ухилитися від військової служби, самовільно без поважних причин залишив місце лікування, і до військової частини не повернувся. Незаконно перебуваючи за межами військової частини, ОСОБА_6 проживав у своїх знайомих у м. Євпаторія, м. Харкові та інших населених пунктах України, проводячи час на власний розсуд.
В ніч на 25 січня 2004 року ОСОБА_6 перебував в гостях в квартирі № АДРЕСА_2 в смт. Мирний Автономної Республіки Крим у громадянина ОСОБА_7, вживав з останнім спиртні напої. Під час розмови він розповів ОСОБА_7, що дезертирував зі Збройних Сил України і ухиляється від слідства. У відповідь ОСОБА_7 виразив своє невдоволення цім фактом, і запропонував ОСОБА_5 покинути квартиру. ОСОБА_6 розуміючи те, що ОСОБА_7 може повідомити органи влади про нього, і, не бажаючи цього, з наміром приховати скоєний ним злочин, з метою вчинити умисне вбивство ОСОБА_7, наніс йому кришталевою вазою не менше 8 ударів по голові, заподіявши потерпілому відкриту черепно-мозкову травму, тобто несумісні з _ життям тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_7 помер на місці. ОСОБА_6 з місця події зник.
У перших числах січня 2005 року ОСОБА_6 прибув у м. Харків, де проживав у свого двоюрідного брата ОСОБА_8. у квартирі АДРЕСА_3
. У зазначеному жилому приміщенні проживали також громадяни ОСОБА_9. та ОСОБА_10.
25 січня 2005 року ОСОБА_6, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які виїхали за межі м. Харкова, та знаходячись разом із громадянкою ОСОБА_10 у зазначеній квартирі, близько 2 години ночі, на грунті виниклої сварки, діючи з прямим умислом, повторно вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті громадянці ОСОБА_10, спричинивши їй кухонною сокирою 7 рублених ран лівої потиличної області голови, від яких ОСОБА_10. померла на місці.
Після вчинення вбивства, ОСОБА_6 25 січня 2005 року таємно викрав із зазначеної квартири майно громадянина ОСОБА_9 - телевізор „АКАІ CTG 2122 Е", вартістю 970,20 гривень. Вказаний телевізор ОСОБА_6 продав, а незаконно здобуті гроші використав на власний розсуд.
Цього ж дня, ОСОБА_6 з метою приховати вчинені злочини, заховав труп громадянки ОСОБА_10. у підвал вказаного приміщення під балконом квартири, заливши його придбаним цементним розчином.
2 січня 2006 року ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції, в зв'язку з чим його незаконне перебування поза межами військової частини було припинено.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 в скоєні зазначених вище злочинів визнав повністю, та з цього приводу дав пояснення, яки цілком відповідають вказаному, за винятком того, що ОСОБА_6 не розповів про деталі скоєних ним вбивств, пояснюючи це тим, що не пам'ятає їх. Крім того, він заявив, що він разом із рядовим ОСОБА_11 у жовтні 2003 року самовільно залишили місце лікування - стоматологічну поліклініку - і у подальшому у військову частину не повернулися. ОСОБА_11 поїхав до місця проживання своїх батьків у м. Донецьк, а він - у м. Євпаторія. В смт. Мирний Автономної Республіки Крим він познайомився з громадянином ОСОБА_7, до якого в подальшому мав намір влаштуватися на роботу. Приблизно в кінці січня 2004 року близько 21 години вечора, він по запрошенню ОСОБА_7 прийшов до нього в гості, і вжив з ним спиртні напої. В ході розмови він, ОСОБА_6, розповів тому, що він дезертир і ухиляється від слідства. Почувши це, ОСОБА_7 почав виказувати своє невдоволення, і попросив, щоб ОСОБА_6 залишив квартиру. Після цього між ними виникла сварка, в ході якої він, ОСОБА_6, схопив кришталеву вазу і став наносити нею удари по голові ОСОБА_7. Скільки саме ударів він наніс потерпілому - він не пам'ятає, але від саме цих ударів ОСОБА_7 впав на диван, після чого він, ОСОБА_6, ще наніс тому декілька ударів вазою по голові, накрив ковдрою і вийшов з квартири. Як далі пояснив підсудний, після скоєння вбивства ОСОБА_7, він вирішив до військової частини не повертатися взагалі.
