Справа № 507/1280/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2017 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

     головуючого судді – Дармакуки Т.П.,

     при секретарі – Копищик М.С.,

із участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до фермерського господарства «Гранат» про визнання договорів оренди землі недійсними, повернення земельних ділянок-

                     ВСТАНОВИВ:

Позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_4 11 вересня 2015 року звернулися до суду із позовом до ФГ «Гранат», в якому в обґрунтування вимог вказували , що після смерті матері ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 3,96 га , розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0138, а після смерті батька ОСОБА_6 позивач ОСОБА_4 успадкував земельну ділянку площею 4,0612 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0137.

Після смерті батьків, вони виявили договора оренди земельних ділянок від 28 липня 2011 року із ФГ «Гранат», однак батьки договора не підписували, їхні підписи в договорах підроблені, їхні батьки хворіли, фізично неспроможні були бути в конторі , а додому до них ніхто не приходив. Батько із 2010 року був паралізований і лежачий, мати теж пересувалася із допомогою палиць лише по двору.

Із врахуванням заяви про збільшення вимог /а.с.147/, позивачі просили:

Визнати недійсним договір оренди землі площею 3,96 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та Кір»євою ОСОБА_7 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001300.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 4,06 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та Кір»євим ОСОБА_8 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001301.

Зобов»язати фермерське господарство «Гранат» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,96 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0138.

Зобов»язати фермерське господарство «Гранат» повернути Кір»єву ОСОБА_9 земельну ділянку площею 4,0612 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0137

В судовому засіданні Позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їхній представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, наполягаючи на тому, що договора оренди ОСОБА_6, ОСОБА_5 не підписували, а тому вони є недійсними.

Представник відповідача ФГ «Гранат» - адвокат ОСОБА_3 позов не визнав та в задоволенні позову просив відмовити , вказуючи на те, що позивачами в судовому засіданні не було доведено, що договора оренди землі їхні батьки не підписували. Так, відповідно до висновку експерта ОСОБА_10 та висновку експерта ОСОБА_11 із-за обмеженого обсягу зразків не представляється можливим в категоричній формі стверджувати, що на договорі підписи не їхні, а висновок експертів Вінницького відділення викликає сумнів, так як в ньому не зазначено чому експерти не погодилися із висновками попередніх експертів, фактично була проведена не додаткова, а первинна експертиза. Крім того, батьки позивачів отримуючи орендну плату, фактично визнали договір оренди землі.

Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючого.

Позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 3.96 гектарів у межах згідно планом, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №5123381400:01:001:0138, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_12»євої М.С., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21 липня 2014 р. та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.16-17/.

Позивач ОСОБА_4. являється власником земельної ділянки площею 4.0612 гектарів у межах згідно планом, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5123381400:01:001:0137., яку він успадкував після смерті ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30 липня 2015 р. та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.24-25/.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що у відділі Держкомзему у Любашівському районі зареєстровано договір оренди землі від 28 липня 2011 р., який укладений між ОСОБА_5 та ФГ «Гранат», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 червня 2012 року за № 512330004001300 /а.с.19-22/.

З умов зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_5 надала, а ФГ «Гранат» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвоздавської сільської ради площею 3,96 га, строком на 10 років.

Також , в судовому засіданні встановлено, що у відділі Держкомзему у Любашівському районі зареєстровано договір оренди землі від 28 липня 2011 р., який укладений між ОСОБА_6 та ФГ «Гранат», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 червня 2012 року за № 512330004001301 /а.с.19-22/.

З умов зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_6 надав, а ФГ «Гранат» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гвоздавської сільської ради площею 4,06 га, строком на 10 років /а.с.27-30/.

Правовідносини, що виникли між сторонами справи регулюються нормами цивільного права та вимогам ЗУ «Про оренду землі».

Згідно ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3, 4 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачі звертаючись до суду з даним позовом, вказували, що волевиявлення їхніх батьків ОСОБА_12»єва І.П. та Кір»євої М.С. на укладення договорів оренди землі відсутнє, вказані договора вони не підписували, а тому просили у даній справі призначити почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта Одеського НДКЦ МВС України ОСОБА_10 від 12 вересня 2016 р.№ 255-П підписи від імені ОСОБА_6, ОСОБА_5 в договорах оренди землі від 28 липня 2011 р. та актах приймання передачі земельної ділянки в оренду вірогідніше за все виконанні не ними , а іншими особами з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Відповісти в категоричній формі , не виявилося можливим, у зв»язку із обмеженим обсягом зразків підписів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 /а.с.107-121/.

Разом із цим, за клопотанням представника відповідача по справі було призначено додаткову почеркознавчу експертизу та як вбачається із висновку № 5593 від 30 червня 2017 р. експерта Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, експерт ОСОБА_11 не змогла вирішити питання чи виконанні підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в договорах оренди землі та актах приймання передачі земельних ділянок в оренду, ними чи іншою особою /а.с.212-216/.

Проте, за клопотанням позивачів ухвалою суду була призначена додаткова почеркознавча експертиза та відповідно до висновків експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції ОСОБА_13, ОСОБА_14 від 14 вересня 2017 року № 4705/4706/17-21, підписи імені ОСОБА_6, ОСОБА_5 в договорах оренди землі від 28 липня 2011 р. та актах приймання передачі земельної ділянки в оренду виконанні не самим ОСОБА_6 та відповідно не самою ОСОБА_5, а іншою особою /особами/ ( а.с.а.с.242-248).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи надані позивачем докази , суд приходить до висновку, що висновок експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції ОСОБА_13, ОСОБА_14 від 14 вересня 2017 року № 4705/4706/17-21, є належним та допустимим доказом, який підтверджує неналежність підпису в договорах оренди землі. В той же час, згідно висновку експерта Одеського НДКЦ МВС України ОСОБА_10 від 12 вересня 2016 р.№ 255-П вірогідніше за все підписи виконанні не ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а іншими особами з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Суд не погоджується із запереченням представника відповідача про те, що фактично експертами була проведена не додаткова, а первинна експертиза. На дослідження експерту була направлена цивільна справа на 232 арк., в тому числі попередні висновки експертів. На думку суду, висновок № 5593 від 30 червня 2017 р. експерта Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, експерта ОСОБА_11, на який посилається представник позивача, не може мати вирішального значення для справи та бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки експерт не змогла дати відповідь на поставлені судом питання.

Посилання представника ФГ «Гранат» на визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 договору оренди землі шляхом отримання орендної плати у натуральній формі, як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд не приймає до уваги виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ФГ «Гранат» було укладено договір оренди землі від 15 січня 2004 року, строк дії якого обумовлено сторонами 10 років та як пояснили позивачі, що саме за цими договорами їхні батьки , а потім вони отримували орендну плату , а після закінчення дії цих договорів звернулися до відповідача із вимогою повернути їм земельні ділянки.(а.с.187-190).

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки із наведеного вбачається, що Договора оренди землі від 28 липня 2011 року не відповідали внутрішній волі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ними не були підписані, а тому такі договора підлягають визнанню недійсним, а земельні ділянки на підставі положень статті 216 ЦК України підлягають поверненню позивачам.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 понесла витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. та в розмірі 965 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 900 грн.48 коп. та 1238 грн.(а.с.148 ), що підтверджується квитанціями. Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що понесла витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 гривень, проте суд приймає до уваги, витрати в розмірі 750 грн., оскільки, розрахунок проведено як по двом різним цивільним справам, хоча адвокат одночасно представляв позивача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_5 та відповідно готував одну позовну заяву, приймав участь в одному і тому ж судовому засіданні. Таким чином загальна сума витрат позивача ОСОБА_1 складає 4340,68 грн, які в силу ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.(а.с.1, 144, 148

Позивач ОСОБА_4 поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. та в розмірі 804,45 грн. витрати на експертизу в розмірі 1238 грн., що підтверджується квитанціями та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 750 гривень, всього на загальну суму 3279 грн. 65 коп., які в силу ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.(а.с.2, 145).

Керуючись ст.ст. 10-11, 60-64, 66, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 до фермерського господарства «Гранат» про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок – задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 3,96 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та ОСОБА_5 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001300.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 4,06 га від 28 липня 2011 р., який укладений між фермерським господарством «Гранат» та ОСОБА_6 і зареєстрований 27 червня 2012 року у відділі Держкомзему в Любашівському районі, про що вчинено запис за № 512330004001301.

Зобов'язати фермерське господарство «Гранат» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,96 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0138.

Зобо»язати фермерське господарство «Гранат» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,0612 га, розташовану на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123381400:01:001:0137

Стягнути із фермерського господарства «Гранат» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4340,68 грн.

Стягнути із фермерського господарства «Гранат» на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 3279 грн. 65 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Одеської області через Любашівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Т.П. Дармакука