Справа № 428/9944/17

Провадження №2-а/428/419/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Дубіни П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В., Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1», мотивуючи вимоги тим, що 04.04.2016р. розпорядженням міського голови №73-К позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду радника міського голови. 16.05.2016р. розпорядженням міського голови №138-к позивача переведено на посаду завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг міської ради. 20.10.2016р. розпорядженням міського голови №350-К позивача ОСОБА_1 було переведено з посади завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг міської ради на посаду начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради, за підсумками конкурсу. Розпорядженням міського голови №295-К від 22.08.2016р. до позивача ОСОБА_1, як до начальника відділу з юридичних та правових питань, було застосовано захід дисциплінарного заходу у вигляді догани у зв'язку із порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333. Позивач вважає, що розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2016р. необґрунтоване, протиправне та винесене в порушення вимог ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», КЗпП України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Тому, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Міського голови Казакова В.В. №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1».

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені в обґрунтування позову підтримав, просив позов задовольнити, додатково пояснив, що всі доручення міського голови та в.о. міського голови ним виконувались у повному обсязі та вчасно, без порушення загальних правил етичної поведінки посадової особи органу місцевого самоврядування.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засідання просив задовольнити позов.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської ради Луганської області Дубіна П.О. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1, як посадова особа Сєвєродонецької міської ради умисно та свідомо ігнорував вимоги в.о. міського голови Зарецького С.В. щодо виконання письмових доручень з надання письмових пояснень та допустив висловлювання, які порушують загальновизнані етичні норми, які впливають на репутацію посадових осіб місцевого самоврядування, сприяють виникненню конфліктних ситуацій. З огляду на вищенаведене вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Відповідач міський голова м. Сєвєродонецька Казаков В.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника Сєвєродонецької міської ради , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 призначено на посаду радника міського голови з 04.04.2016р.; 16.05.2017р. переведено на посаду завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора відділу адміністративних послуг, за підсумками стажування із збереженням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування; 21.10.2016р. переведено на посаду начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради за підсумками конкурсу; 02.03.2017р. звільнено з роботи у зв'язку із виявленням невідповідності займаній посаді, п.2 ч.1 статті 40 КЗпП України; 17.05.2017р. поновлений на попередній роботі. Отже, між позивачем ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області виникли трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншими нормативно-правовими актами. Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради Казаковим В.В. від № 295-К від 22.08.2017р. «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» до позивача ОСОБА_1, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради , застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку з порушенням вимог статті 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 5,8 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. №1203/29333.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному рішенню відповідача, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядування врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Так, статтею 1 зазначеного Закону закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадова особа місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст.2 Закону).

Згідно зі ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Відповідно до п.п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпПУ). Статтею 139 КЗпПУ закріплено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.ст. 147 , 147-1 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…». Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що при вирішенні спору по суті слід з'ясувати безпосереднє дотримання власником або уповноваженим ним органом строк застосування дисциплінарного стягнення та строк його накладення.

Судом встановлено, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено, оскільки з довідки №5101 від 10.10.2017р., виданої в.о. міського голови Сєвєродогненцької міської ради Зарецьким С.В. вбачається, що начальник відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 перебував на лікарняних у період з 26.05.2017р. по 02.06.2017р., з 26.06.2017р. по 29.06.2017р., з 22.08.2017р. по 28.08.2017р, з 08.09.2017р. по 06.10.2017р. У період з 03.07.2017р. по 14.08.2017р. - знаходився у щорічній основній відпустці.

Згідно ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що посадова особа місцевого самоврядування має обов'язки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.

Зі змісту розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради Казакова В.В. №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» вбачається, що до останнього застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку із порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333.

Аналізуючи правомірність застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження міського голови Казакова В.В. від 22.08.2017р. №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» суд приходить до наступного висновку.

Підставою застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення стала службова записка заступника міського голови Зарецького С.В. від 15.08.2017р. №397, письмові пояснення начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 від 16.08.2017р., у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 обов'язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у недотриманні загальновизнаних етичних норм поведінки, а саме використання у службових записках від 16.06.2017р. №241 та від 20.06.2017р. №270, письмових поясненнях від 16.06.2017р. №249 неетичних висловлювань, які є некоректними та несумісними у взаєминах між керівником та підлеглим, що дискредитують та порочать звання посадової особи місцевого самоврядування, є проявами неповаги до в.о. міського голови Зарецького С.В. та породжують конфліктні ситуації, підривають трудову дисципліну та є неприйнятними у сфері службового спілкування.

