ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2017 Справа № 904/7900/17

За позовом ОСОБА_1, 50093, АДРЕСА_1

до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850

про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у сумі 47 394, 75грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, пасп. серія НОМЕР_1 від 26.10.01р.

від відповідача: Петрушкевич О.В., дов. № 3409/01 від 03.10.17р., ПАТ "Криворізька теплоцентраль"

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява ОСОБА_1, м.Кривий Ріг, яка просить господарський суд Дніпропетровської області стягнути з Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 на її користь за час затримки видачі трудової книжки заборгованість у розмірі 47 394,75грн.

В судове засідання з'явився позивач та відповідач, який надав відзив на позовну заяву позивача за № 3511/09 від 11.10.17р., яку суд долучив до матеріалів справи.

05.10.2017р. від позивача надійшли додаткові пояснення.

Позивач підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити у повному обсязі та пояснила, що 25.05.2017р. Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу по справі № 212/1351/17-ц виніс рішення щодо задоволення позовних вимог.

В рішенні зазначено: "Визнати розірваним з 21 лютого 2017 року безстроковий трудовий договір укладений між ОСОБА_1 та державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" за ч.3 ст.38 КЗпП України."

Позивач пояснила, що 22.02.2017р. о 8 годині 30 хвилин була на підприємстві у відділ кадрів щоб отримати трудову книжку та копію наказу про звільнення.

Вищезазначені документи не отримала, так як представники відповідача наполягали на поверненні коштів, які нібито були отримані як аванс. В той же день було складно 2 акти. Перший від 22.02.2017р. про відмову у прийнятті лікарняного листа, другий акт про відмову видачі трудової книжки та копії наказу про звільнення. Обидва акта були підписані працівниками підприємства, які були звільнені , але також прийшли щоб отримати трудові книжки. (а/с 63-64)

У зв'язку з тим, що тривалий час не могла отримати трудову книжку, для подальшого працевлаштування, то 14.06.2017р. на адресу відповідача була направлена заява, в якій просила направити поштою трудову книжку та копію наказу на "Нову пошту" як цінну бандероль за її рахунок.

21.06.2017р. вищеозначені документи були отримані позивачем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за затримку видачі трудової книжки за 75 днів, з врахуванням що середньоденна заробітна плата складала суму 631,93грн., що складає суму 47 394,75грн. за період з 22.02.2017р. по 15.06.2017р.

Позивач пояснила, що невидача трудової книжки перешкоджала працевлаштуванню та постановленню на облік до центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Відповідач в судовому засіданні висловив свої заперечення, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та пояснив наступне.

Починаючи з 21.02.2017р. по 08.06.2017р. підприємство відповідача направляла листи позивачу, щоб остання прийшла на підприємство та отримала трудову книжку.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 проігнорувала на листи відповідача, тому в діях останнього відсутня вина щодо не отримання вчасно трудової книжник позивачем.

Відповідач вважає, що Акти, які були підписані 22.02.2017р. колишніми працівниками підприємства не є належним доказом таких свідків, оскільки вони звільнені з підприємства відповідача.

Представник відповідача не може пояснити чому направлялись листи відділом кадрів на АДРЕСА_1. Також не може дати пояснення чому відділ кадрів до 30.05.2017р. в листах, які направлялись на адресу позивача, не просили прийти на підприємство та отримати трудову книжку.

Представник відповідача не заперечує, що в листі від 21.02.17р. за № 805/05 зазначено, що отримання від позивача заяву від 17.02.17р. про звільнення за власним бажанням. Також, не заперечує, що в заяві стояло питання щодо заборгованості позивача перед відповідачем у сумі 12 525,10грн. за отриманий раніше аванс. В листі не йшла мова щодо отримання трудової книжки.

Відповідач пояснив, що 29.05.2017р. до підприємства відповідача надійшло рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 25.05.2017р. по справі № 212/1351/17-ц, в якому визнано розірваним з 21.02.2017р. безстроковий трудовий договір укладений між ОСОБА_1 та державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" за ч.3 ст.38 КЗпП України.

29.05.17р. на підставі означеного рішення був виданий наказ № 171-к від 29.05.2017р.

08.06.2017р. на адресу позивача було направлено повідомлення, в якому зазначено, що позивачеві необхідно з'явитись та отримати трудову книжку.

