ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа № 926/2228/17

За позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до приватного акціонерного товариства «Київстар»

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача – Міністерства оборони України

про усунення перешкод в користуванні майном

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – ОСОБА_1М, довіреність від 17.03.2017;

від третьої особи – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: квартирно-експлуатаційний відділ звернувся до приватного акціонерного товариства «Київстар» з позовом з позовом про усунення перешкод в користуванні майном, в якому просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні квартино-експлуатаційним відділом м. Чернівці нерухомим майном – об’єктами будівлі №111 військового містечка №1, яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану,41, шляхом демонтажу обладнання базової станції – ретранслятора з рухомого (мобільного) зв’язку.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що між квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернівці та приватним акціонерним товариством «Київстар» укладено договір №20ДДНМЗ від 14.05.21009, згідно з яким позивач зобов’язався надати послуги з розміщення та зберігання обладнання на об’єктах будівлі №111 військового містечка №1, яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану,41. Договір укладений строком до 10.05.2012 та періодично продовжувався на підставі додаткових угод до нього. Додатковою угодою №5 від 06.05.2016 сторони передбачили продовжити строк його дії до 09.05.2017. В подальшому додаткові угоди щодо продовження дії договору сторонами не укладались, як і не було укладено відповідного нового договору оренди. Вказаних дій щодо повернення майна вчинено не було. Тому, починаючи з 10.05.2017 відповідач незаконно, без жодних правових підстав продовжує до теперішнього часу користуватись майном позивача, що призводить до порушення інтересів держави.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.07.2017 (суддя Ніколаєв М.І.) порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 25.07.2017.

У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності судді Ніколаєва М.І., справу передано судді Гончаруку О.В.

25 липня 2017 року від відповідача через канцелярію господарського суду Чернівецької області (вх. 1269) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнає.

У судовому засіданні 25.07.2017 допущено до участі у справі військового прокурора Чернівецького гарнізону та, з метою надання прокурору та представнику позивача часу для ознайомлення з відзивом на позовну заяву, оголошено перерву до 31.07.2017.

На день розгляду справи, 31.07.2017, прокурор та представник позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні 31.07.2017 оголошено перерву до 07.08.2017.

Ухвалою суду від 07.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міністерство оборони України та відкладено розгляд справи на 21.09.2017.

20 вересня 2017 року від третьої особи надійшов лист в якому Міністерство оборони України просить розглянути справу без його участі.

Ухвалою суду від 21.09.2017 за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи на 10.10.2017.

На день вирішення спору, 10.10.2017, представник позивача та прокурор у судове засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки зазначені учасники судового процесу висловили свою позицію щодо позову у попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову, зокрема зазначає, що позивач не є власником майна, а між сторонами існують договірні правовідносини, що унеможливлює застосування статті 391 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

14 травня 2009 року між сторонами укладено договір №20 ДДММЗ з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах міністерства оборони України будівлі №111 військового містечка №1 яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 41 (надалі – Договір).

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади Міністерства оборони України.

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору позивач зобов'язався надати послуги з розміщення та зберігання на об'єкті (труба котельної – будівля №111 військового містечка №1), яке закріплене за позивачем та розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська,41,в/ч А1028, обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку, вартістю за актом оцінки на 01.04.2009 року – 69746,05 грн., відповідно до затвердженої схеми розміщення майна (додаток №3), а відповідач зобов'язався оплатити послугу.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що позивачем прийнято у відповідача майно за актом приймання-передачі (додаток №2).

Між сторонами Договору підписано акт приймання-передачі майна замовника (відповідача), відповідно до якого відповідачем передано, а позивачем прийнято для розміщення на об'єкті позивача обладнання відповідача (базову станцію-ретранслятор з рухомого (мобільного) зв'язку RBS CHN902).

Пунктом 6.2. Договору, з урахування змін до Договору, передбачено строк дії договору до 10.05.2012 та періодично продовжувався на підставі додаткових угод до нього.

Додатковою угодою №5 від 06.05.2016 сторони продовжити строк дії Договору до 09.05.2017.

У подальшому додаткові угоди щодо продовження дії договору сторонами не укладались, як і не було укладено договору оренди.

Відповідно до п. 6.7. Договору договір припиняється у разі завершення строку дії договору або у випадках його розірвання. Пунктом 2.5. договору сторонами погоджено, що у разі припинення цього договору відповідач складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкта позивача протягом двох тижнів. Майно вважається повернутим відповідачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Докази того, що відповідачем здійснено демонтовано та вивезено майно з об'єкта позивача, в матеріалах справи відсутні.

Предметом позову є зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці нерухомим майном – об’єктами будівлі №111 військового містечка №1, яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 41 (колишня вул. Червоноармійська), шляхом демонтажу обладнання базової станції – ретранслятора з рухомого (мобільного) зв’язку, оскільки відповідач без жодних підстав користується майном позивача.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», п. 3 Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у сфері оборони і військового будівництва, а КЕВ міста Чернівці є його структурним підрозділом та являється органом влади на місцях у системі Збройних Сил України, на балансі якого перебувають військове майно та покладено відомчий контроль за його використанням.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір, припинив свою дію 09.05.2017.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Судом встановлено, що будівля №111 військового містечка №1 (труба котельні) на якій знаходиться обладнанням відповідача, закріплене за КЕВ м. Чернівці на праві оперативного управління.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном.

Припинення договору (як правової підстави для користування майном) є підставою для припинення прав та обов'язків сторін, їх взаємних зобов'язань за цим договором, а в даному випадку - для повернення майна та вивезення обладнання відповідачем за вимогою позивача для можливості безперешкодного користування власником своїм майном на свій розсуд.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що Договір припинив свою дію, позивач правомірно звернувся з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нерухомим майном будівлею №111 військового містечка №1 яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Герїв Майдану, 41, шляхом демонтажу обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.

Зазначені відповідачем доводи не спростовують вище встановленого висновку про правомірність позову, оскільки позивач звернувся до суду як структурний підрозділ органу державної виконавчої влади – Міністерства оборони України, які від імені та в інтересах держави здійснюють управління майном, що є у державній власності, а на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати приватне акціонерне товариство «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код 21673832) усунути перешкоди в користуванні квартино-експлуатаційним відділом м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) нерухомим майном – об’єктами будівлі №111 військового містечка №4, яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 41, шляхом демонтажу обладнання базової станції – ретранслятора з рухомого (мобільного) зв’язку.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код 21673832) на користь квартино-експлуатаційного відділу м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) 1600 грн. судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 13.10.2017.

Суддя                                                                      О.В. Гончарук