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2017р. (вх.№228 від 13.06.2017р.) в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецьким С.В., з резолюцією щодо організації виконання, була надана службова записка начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 16.06.2017р. на виконання зазначеного документу на адресу в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. надійшла службова записка позивача ОСОБА_1 (вх.№241 від 16.06.2017р.), в якій зазначено: «12.06.2017р. ОСОБА_1 в.о. міського голови Зарецьким С.М. було повернено підготовлену позивачем 13.06.2017р. службову записку. В зв'язку з відсутністю екстрасенсорних здібностей, прошу Вас пояснити в письмовій або усній формі причину повернення ОСОБА_1 його ж службової записки без розгляду та пропозицій щодо її змісту». З копії письмового доручення в.о. міського голови Зарецького С.В. від 16.06.2017р. (вх. №248 від 16.06.2017р.) вбачається, що начальнику відділу з юридичних та правових питань міської ради ОСОБА_1 16.06.2017р. надано доручення у термін до 16.30 год. надати письмову інформацію щодо виконання розпорядження про участь у судовому засіданні Донецького апеляційного адміністративного суду стосовно ОСОБА_8, яке мало місце 07.06.2017р. о 10.20год. у м. Краматорську Донецької області, та його результати. Згідно копії листа-відповіді ОСОБА_1 від 16.06.2017р. №249 на виконання вищезазначеного письмового доручення вбачається, що письмове доручення про виконання завдання та надання інформації позивачем отримано о 14.15год., про необхідність прийняття участі у розгляді справи, призначеної на 10.20год. в Донецькому адміністративному суді м. Краматорськ, позивачу ОСОБА_1 стало відомо лише 07.06.2017р. о 08.20хв. при ознайомленні з розпорядженням. «Нажаль, бажання ОСОБА_1 прийняти участь у зазначеному судовому засіданні було недостатньо в зв'язку з відсутністю часу на ознайомлення зі справою та на подолання відстані від м. Сєвєродонецька до м. Краматорськ, а також відсутністю телепортаційних здібностей». 20.06.2017р. (вх.№265 від 20.06.2017р.) в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецьким С.В. було надано письмове доручення позивачу ОСОБА_1 у термін до 16.30год. 20.06.2017р. надати письмову інформацію щодо виконання останнім посадових обов'язків, передбачених вимогами п.п. 2.9, 3.10 «Положення про відділ з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради». 20.06.2017р. (вх.№270 від 20.06.2017р.) від ОСОБА_1 на виконання письмового доручення в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. надійшла службова записка згідно якої в зв'язку з тим, що чисельність відділу з юридичних та правових питань складає 5 осіб (з 06.03.2017р.), а по факту 4 з урахуванням великого об'єму роботи, з урахуванням проведених робочих нарад, які проводилися у присутності всіх посадових осіб відділу, окрім Дубіни П.О., котрий систематично ігнорує та не виконує законні вимоги ОСОБА_1, відділом було прийнято рішення щодо відкладення проходження підвищення кваліфікації посадовими особами, при зменшенні навантаження на відділ. Крім того, з незалежних від ОСОБА_1 обставин, а саме з вини в.о. міського голови Зарецького С.В. (незаконне звільнення у період з 02.03.2017р. по 17.05.2017р.) ОСОБА_1 не мав можливості займатись запланованим на цей час підвищенням кваліфікації посадових осіб як відділу так і посадових осіб Сєвєродонецької міської ради. Але, зобов'язуюсь у найближчий час підготувати новий план заходів щодо підвищення кваліфікації посадових осіб Сєвєродонецької міської ради в черзі котрих вам буде «заброньоване» перше місце».

Із письмових пояснень позивача ОСОБА_1 видно, що останній своєчасно, детально у письмовій формі повідомляв/пояснював про причини неможливості виконати доручення відповідача в.о. міського голови Зарецького С.В.

Суд не оцінює поведінку позивача ОСОБА_1 під час відстоювання своєї думки, як порушення загальновідомих правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування що тягнуть за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення. Оскільки, фігуральні висловлювання/алегоричні вираження (висловлювання вживані у переносному значенні) не можуть вважатися порушенням загальновизнаних етичних норм поведінки посадової особи органу місцевого самоврядування.

З вищенаведених матеріалів справи судом встановлено, що застосування заходу дисциплінарного стягнення до позивача відбулось у зв'язку з порушенням вимог ст.8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», пп.5,8 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Проте, суд вважає, що в оскаржуваному розпорядженні відсутнє чітке, конкретизоване формулювання вчиненого позивачем проступку, що став підставою застосування дисциплінарного стягнення до позивача ОСОБА_1

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач, приймаючи розпорядження від 22.08.2016р. №295-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» діяв не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому розпорядження є таким, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся 15.09.2017р. з позовом до Сєвєродонецького міського суду Луганської області про оскарження розпорядження міського голови м. Сєвєродонецька Казакова В.В. №295-К від 22.08.2017р., тобто у встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд враховує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 640грн., у зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640грн.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254, 256 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №295-К від 22.08.2017р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1», задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича №295-К від 22.08.2017р. про застосування до ОСОБА_1, начальника відділу з юридичних та правових питань Сєвєродонецької міської ради, заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 судовий збір по справі у розмірі 640грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення , з одночасним надсиланням її копії до Донецького адміністративного апеляційного суду. У разі прийняття судом постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя