Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6095/17                                                                                                         

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Степаненко О.М.,

при секретарі – Чмих І.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги доводить наступними обставинами: вона є власником 19/100 частини домоволодіння №148 по вул. Б.Хмельницького в м. Черкаси.

Відповідач ОСОБА_3 є власником кв.№2 цього ж домоволодіння.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за домоволодінням рахується відповідні будівлі, в тому числі й сарай літ.«Б».

Відповідач без згоди позивача в серпні 2014 року знесла сарай літ. «Б», що позбавила її права на користування цим приміщенням. Будівельні матеріали відповідач привласнила. Вважає, що знищенням відповідачем її частини нерухомого майна було спричинено їй матеріальні збитки.

Неправомірними діями ОСОБА_3 їй спричинена матеріальна шкода, яку вона оцінює в 20406,00 грн., що відповідно до відомостей технічного паспорту є вартість сараю літ. «Б».

Крім того такими діями відповідач спричинила їй моральну шкоду, яка полягала в душевних стражданнях в зв’язку із знищенням сараю. Моральну шкоду вона оцінює у 40000 грн.

Просить стягнути із відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 20406 грн., та моральну шкоду в сумі 40000 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити, при цьому позивач пояснила, що сарай побудований приблизно у 1928 році. Вона є власником 19/100 всього домоволодіння, а відповідно є власником і 19/100 сараю. Фактичного (натурного) розподілу вказаного приміщення не було. Відповідач його в серпні 2014 без її згоди знесла. Після чого із частин будівельного матеріалу побудувала новий сарай, який її не влаштовував, так як був самочинною забудовою, і відповідач не дозволяв новим сараєм користуватись. Підтвердила, що сарай, який побудувала ОСОБА_3 був нею знесений як незаконну будівлю. Вважає, що при цьому вона діяла правомірно.

Відповідач ОСОБА_3, її представник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти позовних вимог, представник пояснила, що сарай літ. «Б» є будівлею 1928 року, а тому не була придатна для використання в зв’язку з руйнацією. У вересні 2014 року ОСОБА_3 за власні кошти провела реконструкцію будівлі сараю шляхом зведення нових стін, даху, обмостки. Після чого в технічному паспорті на домоволодіння приміщення сараю почало значитись під літ. «Л». В березні поточного року ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про визнання споруди сараю літ. «Л» самочинно зведеною та просила його знести. Однак вказані вимоги судом залишені без задоволення. Рішення вступило в законну силу. Водночас ОСОБА_1 самостійно знесла будівлю вказаного сараю. При цьому ніхто не заважав їй користуватись новим сараєм.

Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилалась на положення статті 1166 ЦК України, звертаючи увагу суд на неправомірні дії відповідача ОСОБА_3, які полягають у знищенні її мана.

Відповідно до частини 2 пункт 1 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За диспозицією статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин, а тому шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Таким чином, для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібний повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина). За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Судом встановлено, домоволодіння за адресою: вул. Б. Хмельницького, 148, м. Черкаси, – належить на праві спільної часткової власності, при цьому ОСОБА_1 належить частка розміром 19/100, а ОСОБА_3 та членам її сім’ї – частка розміром 3/10.

До складу домоволодіння входять самочинно збудована споруда – сарай літера «Л». При цьому сторони не заперечують тих обставин, що цей сарай збудований у 2014 році на місці, де колись знаходився сарай літери «Б», і має розміри: ширина – 4,03м, довжина – 6,06м, висота – 2,70м, що підтверджується даними інвентаризаційної справи домоволодіння. Зазначений сарай був збудований відповідачкою без документів дозвільного характеру, а відтак згідно ст.376 ЦК України є об’єктом самочинного будівництва.

Таким чином незважаючи на те, що ОСОБА_3 знесла сарай літ. «Б», вона за власні кошти і з використанням будівельних матеріалів, які залишились від сараю літ. «Б» (не заперечується ОСОБА_1І.) побудувала нову будівлю сараю літ. «Л».

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що їй не дозволяли користуватись вказаним сараєм літ. «Л» не доведені. Крім того, позивач не була позбавлена права звернутись до суду (у разі наявності таких обставин) про усунення таких перешкод.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не була доведена технічна невідповідність сараю літ. «Л» будівельним нормам, а також не доведено чи домінував сарай літ «Б» перед сараєм літ.«Л» як по технічним характеристикам так і по умовах для його кращого використання власниками.

Також судом встановлено, що будівництво сараю літ. «Л», а також сама конструкція цього сараю не порушувало прав ОСОБА_1, що підтверджується відомостями, встановленими рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.07.2016, яке вступило в законну силу. Також судовим рішенням встановлено, що сарай літ. «Л» перебудований в тих же межах, які існували до його самовільної перебудови.

На підставі викладено суд приходить до наступного, що самочинно побудований сарай літ.«Л» був побудований на місці сараю літ. «Б» був побудований в межах, які існували до перебудови. Відповідач ОСОБА_3 знесла сарай літ. «Б», однак вона побудувала нову будівлю сараю літ. «Л» за власні кошти і із матеріалів, які залишились від сараю літ. «Б», тим самим вона поновила спільні права всіх власників на користування цією будівлею.

Не може залишитись поза увагою дії самої ОСОБА_1 щодо знесення сараю літ «Л». При цьому остання не довела, що сарай був побудований з порушенням норм ДБН, а також не довела, що сарай літ. «Б» за технічними характеристиками був кращим для використання ніж побудований сарай літ. «Л».

Таким чином судом не встановлена неправомірність в діях відповідача ОСОБА_3, а поведінка самої позивачки вказує на те, що завдяки її діям на даний час співвласники домоволодіння взагалі позбавлені права користуватись будь-якою будівлею.

Недоведеність неправомірної поведінки ОСОБА_3 вказує на відсутності спричинених ОСОБА_1 збитків як матеріальних так і моральних.

Аналізуючи наведені вище факти і обставини, суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 в силу положень ст. 60 ЦПК України не надано переконливих доказів на підтвердження її вимог, що є підставою для відмови у задоволенні її вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 169, 209, 212, 213, 215, 223, 294-296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_5