Що стосується вбивства ОСОБА_10, то ОСОБА_6 заявив в судовому засіданні наступне. Знаходячись в місті Харкові, він мав статеві стосунки з ОСОБА_10. 25 січня 2005 року перебуваючи в квартирі разом з ОСОБА_10, між ними виникла сварка, в ході якої остання повідомилаОСОБА_6, що не бажає мати з ним будь-яких відносин, оскільки познайомилась з іншим хлопцем, та з яким бажає продовжити своє життя. Він, ОСОБА_6, розхвилювався, схопив кухонну сокиру, та наніс ОСОБА_10 декілька ударів сокирою по голові. Як саме і скільки ударів він наніс їй - він не пам'ятає, отямився через деякий час на вулиці, біля дому, після чого сховав труп ОСОБА_10 в підвалі квартири, та залив його бетоном, який придбав у незнайомого йому водія бетоновоза, який проїжджав по вулиці. Після вбивства ОСОБА_10 він вирішив продати телевізор, який знаходився в квартирі. Затримали його працівники міліції близько 8 години 2 січня 2006 року в місті Орджонікідзе, після чого доставили 3 січня до міста Євпаторія.
Крім особистого визнання вини, винністьОСОБА_6 в скоєнні вказаних в описовій частині даного вироку злочинних дій повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, свідок ОСОБА_12 -ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини А3627 -показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рядовий ОСОБА_6 не прибув зі стоматологічної поліклініки, куди був направлений на лікування. Прийнятими заходами розшуку
З
встановити його місцезнаходження не вдалося. Фактів нестатутних відносин стосовноОСОБА_6 встановлено не було, як і не встановили причину, чому саме той залишив службу. Через деякий час до військової частини надійшло повідомлення, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні вбивства в смт. Мирний.
Згідно з протоколом огляду місця події та протоколом додаткового огляду місця події, ЗО січня 2004 року у квартирі за адресою: м. Євпаторія смт. Мирний, АДРЕСА_2, у кімнаті знайдено труп чоловічої статі з ознаками гноїння, за документами - гр-на ОСОБА_7, 1939 р.н., який лежав на ліжку на правому боці з випрямленими ногами. В районі тім'яно-скроневої області голови зліва є рана, при обмацуванні кісток черепа визначається патологічна рухливість, екріпітація кісток черепа, в області лівої кисті мається кров, що засохла. На шпалерах біля узголів'я ліжка, на стіні зліва від входу у кімнату є рясні бризки червоно-бурої речовини, схожого на кров, бризки направлені у бік правої від входу стіни кімнати. Труп накрито ковдрою. Голова трупа накрита другою подушкою, нижня поверхня якої покрита речовиною бурого кольору, схожою на кров. Під трупом на ліжку маються рясні потоки крові бурого кольору, що засохла.
Згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 трупа ОСОБА_7 з моменту смерті до моменту виявлення трупа, пройшло 5-7 діб. Причиною смерті стала відкрита тупа черепно-мозкова травма у вигляді схиблених ран лівої вісочно - тіменної області голови та лівої вушної раковини, оскольчаті переломи кісток черепу. Пошкодження кісток черепу виникли у наслідок не менш ніж 8-ми травматичних впливів тупого предмету, контактуюча поверхня якого мала невиражені ребра, що мають виступи (можливо кришталевою вазою). На момент дослідження трупа концентрація етилового спирту в тканинах м'язів складала 1,47 проміллє, що по відношенню до живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно висновків судової медико-криміналістичної експертизи речових доказів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7. знаходився в горизонтальному (або близькому до такого) положенні на ліжку, на правому боці; пошкодження заподіювалися в область лівої половини голови, при цьому права половина голови знаходилася на твердій площинні, якою могла виступати подушка, прижата до верхнього краю спинки ліжка. Пошкодження виникли в результаті не менш ніж 8-ми травматичних впливів тупого предмету, контактуюча частина котрого мала невиражені ребра, що мають виступи.
