ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

11.10.2017р. Справа № 22/6пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Тарапати С.С., Попова О.В.,

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу № 22/6пн

за скаргою ОСОБА_1, м. Вугледар Донецької області від 09.06.2017р.

до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Вугледар Донецької області

у справі за позовом Вугледарської міської ради

до відповідачів:

1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

2) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

за участю третіх осіб:

1.Вугледарського міського відділу земельних ресурсів

2.Комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради»

про звільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Вугледар,вулиця 30-річчя Перемоги, 4а, шляхом знесення самовільно зведених будівель та споруд

за участю представників:

від скаржника (боржник у виконавчому провадженні 1):не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача-2 (боржника у виконавчому провадженні2): не з'явився

від третіх осіб: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі № 22/6пн задоволені позовні вимоги Вуглерської міської ради та зобов'язано: 1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_2 від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., шляхом її зносу та вивозу; 2) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_3; ІНН НОМЕР_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_2, від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-рччя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 2416468); 3) зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_3; ІНН НОМЕР_2) знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди.

Судове рішення набрало законної сили 15.11.2013р. та на його виконання господарським судом Донецької області 25.12.2013р. видано відповідні накази.

В подальшому, ухвалою суду від 23.06.2014р. виправлено описку у судових наказах від 25.12.2013р.

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою б/н від 09.06.2017р. на дії (бездіяльність) начальника Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 у справі №22/6пн, в якій, посилаючись на порушення вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон) просить суд:

1) визнати незаконними постанови начальника Вугледарського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 19.05.2017р. про залучення представника КП «Водоканал» для проведення виконавчих дій; про залучення представника АТ ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля» для проведення виконавчих дій; про залучення представника КП «Благоустрій» для проведення виконавчих дій; про залучення представника ПП «Вікс» для проведення виконавчих дій.

2) визнати незаконними дії державного виконавця, якими порушено порядок примусового виконання судового наказу, передбачений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не встановлення факту невиконання без поважних причин боржником судового наказу господарського суду від 25.12.2013р. «про зобов'язання ОСОБА_2. та ОСОБА_1 солідарно звільнити земельну ділянку шляхом знесення будинку кафе, який належить їм на підставі договорів купівлі-продажу від 26.11.1996р.та 02.09.1997р.» та вжиття заходів примусового виконання рішення не передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового, без відповідного рішення суду входу у приміщення, яке належить боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, безпідставного вилучення майна, належного боржникам без оформлення зазначеної дії відповідним актом, знесення будівлі кафе «Літнє», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 яке належить боржникам на підставі реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав від 24.04.2017р. та 26.05.2017р.

3) визнати незаконними дії державного виконавця щодо виконання ухвали господарського суду від 21.06.2017р. про роз'яснення рішення суду за відсутності відкритого виконавчого провадження за наказом господарського суду від 25.12.2013р. про знесення самовільно зведених внаслідок реконструкції будівлі та споруд.

4) визнати незаконними дії державного виконавця щодо відмови в задоволенні клопотань про відкладення виконавчої дії від 26.05.2017р. та від 30.05.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2017р. задоволено клопотання скаржника про визнання поважними причин пропуску строку на подання скарги, зазначена скарга судом прийнята та призначена до судового розгляду.

ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення норм частини другої статті 14 та частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» без будь-якого нормативного обґрунтування в постановах від 19.05.2017 р. державним виконавцем до проведення виконавчих дій залучені суб'єкти господарювання з метою відключення будинку кафе від комунікацій; для примусового проникнення до володіння фізичної особи до приміщення боржника - фізичної особи та особи, в якої перебуває майно боржника за відсутності вмотивованого рішення суду; для благоустрою території після знесення.

Скаржник вважає, що державним виконавцем порушено передбачений в наказі господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. порядок і спосіб звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від будинку кафе шляхом покладення відповідного зобов'язання на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, державний виконавець не мав права вимагати від боржників «повного обсягу виконання судового рішення» та керуватись ухвалою господарського суду від 21.06.2016р. про роз'яснення судового рішення, оскільки вона не є виконавчим документом у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на те, що при примусовому виконанні судового наказу документально не встановлено факту невиконання боржниками без поважних причин судового рішення. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено такого заходу примусового виконання рішення суду як «звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту нерухомого майна». У державного виконавця взагалі були відсутні будь-які документи щодо розміру та меж земельної ділянки, яка підлягає звільненню.

