Єдиний унікальний номер 725/4674/15-ц

Номер провадження 2/725/1012/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря: Слободян В.О.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилався на те, що 25.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №СМ-SMEL00/009/2008, у відповідності до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 361500 доларів США з кінцевим терміном повернення до 25.04.2023 року.

До вказаного договору сторонами неодноразово вносились зміни та доповнення, які були оформлені додатковими договорами.

Того ж дня між банком та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки, у відповідності до умов якого остання виступила поручителем за виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008.

За умовами кредитного договору, ОСОБА_4 зобов’язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Однак, відповідач в порушення умов договору, свої зобов’язання належним чином не виконав.

16.03.2013 року позивач скористався своїм правом вимагати від боржника дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором у зв’язку з істотним порушенням його умов.

Однак, вказані вимоги були проігноровані відповідачами.

У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, у ОСОБА_4 виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 2884016 грн. 17 коп., в тому числі: сума заборгованості за кредитом – 2370264 грн. 70 коп.; 510844 грн. 13 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2907 грн. 34 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Також позивач посилався на те, що в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки № РСМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року. Згідно умов договору іпотеки, іпотекодавцем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: приміщення боксів ТО та авто мийки, підсобних приміщень і вулканізації, приміщення магазину та гаражу, які знаходяться в м.Чернівці по вул.Маловокзальній, 2, загальною площею 1094,80 кв.м., а також земельну ділянку, площею 0,1188 га за адресою м.Чернівці вул.Маловокзальна,2, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011.

Таким чином, у позивача виникло право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року у розмірі 2884016 грн. 17 коп. та понесені судові витрати.

Також просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року в сумі 2884016 грн. 17 коп. звернути стягнення на майно ОСОБА_4, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки РСМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року, а саме: приміщення боксів ТО та авто мийки, підсобних приміщень і вулканізації, приміщення магазину та гаражу, які знаходяться в м.Чернівці по вул.Маловокзальній, 2, загальною площею 1094,80 кв.м., а також земельну ділянку, площею 0,1188 га за адресою м.Чернівці вул.Маловокзальна,2, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011.

Спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів з встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі експертного висновку та стягнути понесені судові витрати.

Представник ПАТ «ОТП Банк» у судовому засіданні позов підтримала та підтвердила, викладені в ньому обставини. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що банк не повідомив відповідача про існування заборгованості за кредитним договором, а тому не набув права звернення стягнення на предмет іпотеки. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що дія договору поруки є припиненою, а тому відсутні підстави для покладення обов’язку по поверненню кредитних коштів на ОСОБА_5

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ « ОТП Банк» - обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 25.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №СМ-SMEL00/009/2008 з подальшими змінами та доповненнями(а.с.33-45 Том 1).

Відповідно до умов договору, погоджених сторонами, банк зобов’язався надати позичальникові кредитні кошти у розмірі 361500 доларів США з цільовим використання кредитних коштів на придбання нерухомого майна та споживчі цілі з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 25.04.2023 року.

Також сторони погодили, що погашення кредиту та процентів відбувається щомісячно рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору

За змістом п.1.2 Договору №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору сторони визначили, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або третіми особами своїх боргових зобов’язань та/чи інших умов кредитного договору, документів забезпечення чи будь-яких інших правочинів. При цьому зобов’язання позичальника щодо повного дострокового виконання зобов’язань настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги (а.с.37 Том 1).

ПАТ«ОТП Банк» свої зобов’язання за кредитним договором виконав, вказану обставину відповідачі не заперечували.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок у зобов’язанні належним чином.

Статтею 1054 п.1 Цивільного Кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України  розмір і порядок одержання  процентів встановлюється договором.  

З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.  

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому, згідно ст.ст.611, ст.651 Цивільного кодексу України, по зобов’язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили, згідно вказаної в повідомленні дати.

Як було встановлено судом ПАТ «ОТП Банк» 21.08.2013 року звернувся до відповідачів з письмовими вимогами про дострокове погашення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 2534393 грн. 94 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту – 2462754 грн. 04 коп.; заборгованість по відсоткам -71044 грн. 25 коп.; заборгованість по пені – 595 грн. 65 коп., на яку останні не відреагували. У вказаних вимогах банк повідомив, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань понад 92 дні, позичальник вважатиметься таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору у зв’язку з чим позичальник зобов’язаний погасити боргові зобов’язання в повному розмірі та в строки відповідно до умов договору (а.с. 51-55 Том №1).

Одночасно судом встановлено, що станом на 04.08.2015 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 2884016 грн. 17 коп., в тому числі: сума заборгованості за кредитом – 2370264 грн. 70 коп.; 510844 грн. 13 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2907 грн. 34 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором (а.с.98-99 Том 2).

Зазначений розмір заборгованості відповідачем ОСОБА_4 будь-якими доказами спростований не був, а тому суд вважає встановленим факт існування заборгованості за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року в сумі 2884016 грн. 17 коп.

Судом також встановлено, що 25.04.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки (а.с.46-48). У відповідності до умов договору поручитель зобов’язалася відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008. Відповідальність боржника та поручителя є солідарною.

Пунктом 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов’язань у повному обсязі.

Як вбачається з пояснень представника відповідача ОСОБА_5, остання позов не визнала, оскільки вважає поруку припиненою.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, порука є строковим зобов’язанням.