В зв'язку з дослідженням даного висновку, ОСОБА_6 заявив, що саме він наніс кришталевою вазою вказані тілесні ушкодження ОСОБА_7, від яких той помер.
Згідно висновків судово - імунологічних експертиз НОМЕР_4 та НОМЕР_5, кров, виявлена на шпалерах та на наволочці, вилучених з місця події, може походити від ОСОБА_7
Згідно висновків судових цитологічних експертиз НОМЕР_6, НОМЕР_7 та судових цитологічних експертиз НОМЕР_8, НОМЕР_9 слина виявлена на недопалках, вилучених з місця події, могла походити від ОСОБА_6.
Згідно висновків судових дактилоскопічних експертиз НОМЕР_10 та НОМЕР_11 відбитки пальців рук, виявлені на пляшці з-під вина "ОСОБА_12", вилученій з місця події, оставлені ОСОБА_6.
Судом також досліджено роздруківку телефонних розмов з телефону НОМЕР_12, встановленого в квартирі ОСОБА_7, згідно якої у період з 23 години 25 січня до 22 години 26 січня 2004 року з нього дзвонили на телефонні номери: НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 (ОСОБА_13. - о 0 год. 38 хв. та о 0 год. 40 хв.), НОМЕР_16 (ОСОБА_14.- о 0 год. 43 хв.( тривалість розмови 29 хв. ЗО сек.) та о 1 год. 13 хв. (тривалість розмови 21 хв. 10 сек.).
Після дослідження вказаних доказів, ОСОБА_6 суду підтвердив, що він дійсно перебував 25-26 січня 2004 року у квартирі ОСОБА_7, палив там цигарки, вживав спиртні напої, та дзвонив своїм знайомим, після чого скоїв вбивство ОСОБА_7.
З протоколу огляду місця події від 29 січня 2005 року вбачається, що в підбалконному приміщенні квартири АДРЕСА_3 м. Харкова, знайдено труп жінки, віком близько 25 років, залитий цементом, з ознаками насильницької смерті. На трупі виявлена значна деформація голови у лівій
4
скронево-тім'яно-потиличній області, де вбачаються 7 паралельних зяючих веретеноподібних ран з рівними не кровотечними краями, гострокутними кінцями. У просвіті ран вбачаються роздроблені кістки черепа і розтрощена речовина головного мозку. У ході огляду квартири виявлені та вилучені: у кімнаті - пляшка з-під шампанського „Радянське" - 0,7 л., пляшка з-під горілки „Перша столиця"-0,5 л., в цементі - огарок цигарки „NEXT LIGHTS"; в коридорі квартири - таз і „кельма" з нашаруванням будівельного розчину, у місці виявлення трупа - застиглий будівельний розчин.
Потерпілий ОСОБА_9 пояснив в суді, що з грудня 2004 року мешкав в квартирі АДРЕСА_3 м. Харкова разом з ОСОБА_10 . та ОСОБА_8. Наприкінці грудня 2004 року він разом з ОСОБА_10 поїхав до м. Орджонікідзе, де вони разом зустріли Новий Рік. З січня 2005 року йому зателефонував ОСОБА_8, повідомив, що до нього приїхав двоюрідний брат і попросив щоб він пожив у їх квартирі декілька днів. 4 січня він, ОСОБА_9, з ОСОБА_10 . повернулися у м. Харків. У квартирі знаходився ОСОБА_6 . До 16 січня 2005 року вони всі мешкали разом у квартирі. У квартирі знаходився його, ОСОБА_9, телевізор АКАІ. 16 січня 2005 року він виїхав з міста Харкова. 17-18 січня 2005 року він по телефону розмовляв з ОСОБА_10 , яка розповіла, що ОСОБА_6 постійно пропонує їй розпити спиртні напої та натякає на статеві відносини з ним. Останній раз він говорив з нею по міському телефону 25 січня 2005 року близько 1-ї години ночі. Зі слів ОСОБА_10., вона знаходилась у квартирі разом з ОСОБА_6. В період з 22 години 25 січня до 5 години 26 січня 2005 року він дзвонив на домашній телефон квартири, але трубку ніхто не підняв. В ніч з 27 на 28 січня він приїхав до м. Харкова і близько 1-ї години прийшов у квартиру, де нікого не було. Він виявив відсутність телевізора АКАІ та одягу ОСОБА_10. На ліжку та на стіні біля ліжка була кров. У квартирі, де вони проживали, на кухні знаходився кухонний залізний топор, лезо якого не перевищувало 10 см.
Потерпіла ОСОБА_15. пояснила в суді, що її донька ОСОБА_10 до 1999 року проживала разом з нею в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Згодом вона поступила в Харківський інститут радіоелектроніки. У 2002 році донька перевелася на заочну форму навчання і почала спільно проживати з громадянином ОСОБА_9, який також навчався у вказаному інституті. Останній раз вона розмовляла з донькою вечері 23 січня 2005 року, а 25 січня 2005 року на протязі дня не змогла доздвонитися до доньки. ЗО січня 2005 року їй стало відомо, що її доньку вбили.
Свідок ОСОБА_8, пояснив суду, що з 3 січня 2005 року за адресою у м. Харкові, АДРЕСА_3 разом з ним проживав його двоюрідний брат ОСОБА_6. З ними разом проживали ОСОБА_9. та його дівчина ОСОБА_10. 16 січня ОСОБА_9 виїхав з міста Харкова, а 23 січня 2005 року він, ОСОБА_8 виїхав до міста Кривий Ріг. У квартирі залишились ОСОБА_6 та ОСОБА_10. 26 січня 2005 року йому зателефонував ОСОБА_6, та повідомив, що він з'їхав з квартири у зв'язку з тим, що приходила її господарка і наказала робити ремонт та розрахуватися за квартиру, а ОСОБА_10 зібрала свої речі і поїхала до дому. Він здивувався і одразу ж зателефонував ОСОБА_9 і розповів про цей телефонний дзвінок.
Свідок ОСОБА_16. - ІНФОРМАЦІЯ_4 - пояснив, що вранці 25 січня 2005 року прийняв від диспетчера виклик за адресою: м. Харків, АДРЕСА_3. Коли він прибув за вказаною адресою, з будинку вийшов хлопець, віком 20-25 років, підійшов до нього і сказав, що йому потрібно перевезти телевізор. Після цього він виніс з під'їзду коробку, на якій був надпис „АКАЇ", поставив в салон автомобіля та сказав, що телевізор необхідно відвезти до магазину „Хай-Фай", розташованому на проспекті Правди, 5. По дорозі хлопець розповів, що його звати ОСОБА_6. Коли вони під'їхали до магазину він, ОСОБА_16, допоміг пасажиру занести телевізор у магазин, де той продав телевізор за 500 грн. Після цього ОСОБА_6 поцікавився, де можна купити 0,5 кубічних метра будівельного розчину чи цементу, пояснивши, що робить ремонт вдома і йому необхідно залити бетоном підлогу підбалконного приміщення. Він, ОСОБА_16, відвіз його в магазин „Будматеріали" на Олексіївському ринку. В магазині ОСОБА_6 знаходився близько 5 хвилин, після чого вийшов, сказавши, що там є тільки сухий цемент в мішках. Після
5
цього він відвіз ОСОБА_6 до перехрестя проспекту Перемоги та проспекту Л. Свободи, де ОСОБА_6 вийшов з таксі. Крім того, свідок ОСОБА_16 заявив, що ОСОБА_6 - це саме той пасажир, якого він возив 25 січня 2005 року.
Згідно з протоколом огляду табуляграми телефонних дзвінків абоненту Харківського філіалу „Укртелеком" телефонного номеру НОМЕР_17, який був встановлений м. Харків, АДРЕСА_3, встановлено, що робились наступні телефонні розмови:
· ОСОБА_9 з ОСОБА_10 з телефонного номеру НОМЕР_18, який належить громадянину ОСОБА_9 , проживає в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на телефонний номер громадянки ОСОБА_10. НОМЕР_17, в ніч 25 січня 2005 року о 01 год. 37 хв. 48 сек. ОСОБА_9 під час допиту в суді підтвердив те, що в ніч 25 січня 2005 року телефонував ОСОБА_10., і та йому повідомила, що знаходиться в квартирі разом з ОСОБА_6, який до неї пристає і сказала, щоб ОСОБА_9 не хвилювався;
· ОСОБА_6. зОСОБА_17. з телефонного номеру НОМЕР_17 на телефонний номер НОМЕР_19 о 09 год. 15 хв. ОСОБА_6 при цьому пояснив, що в ході вказаної розмови він пропонував ОСОБА_17, як власнику магазину, купити телевізор АКАІ.
- ОСОБА_6. з ОСОБА_17. з телефонного номеру НОМЕР_17 на
телефонний номер НОМЕР_19 об 11 год. 22 хв. ОСОБА_6 в суді пояснив, що в ході
вказаної розмови він запитав чи можна телевізор в цей день привезти та продати
ОСОБА_17. Той погодився, і в цей же день він його купив уОСОБА_6 телевізор АКАІ
за 500 грн.
-ОСОБА_6. із диспетчером ІНФОРМАЦІЯ_5 з телефонного номеру НОМЕР_17 на телефонний номер таксі НОМЕР_20 о 11 год. 25 хв. та 11 год. 42 хв. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що 25 січня 2005 року він, працюючи на ІНФОРМАЦІЯ_4, приїхав за викликом по АДРЕСА_3, де з підїзду вийшов молодий хлопчина і попросив йому завести телевізор в місце куди він покаже. Під час поїздки в автомобілі цей пасажир, яким виявився ОСОБА_6., розповів, що він шукає цементний розчин для залиття підбалконового приміщення квартири в якій проживає.
Згідно висновків судово - медичних експертиз трупа ОСОБА_10. №№ НОМЕР_21, НОМЕР_22 у останньої встановлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді семи рублених ран скронево-тім'яної області зліва, втиснутих переломів кісток зведення черепа зліва, розтрощування речовини тім'яно-скроневої частки головного мозку зліва з крововиливами в його шлуночки; рублена рана обличчя; -кінцівок: дві рублені рани м'яких тканин правого передпліччя, рублена рана правого лучезап'ястного суглоба, повне відсікання 1-5 пальців лівої кисті на тильній поверхні. Всі вказані пошкодження мають однотипний прижиттєвий характер, утворилися від неодноразової дії рублячого знаряддя (можливо сокири). Причиною смерті ОСОБА_10. з'явилася вищеописана відкрита черепно-мозкова травма з розтрощуванням речовини головного мозку. Травми голови і кінцівок одержані, коли ОСОБА_10. знаходилася у горизонтальному положенні, на спині. В крові алкоголь не знайдений. Група крові трупа 0 (1 група). Смерть громадянки ОСОБА_10. наступила не більше чим за 5 діб до моменту виявлення трупу.
Згідно висновку додаткової судово - медичної експертизи № НОМЕР_23 тілесні ушкодження : відкрита черепно-мозкова травма у вигляді семи рублених ран скронево-тім'яної області зліва; втиснутих переломів кісток зведення черепа зліва; розтрощування речовини тім'яно-скроневої частки головного мозку зліва з крововиливами у його шлуночки; рублена рана обличчя; кінцівок: дві рублені рани м'яких тканин правого передпліччя, рублена рана правого лучезап'ястного суглоба, повне відсікання 1-5 пальців лівої кисті на тильній поверхні утворилися від неодноразової дії рублячого знаряддя, лезо якого мало довжину не більше 10 см., і яким може бути кухонна сокира, описана громадянином ОСОБА_9 під час його допиту.
Згідно висновку експертизи №НОМЕР_24у огарок цигарки „NEXT LIGHTS", знайдений у цементі в підбалконовому приміщенні де знаходився труп ОСОБА_10. під час огляду квартири, міг курити ОСОБА_6.
6
В судовому засіданні підсудний пояснив з цього приводу, що він дійсно у вказаний квартирі палив цигарки „NEXT LIGHTS", недопалок якої міг попасти до бетонного розчину, яким він заливав підбалконне приміщення.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № НОМЕР_29. вартість телевізора „АКАГ складає 970 грн. 20 коп.
Згідно висновку експертизи № НОМЕР_25 на знайдених під час огляду квартири АДРЕСА_3 в м. Харкові туфлях присутні сліди поту, який відноситься тільки до антигену А, який належить громадянину ОСОБА_6.
Згідно висновку експертизи № НОМЕР_26 на знайдених під час огляду квартири АДРЕСА_3 у м. Харкові накладення на підошвах туфлів, представляють собою суміш ґрунту і будівельного розчину на основі вапняно -гіпсового гідравлічно в'язкого, з включенням древесних частин. Суміш, вилучена з місця виявлення трупа громадянки ОСОБА_10. під час огляду квартири АДРЕСА_3, являє собою застившу будівельну суміш вапняно - гіпсового гідравлічно в'язкого з включенням древесних частин. Нашарування будівельного розчину, знайдені на внутрішній поверхні тазу і „кельми", характеризуються загальною родовою і груповою приналежністю із застиглим будівельним розчином, вилученим з місця виявлення трупа.
Згідно акту НОМЕР_27 стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_6. психічно здоровий. Під час інкримінованих йому злочинів і в даний момент ОСОБА_6. міг усвідомлювати свої діяння і керуватися ними. Застосування заходів медичного характеру передбачених ст. 19 КК України ОСОБА_6. не потребує. Під час інкримінованих йому діянь він не перебував у стані фізіологічного афекту.
В судовому засіданні також було проведено стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу, оскільки під час судового слідства ОСОБА_6 дав додаткові пояснення з приводу скоєних ним вбивств, в тому числі і по епізоду з ОСОБА_10. Комісія експертів, дослідивши підсудного в умовах стаціонару, прийшла до однозначного висновку, що ОСОБА_6 при скоєнні інкримінованих йому діянь будь яким психічним захворюванням не страждав, і не страждає таким в даний час. Під час скоєння інкримінованих йому діянь, він в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився, міг під час скоєння інкримінованих йому діянь і може зараз віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними. В стані фізіологічного аффекту та іншого емоційного стану ОСОБА_6 при скоєнні інкримінованих йому діянь не знаходився.
Висновок експертів психіатрів та психологів повністю відповідає об'єктивним даним, встановленим по даній справі. ОСОБА_6 давав на досудовому слідстві послідовні покази, як в цілому про скоєне ним, так і про деталі вчинених ним злочинних діянь. В судовому засіданні ОСОБА_6 на протязі всього розгляду справи в суді був цілком доступним контакту, адекватно відповідав на поставлені запитання. З урахуванням того, що вказана експертиза проведена висококваліфікованими експертами спеціалізованої установи, їх висновки науково-обгрунтовані, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать їм, суд визнає експертизи стосовно підсудного вірними, аОСОБА_6 - осудним.
Переходячи до юридичної кваліфікації дії підсудного, суд виходить з наступного.
Оскільки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 самовільно залишив місце служби -лікувальний заклад, до військової частини не повернувся, і в подальшому вирішив від виконання службових обов'язків взагалі ухилитися, та незаконно перебував поза межами військової частини до моменту його затримання - 2 січня 2006 року, то дані дії винного суд розцінює як дезертирство, та кваліфікує за ч. 1 ст. 408 КК України.
ДіїОСОБА_6, пов'язані з умисним протиправним заподіянням смерті громадянину ОСОБА_7 25 січня 2004 року з метою приховати інший злочин -дезертирство, суд кваліфікує за п. 9, ч. 2 ст. 115 КК України.