На підтвердження доводів, що наведені у скарзі, ОСОБА_1 надано суду, зокрема, копії постанов ВДВС від 19.05.2017р., витягів реєстру речових прав №88149784,№85630377, листів №3/36-0705 від 02.03.2017р., №110 від 07.03.2017р., акту від 29.05.2017р. заяви від 29.05.2017р., листів №14.24-28-1682/4751 від 26.05.2017р., №1.27-28-1722/4867 від 30.05.2017р.

Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області(далі - ВДВС) в письмових поясненнях №14.24-5-3099 від 19.09.2017р. просить суд відмовити у задоволені скарги, оскільки вважає її вимоги безпідставними. Зокрема, посилачись на приписи п.15 ч.3 ст. 18 Закону ВДВС підтверджує правомірність залучення для проведення виконавчих дій по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки сторонніх організацій, а саме, КП «Водоканал», ПАТ ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля», КП «Благоустрій», ПП «Вікс» та відсутність порушень при складанні постанов від 19.05.2017р. Щодо способу виконання рішення суду зазначає, що виконавче провадження було відкрито саме на підставі наказу суду від 25.12.2013р., а не ухвали суду від 21.06.2017р. Під час вчинення виконавчих дій примусовий вхід до нежитлового приміщення відбувся у присутності понятих у відповідності з приписами п.5 ч.3 ст.18 Закону, оскільки згідно ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Проведення виконавчих дій неодноразово відкладались за клопотаннями скаржника. Підстави для задоволення заяв скаржника від 26.05.2017р. та 30.05.2017р. щодо відкладання виконавчих дій були відсутні, оскільки згідно наказу суду № 22/6пн зносу та вивозу підлягають саме частини будівлі кафе належні ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997 року та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996 року. Станом на 30.05.2017р. виконавче провадження №51609063 закінчено згідно п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

19.09.2017р. ВДВС звернулось до суду з клопотанням, в якому в зв'язку з віддаленістю місця знаходження суду від м.Вугледар, просить здійснити розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника відділу.

Уповноважені представники стягувача, боржників, третіх осіб, ВДВС у судове засідання 11.10.2017р. не з'явились, про час та місце судового розгляду скарги повідомлені належним чином у спосіб, що передбачений чинним процесуальним законом.

Відповідно до положень статті 81-1ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вивчивши вимоги скарги, дослідивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив.

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Постановою державного виконавця Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби від 11.07.2016 р. відкрите виконавче провадження № 51609063 за заявою Вугледарської міської ради, якою пред'явлено до примусового виконання наказ № 22/6пн, виданий 25.12.2013 р. господарським судом Донецької області,

09.03.2017р. начальником міського відділу ДВС ОСОБА_3 боржнику ОСОБА_1. надіслана вимога державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0221га, розташованої по АДРЕСА_2 від частини будівлі кафе 50/50 шляхом її зносу та вивозу.

Згідно акту державного виконавця від 13.03.2017р. виходом на місцевість встановлено, що боржником самостійно проводяться дії по зносу самовільно зайнятої ділянки та вивозу будматеріалів.

17.03.2017 р. до органу виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням земельної ділянки та знесенням самовільно зведених будівель. Земельна ділянка приведена до стану, що існував до порушення.

За результатами перевірки дійсності виконання судового наказу боржником із залученням представників Вугледарської міської ради та відділу містобудування та архітектури Вугледарської міської ради державним виконавцем Бойницькою О.А. 17.03.2017р. складено акт, в якому зафіксовано, що рішення суду в повному обсязі не виконано: залишено частину будівлі та підлоги, вкритою керамічною плиткою.

28.03.2017р., 12.04.2017р. Вугледарським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області винесено постанови про відкладення проведення виконавчих дій з виконання наказу на підставі заяв скаржника до розгляду господарським судом Донецької області її клопотання про визнання наказів №22/6пн від 25.12.2013р., такими, що не підлягають виконанню.

12.04.2017р. ухвалою господарського суду Донецької області відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказів господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. по справі №22/6пн такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. встановлено правомірність дій Відділу державної виконавчої служби щодо відкладення виконавчих дій, відмовлено у задоволенні відповідної скарги на дії ВДВС з боку Вугледарської міської ради.