Відповідач вважає, що неможливо одночасно застосувати ст.117 та ст.235 КЗпП, тобто подвійне стягнення середнього заробітку. Позивач вже отримала за рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з підприємства відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Справа № 904/128/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 була порушена 09.02.17р. суддею Примаком С.А. На теперішній час справа знаходиться на стадії розпорядження майном.

14.08.2017р. позивач - ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з завою про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у сумі 47 394, 75грн. за період з 22.02.2017р. по 15.06.2017р.

Як свідчить з матеріалів справи, вимоги позивача в розумінні справи про банкрутство є поточними вимогами. До теперішнього часу по справі № 904/128/17 підприємство відповідача не визнано банкрутом, не відкрита ліквідаційна процедура.

За таких обставин, відповідно до ст.ст.19, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позовні вимоги розглядаються господарським судом Дніпропетровської області в окремому позовному провадженні.

З рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 25.05.2017р. по справі № 212/1351/17-ц, яке набрало законної сили 06.06.2017р., вбачається що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача визнано розірваним з 21.02.2017р. договір укладений з відповідачем по справі за ч.3 ст.38 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 17.02.2017р. подала заяву про звільнення з 21.02.2017р., яка зареєстрована за № 235 від 21.02.2017р. (а/с 43)

У зв'язку з тим, що працівники підприємства відповідача відмовились прийняти лікарняний лист та видати трудову книжку з копією наказу про звільнення, позивач 22.02.017р. склала два акта з вищеозначених підстав (а/с 63-64)

Звертаючись до відповідача, позивач зазначала адресу: АДРЕСА_1 та номер мобільного телефону.

Відповідач (відділ кадрів) направляючи листи на адресу позивача, зазначала адресу: АДРЕСА_1 (а/с 45, 46, 47)

І тільки з 09.03.17р., 14.03.17р. та 13.04.17р. відповідач направляв листи на адресу позивача за адресою: АДРЕСА_1, в яких стояло питання про надання доказів причини відсутності на роботі з 22.02.2017р. та повернення в касу підприємства зайво отримані кошти в розмірі 12 525,10грн. та жодного слову щодо отримання трудової книжки.

Суд вважає, що саме з тих підстав, що позивач не повертала раніше отриманий аванс в сумі 12 525,10грн., стало причиною затримки трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст.47 КзпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.24 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівника, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995р.. запис про звільнення повинен бути зроблений в день звільнення і точно відповідати тексту відповідного наказу.

Не може вважатись належним доказом листи, які були направлені на адресу позивача (вже за правильною адресою) від 30.05.17р. та 01.06.17р., оскільки відсутні поштові повідомлення про вручення (а/с 52-53).

Лист, який був направлений відповідачем на адресу позивача 08.06.2017р. з повідомленням про вручення і який позивач отримала 21.06.2017р. не має ніякого значення, виходячи з наступного.

14.06.2017р. на підприємстві відповідача була зареєстрована заява від позивача, в якій остання просила направити на "Нову пошту" як цінну бандероль за її рахунок трудову книжку (а/с 56)

Тобто, в той час (21.06.2017р.) коли позивач отримала від відповідача лист, вже питання щодо відправлення на адресу позивача трудової книжки було вирішено.

Так, 15.06.2017р. відповідач переслав трудову книжку через "Нову пошту", відповідно поданої 14.06.17р. заяви позивача, про що був складений акт (а/с 55).

Таким чином, днем відправки трудової книжки на адресу позивача слід вважати - 15.06.2017р.

Отже, відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Слід зазначити, що після ухвалення судового рішення, на яке посилається відповідач по справі, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

З урахуванням середньоденного заробітку (631,93грн.) за 75 днів затримки трудової книжки (з 22.02.2017р. по 15.06.2017р.) відповідач повинен сплатити позивачу суму 47 394,75грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. (ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст.4-1, 33-35, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.235, 236 КЗпП України, ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м.Кривий Ріг задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 на користь ОСОБА_1, 50093, АДРЕСА_1, заборгованість у розмірі 47 394,75грн. за затримку видачі трудової книжки за період з 22.02.2017р. по 15.06.2017р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 на користь державного бюджету (одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати накази.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя Л.М. Калиниченко