7
Так як ОСОБА_6 25 січня 2005 року повторно вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - громадянці ОСОБА_10., то дані дії підсудного суд кваліфікує за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
При цьому суд враховує, що в обох випадках - стосовно як ОСОБА_7, так і ОСОБА_10 - ОСОБА_6 розумів наслідки своїх дій та бажав настання саме такого результату - смерті потерпілих. Про це однозначно свідчить як і вибір ним знарядь вбивства - кришталевої вази та кухонної сокири, так і кількість значних по силі нанесених ударів по життєво-важливим органам потерпілих - голові.
Одночасно суд виключає з обвинувачення підсудного кваліфікуючи ознаки вбивства, передбачені п.4 та 6 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто скоєння вбивства ОСОБА_10 з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів. До цього висновку суд приходить з наступних підстав. За висновком судово-медичних експертів, смерть ОСОБА_10 настала відразу після нанесення їй відкритої черепно-мозкової травми з руйнацією речовини головного мозку. При цьому таки тілесні ушкодження супроводжуються втратою свідомості, під час якої потерпілий не може відчувати біль. Яких-небудь об'єктивних даних, яки б свідчили про те, що ОСОБА_6 бажав спричинити ОСОБА_10 особливі страждання органами досудового слідства не наведено, а в суді не встановлено.
Що ж стосується телевізора АКАІ, яким заволодів ОСОБА_6, то намір привласнити його виник у підсудного вже після скоєння вбивства ОСОБА_10. Про це свідчать як покази з цього приводу самогоОСОБА_6, так і той факт, що лише вранці 25 січня 2005 року ОСОБА_6 став дзвонити по магазинам з метою продати телевізор, про що свідчать табуляграми переговорів з телефону, встановленому у квартирі, в якої було скоєно злочин. А тому суд вказані діїОСОБА_6 кваліфікує виключно за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд враховує в якості обставин, що обтяжують його відповідальність, - вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки загиблий ОСОБА_7 1939 року народження, та у стані алкогольного сп'яніння. При цьому суд виключає з обвинуваченняОСОБА_6 вказану органами досудового слідства обтяжуючу обставину - настання тяжких наслідків, оскільки в даному випадку це являється об'єктивною стороною скоєних ним злочинів.
Одночасно суд приймає до уваги, що до служби ОСОБА_6 характеризувався тільки з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності притягується вперше. По службі ОСОБА_6 зарекомендував себе з посередньої сторони. Крім того, підсудний з'явився з повинною, у судовому засіданні чистосердечно розкаявся у скоєному, що суд розцінює як обставину, що пом'якшує його відповідальність. З урахуванням обставин справи, данних про особистістьОСОБА_6, суд приходить до переконання, про можливість призначення йому покарання, пов'язаного з позбавленням волі на певний строк.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 333-335 КПК України, військовий апеляційний суд регіону
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185, ч.1; 115, ч.2, п.п. 9 та 13; ч.1 ст. 408 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
за ст. 185, ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі строком
на 2 (два) роки;
за ст. 115, ч. 2, п.п. 9, 13 КК України - у вигляді позбавлення
волі строком на 14 (чотирнадцять) років;
за СТ.408, ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі строком
на 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_5 визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років.
8
Запобіжний захід відносноОСОБА_6 - взяття під варту - залишити без змін і до набрання вироком чинності утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту з виконання покарань.
Строк покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 2 січня 2006 року, зарахувавши до нього строк перебування під вартою, а також дату затриманняОСОБА_6 працівниками міліції.
Речові докази по справі, перераховані в томі 6 на а.с. 310, після набрання чинності вироком, знищити, як такі, що не мають цінності, за винятком телевізору АКАІ та керівництва з його експлуатації, яки передати за належністю потерпілому ОСОБА_9 ., та квитанції НОМЕР_28, яку зберігати в матеріалах справи.
Судові витрати по справі, яки складаються з виплат винагородження експертам в сумі 377, 72 грн., та судових витрат по явці в суд свідка ОСОБА_16 в сумі 143,58 грн. покласти на засудженого та стягнути зОСОБА_6 вказані кошти на користь держави.
Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Центрального регіону України протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.