Постановами від 19.05.2017р. начальником відділу Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 при примусовому виконанні наказу № 22/6пн, виданого 25.12.2013 господарським судом Донецької області, керуючись п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення виконавчих дій по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 4а від частини будівлі кафе 50/50, залучено: 1) представника КП «Водоканал» - для відключення будівлі кафе від водопостачання та водовідведення; 2) представника ПТ «ДТЕК ПЕМ Енерговугілля» - для відключення будівлі кафе від електропостачання; 3) представника КП «Благоустрій» Вугледарської міської ради - для надання техніки для вивезення та відвантаження будівельного мусору, прийняття та зберігання холодильного обладнання, продуктів харчування, іншого майна в разі їх виявлення в приміщенні кафе, благоустрою території після здійснення демонтажу будівлі кафе; 4) представника ПП «Вікс» для проведення демонтажних робіт, а саме зносу будівлі кафе 50/50.

Згідно акту державного виконавця від 29.05.2017р. будівлю знесено та вивезено до КП «Благоустрій». В зв'язку з тим, що під зносу уламки будівлі знаходяться в повністю зруйнованому стані опис та передачу на зберігання уламків не проводився. Земельну ділянку звільнено.

Постановою Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 30.05.2017р. встановлено факт примусового виконання наказу № 22/6пн, виданого господарським судом Донецької області 25.12.2013, на підставі ч. 9 с. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 51609063 закінчене.

29.05.2017р. ОСОБА_1 звернулась до начальника Вугледарського ВДВС з клопотанням, що зареєстровано 30.05.2017р. за № 14.24-28-1722, про припинення (відкладення) виконавчих дій з примусового виконання наказів господарського суду від 25.12.2013р. по справі № 22/6пн у зв'язку з виникненням у неї права власності на об'єкт - будинок кафе АДРЕСА_2, яке належним чином зареєстроване 24.04.2017р. та 26.05.2017р. Крім того, просила ВДВС ознайомити з договорами, що були укладені між ВДВС та суб'єктами, які були залучені до виконавчого провадження.

З відповіді начальника Вугледарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 30.05.2017р. вбачається, що за клопотаннями ОСОБА_1 державним виконавцем 28 березня, 12 квітня, 03 травня 2017р. виносились постанови про відкладення проведення виконавчих дій згідно зі статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження». Клопотання про відкладення виконавчих дій від 29.05.2017р. у зв'язку з реєстрацією права власності по договорам купівлі-продажу від 26.11.1996р. та 02.09.1997р. задоволенню не підлягає, оскільки згідно наказу суду № 22/6пн зносу та вивозу підлягають саме частини будівлі кафе належні ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997 року та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996 року. Також відмовлено у задоволенні клопотання в частині надання договорів, укладених з підприємствами та спеціалістами, що були залучені для проведення виконавчих дій, оскільки постанови від 19.05.2017р. щодо їх залучення були направлені на адресу скаржника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав вимог скарги, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 Конституційний Суд України вказав на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Приписами статті 1 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» в редакції від 17.02.2017 р., чинній на час прийняття виконавцем оскаржуваних постанов, визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення станом на дату відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду №22/6пн від 25.12.2013 р., регулювались ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Даною правовою нормою передбачено наступне: після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його

накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить

подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення

боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2016р. СПД ОСОБА_1. надано строк до 18.07.2016р. на добровільне виконання рішення суду. (т.3 а.с. 108).

18.07.2016р. актом державного виконавця встановлено, що наказ суду у добровільному порядку не виконано.

Оскільки, у добровільному порядку рішення суду боржником виконано не було, постановою ВДВС від 18.07.2016р. на СПД ОСОБА_1 накладено штраф.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016р., за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено вище, 09.03.2017р. на адресу ОСОБА_1 ВДВС повторно направлено вимогу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Актом від 17.03.2017р. встановлено, що рішення суду в повному обсязі не виконано: залишено частину будівлі та підлоги, вкритою керамічною плиткою.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність документального підтвердження невиконання боржником ОСОБА_1 судового рішення від 29.10.2013р. вдруге.

Посилання скаржника на не встановлення ВДВС факту наявності поважних причин невиконання боржником судового наказу господарського суду від 25.12.2013р. є неспроможним, оскільки, скаржник не наводить доказів на підтвердження наявності таких причин та неможливості виконання рішення суду у добровільному порядку розпочинаючи з 11.07.2016р.

Скаржник вважає, що ним здійснено виконання рішення суду шляхом проведення на земельній ділянці демонтажних робіт, за наслідками яких залишилась частина будівлі кафе, яка начебто є тотожна об'єкту, який був початково набутий у власність відповідачів.

Тоді як, за наказом суду, виконання рішення суду обумовлено саме повним звільненням самовільно зайнятої земельної ділянки від самочинно реконструйованої будівлі кафе в цілому, шляхом їх зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради.

Наведене свідчить про свідоме перекручування скаржником змісту та суті прийнятого судового рішення на свою користь.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у державного виконавця права вимагати від боржників повного обсягу виконання судового рішення та неможливістю керуватись ухвалою господарського суду від 21.06.2017р. про роз'яснення судового рішення суд не бере до уваги, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

За заявою Вугледарської міської ради господарський суд Донецької області ухвалою від 21.06.2016р. роз'яснено зміст судового рішення від 29.10.2013р. у справі №22/6пн наступним чином: права позивача відновлюються, як визнанням протиправної поведінки відповідачів, так і відновленням становища, що існувало до порушення, через примусове звільнення земельної ділянки від будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_2 в цілому, шляхом її зносу та вивозу, незалежно від вчинення вказаних дій відповідачів (т. 2 а.с. 105-106).

Ухвала суду від 21.06.2017р. не змінює суті прийнятого рішення суду, не стосується напряму способу виконання рішення, що визначений у резолютивній частині та відповідному наказі суду, не є виконавчим документом, не змінює його будь-яким чином, виконавчим документом незалежно від наявності вказаної ухвали суду є наказ суду від 25.12.2013р.

Зазначена ухвала не оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили, тому у відповідності до вимог ст.ст. 45,115 Господарського процесуального кодексу України обов'язкова для виконання на усій території України.

Щодо правомірності залучення для проведення виконавчих дій представників КП «Водоканал»; АТ ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля»; КП «Благоустрій»; ПП «Вікс» суд зазначає наступне.

Згідно з частин першою та другою статті 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, як передбачено положеннями частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Відповідно до вимог законодавства залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб чи суб»єктів господарювання при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. Залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.

У пункті 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 (далі - Інструкція), встановлено, що постанова державного виконавця як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

У цій постанові обов'язково зазначаються опис причин, що зумовили необхідність залучення, час та місце здійснення виконавчих дій, а також інші необхідні відомості. Копія постанови надсилається відповідному органу, установі, організації, суб'єкту господарювання, особі не пізніше наступного дня з дня її винесення, але не пізніше ніж за три дні до запланованих заходів.

Дослідивши постанови від 19.05.2017р. щодо залучення вказаних підприємств, суд встановив, що відносно кожного підприємства визначена мета їх залучення, а саме: КП «Водоканал» - для відключення будівлі кафе від водопостачання та водовідведення; ПТ «ДТЕК ПЕМ Енерговугілля» - для відключення будівлі кафе від електропостачання; КП «Благоустрій» Вугледарської міської ради - для надання техніки для вивезення та відвантаження будівельного мусору, прийняття та зберігання холодильного обладнання, продуктів харчування, іншого майна в разі їх виявлення в приміщенні кафе, благоустрою території після здійснення демонтажу будівлі кафе; ПП «Вікс» для проведення демонтажних робіт, а саме зносу будівлі кафе 50/50.

Вивченням змісту постанов встановлено, що вони винесені з урахуванням вимог наведеного нормативного документа, у тому числі вказані обставини, які зумовили залучення визначених осіб, а також інші необхідні відомості, є посилання на нормативний акт - статтю 18 Закону України «Про виконавче провадження». Постанови підписані державним виконавцем та скріплені печаткою.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що постанови про залучення вказаних вище осіб були винесені державним виконавцем у порушення вимог діючого законодавства.

Згідно мотивувальної частини скарги вбачається, що фактично оскаржується не факт залучення даних підприємств, а діяльність державного виконавця за участю представників цих підприємств в процесі примусового звільнення земельної ділянки від будинку кафе, що мало місце 29.05.2017р.

До того ж, скаржник, окрім іншого, просить визнати незаконними дії державного виконавця відносно вжиття заходів примусового виконання рішення не передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового, без відповідного рішення суду входу у приміщення, яке належить боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, безпідставного вилучення майна, належного боржникам без оформлення зазначеної дії відповідним актом, знесення будівлі кафе «Літнє», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 яке належить боржникам на підставі реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав від 24.04.2017р. та 26.05.2017р.

Права та обов'язки виконавців при здійсненні примусового виконання судових рішень визначені приписами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець зобов'язаний згідно п.1 ч.2 вказаної статті здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено у п. 4 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Слід зазначити, що п.4 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", регулюється питання щодо виконання судового рішення, які не є власне предметом позову.

Так, наприклад, вилучення майна боржника для виконання рішення суду з останнього, дійсно потребує додаткового судового акту, який наділяє правами держвиконавця на доступ до майна боржника.

В даному випадку, рішення суду, ухваленим в межах даної справи щодо знесення будівлі, охоплюється й порядок його виконання з примусового доступу до майна відповідачів.

ОСОБА_1 стала власницею ? частини будівлі вказаного літнього кафе на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. ОСОБА_2 придбав будівлю літнього кафе загальною площею 14,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу від 26.11.1996р.

У 2004 році відповідачі самовільно провели будівництво (реконструкцію) будівлі кафе без відповідної документації, внаслідок чого загальна площа об'єкту нерухомості склала 107,5 кв.м., а площа забудови - 167,4 кв.м.

Рішенням суду встановлено, що відповідачами проведена самочинна реконструкція змінила характеристики будівлі літнього кафе. Отриманий в результаті такої реконструкції (здійсненої самочинно, без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації, без виділення земельної ділянки) об'єкт нерухомості не є об'єктом щодо якого СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 первісно мали належне правоволодіння.

Відповідно внаслідок проведення самочинної реконструкції річ, яка існувала первісно та була предметом договорів купівлі-продажу, станом на 29.10.2013р. відсутня. У розумінні ст.179 ЦК України створений інший об'єкт.

За наказами суду на відповідачів покладено зобов'язання солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_2 від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997року, та СПД ОСОБА_2. на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р. шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради.

24.04.2017р. державним реєстратором зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право на ? частину будинку за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу (дублікат) №1571 від 02.09.1997р., яке вже було зареєстровано органами БТІ на підставі того ж договору.

Тобто, фактично відбулось підтвердження наявності існуючого станом на 02.09.1997р. права власності.

Одночасно, на момент внесення даних щодо наявного права власності на будівлю кафе - 24.04.2017р. до у Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, фактично двічі відбулась самочинна реконструкція об'єкту: первісно відбулось створення іншої речі внаслідок істотної зміни характеристик будівлі літнього кафе з неможливістю відокремлення наслідків самочинної реконструкції від об'єкту, що був предметом договору, факт чого встановлено судом; вдруге - внаслідок начебто відновлення скаржником стану об'єкту до стану, в якому був початково набутий у власність.

Таким чином, станом на 29.05.2017р. (дата здійснення виконавчих дій щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки) внаслідок подвійної самовільної реконструкції з боку відповідачів існував об'єкт, який неможливо достовірно ототожнити з первісним об'єктом, право власності на який виникло на підставі договорів купівлі-продажу.

Підстави вважати, що виконавець порушив приписи п. 4 ч.3 ст.18 Закону у суду відсутні.

Відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Наведена норма закону надає право державному виконавцю відкладати провадження виконавчих дій з передбачених в статті підстав.

Підставою для звернення з клопотанням від 29.05.2017р. щодо відкладання виконавчих дій скаржник зазначає виникнення у неї права власності на об'єкт - будинок кафе АДРЕСА_2, яке належним чином зареєстроване 24.04.2017р.

Правові підстави та фактичні обставини виникнення права власності на будівлю кафе та внесення даних щодо такого права до відповідного реєстру досліджені судом вище.

За висновком суду, внесення у реєстр відповідних даних не впливає на момент виникнення права власності та будь-яким чином не перешкоджає здійсненню виконавчих дій за наказом суду, тому у ВДВС були відсутні підстави для застосування 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства України, тому законні підстави для задоволення скарги СПД ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, м. Вугледар Донецької області про визнання незаконними постанов начальника Вугледарського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 19.05.2017р. про залучення для проведення виконавчих дій представників КП «Водоканал», АТ ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля», КП «Благоустрій», ПП «Вікс»; про визнання незаконними дії державного виконавця, якими порушено порядок примусового виконання судового наказу щодо не встановлення факту невиконання без поважних причин боржником судового наказу та вжиття заходів примусового виконання рішення не передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового, без відповідного рішення суду входу у приміщення, яке належить боржникам, безпідставного вилучення майна, належного боржникам без оформлення зазначеної дії відповідним актом, знесення будівлі кафе «Літнє», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 яке належить боржникам на підставі реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав від 24.04.2017р. та 26.05.2017р.; про визнання незаконними дії державного виконавця щодо виконання ухвали господарського суду від 21.06.2017р. про роз'яснення рішення суду за відсутності відкритого виконавчого провадження за наказом господарського суду від 25.12.2013р. про знесення самовільно зведених внаслідок реконструкції будівлі та споруд; визнання незаконними дії державного виконавця щодо відмови в задоволенні клопотань про відкладення виконавчої дії від 26.05.2017р. та від 30.05.2017р.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя С.С. Тарапата

Суддя О.В. Попов