Статтею ст. 251 ч.1 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

При цьому суд приймає до уваги, що із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Отже, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором визначено строк дії поруки в розумінні ст.ст.251, 252 ЦК України, а тому у даному випадку підлягають застосуванню положення ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Тому, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання та був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Зазначена правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові №6-536цс/14 від 17.09.2014 року, який відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов’язковим для всіх судів України.

Як вбачається з дослідженої у судовому засіданні копії рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 01.07.2016 року, порука за договором поруки від 25.04.2008 року та додатковими договорами до нього була визнана припиненою.

Враховуючи вище викладене, а також те, що ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовними вимогами до поручителя лише 31.08.2015 року, тобто після припинення дії договору поруки, тому вказані вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки № РМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року. Згідно умов договору іпотеки, іпотекодавцем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: приміщення боксів ТО та авто мийки, підсобних приміщень і вулканізації, приміщення магазину та гаражу, які знаходяться в м.Чернівці по вул.Маловокзальній, 2, загальною площею 1094,80 кв.м., а також земельну ділянку, площею 0,1188 га за адресою м.Чернівці вул.Маловокзальна,2, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011 (а.с.7-16 Том №2).

Відповідно до умов Договору, зокрема статті 6, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, валюті та строк, як встановлено у кредитному договорі. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; в позасудовому порядку; в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством (а.с.18-19 Том №2) .

29.12.2009 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки № РМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року. Сторони цього додаткового договору домовились внести зміни і доповнення до основного договору іпотеки та викласти, зокрема, термін «предмет іпотеки» в наступній редакції: предмет іпотеки – приміщення боксів технічного обслуговування і авто мийки літ.А, загальною площею 336,80 кв.м., підсобні приміщення і вулканізації літ.Б, загальною площею 153,80 кв.м., приміщення магазину літ.В, загальною площею 127 кв.м. та приміщення гаражу – складу літ.Г, загальною площею 477,20 кв.м., що розташовані по вул.Маловокзальна, 2 в м.Чернівці; та земельна ділянка, площею 0,1188 га, за знаходиться за адресою м.Чернівці вул. Мало вокзальна, 2 м.Чернівці (а.с.16-23 Том №2).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16.02.2009 року. Право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.03.2009 року за реєстраційним номером 110249.

У відповідності до п.3.2.1 сторони визначили, що разом із іпотекою нерухомого майна в іпотеку за цим договором надається земельна ділянка, на якій знаходяться визначені будівлі та споруди. Земельна ділянка, загальною площею 0,1188 га, що знаходиться за адресою м.Чернівці вул.Маловокзальна, 2 належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №368258, кадастровий номер земельної ділянки – 7310136600:008:004:0011.

У разі порушення іпотекодавцем боргових зобов’язань та/або умов цього договору іпотекодержатель направляє/надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про їх виконання не менш ніж у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги (п.6.4 Додаткового договору).

На час розгляду справи судом договір іпотеки та додатковий договір є чинними у судовому порядку недійсними не визнавалися.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч.5 статті 3 Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Положеннями ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України “Про іпотеку” визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, за змістом частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов'язання має додатковий характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

Зазначена правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові №6-1080цс/15 від 03.02.2016 року, який відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов’язковим для всіх судів України.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, беручи до уваги аналіз норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла правового висновку, що в розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».    

Зазначену правову позицію викладено у постанові від 8 червня 2016 року (справа № 6-1239цс16), постанові від 13 травня 2015 року (№ 6-53цс15, 6-63цс15), постанові від 05.04.2017 року (№6-3034цс16) та інших.

З урахуванням зазначеного суд повинен у резолютивній частині рішення обов’язково вказати у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації,

Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні висновку судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз №СЕ-6601-1-792.16 від 30.05.2017 року судом встановлено, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 11610354 гривень (а.с.2-20 Том №4).

Висновок судової експертизи №16059 від 20.09.2016 року, складений судовим експертом ОСОБА_6, суд не приймає до уваги, оскільки він суттєво суперечить висновку №13281 від 16.04.2014 року, складеному цим же судовим експертом.

Окрім того, суд вважає за необхідне керуватись висновком судової експертизи, що був складений останнім за часом та відображає актуальну ціну на предмет іпотеки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.14, 192, 215, 509, 510, 526, 527, 530, 589, 599, 1054 ЦК України, ст.ст.33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.3, 8, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 79, 83, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного товариства « ОТП Банк» – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року у розмірі 2884016 грн. 17 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СМ-SMEL00/009/2008 від 25.04.2008 року в сумі 2884016 грн. 17 коп., в тому числі: сума заборгованості за кредитом – 2370264 грн. 70 коп.; 510844 грн. 13 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2907 грн. 34 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки літ.А, загальною площею 336,8 кв.м., в тому числі підсобною площею 10,2 кв.м. та підсобних приміщень і вулканізації літ.Б, загальною площею 153,8 кв.м., в тому числі підсобною площею 35,9 кв.м., приміщення магазину літ.В, загальною площею 127 кв.м. та приміщення гаражу – складу літ.Г, загальною площею 477,20 кв.м., а також земельну ділянку, площею 0,1188 га за адресою м.Чернівці вул.Маловокзальна,2, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, які належить на праві власності ОСОБА_4 та розташований по вул.Маловокзальній, 2 м.Чернівці.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації в розмірі 11610354 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» понесені судові витрати у розмірі 7308 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька