Справа № 308/1772/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.10.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Стана І.В.,

суддів – Мишинчук Н.С., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Голича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп /777/565/17, відомості про кримінальне правопорушення в якому 27.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070170000109, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 (далі – прокурор),

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2017 року обвинувальний акт, складений і затверджений щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 162 КК України, повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України протягом одного місяця із дня отримання матеріалів кримінального провадження.

В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. При цьому вказується на те, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення є не зрозумілим та не конкретним, оскільки в такому не зазначено, яким чином обвинувачений проник до дворогосподарства, а потім у середину житлового будинку, а також не зазначено мету та мотив таких дій обвинуваченого, які у свою чергу мають істотне значення для правильності правової кваліфікації його дій. Також вказується на те, що зі змісту обвинувального акту не вбачається повної й конкретної (детальної) інформації щодо того, яким чином відбувалася попередня змова між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у чому відобразились ролі кожного. Крім того, вказується на те, що в обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, хоча обставинами, що обтяжують покарання, передбаченими ст. 67 КК України, вказано вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. Тому, на думку суду, в разі призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, може бути порушено право на захист як обвинуваченого ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 При цьому, вказується й на те, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що обвинувальний акт у повній мірі відповідає передбаченим ст. 291 КПК України вимогам, зокрема, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та всі інші складові, які повинен містити обвинувальний акт, а суд, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору з наведених в ухвалі підстав, вийшов за межі обсягу питань, які підлягають вирішенню під час проведення підготовчого засідання, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України й перейшов до перевірки кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення та встановлення фактичних обставин справи. Крім того, вказує на те, що в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 372 КПК України вступна частина ухвали не містить року, місяця і дня народження обвинуваченого та місця його народження та проживання, а також на те. Що під час підготовчого судового засідання жодних клопотань щодо повернення обвинувального акту прокурору від учасників судового процесу не надходило. Просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу й просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5, неявка яких з урахуванням положень ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. З матеріалів провадження вбачається, що апеляційним судом обвинуваченому та потерпілому своєчасно надіслані повідомлення, в яких указується про час та місце розгляду апеляційної скарги. При цьому враховується те, що відомості про поважність причин неявки обвинуваченого та потерпілого на розгляд справи чи заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін до апеляційного суду не надходили.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України з наведених в ухвалі підстав, колегія суддів визнає такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як убачається зі змісту обвинувального акту, такийпідписаний слідчим і затверджений прокурором, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки (а. к. п. 2-8), у зв’язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувальний акт у повній мірі відповідає передбаченим ст. 291 КПК України вимогам, колегія суддів визнає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали місцевого суду, визнає й доводи апеляційної скарги про те, що, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд вийшов за межі обсягу питань, які підлягають вирішенню під час проведення підготовчого засідання, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України й перейшов до перевірки кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення та встановлення фактичних обставин справи.

Зазначивши в ухвалі про те, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення є не зрозумілим та не конкретним, оскільки в такому не зазначено, яким чином обвинувачений проник до дворогосподарства, а потім у середину житлового будинку, а також не зазначено мету та мотив таких дій обвинуваченого, які мають істотне значення для правильності правової кваліфікації його дій; що зі змісту обвинувального акту не вбачається повної і конкретної (детальної) інформації щодо того, яким чином відбувалася попередня змова між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в чому відобразились ролі кожного; що в обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, хоча обставинами, що обтяжують покарання, передбаченими ст. 67 КК України, вказано вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб; у разі призначення обвинувального акту до судового розгляду, може бути порушено право на захист як обвинуваченого ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, суд першої інстанції не врахував те, що на даній стадії судового процесу суд вирішує лише питання про відповідність чи не відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а зазначені в оскаржуваній ухвалі питання з’ясовуються під час судового розгляду кримінального провадження.

Тому, твердження суду про те, що вищевказані висновки є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів, апеляційний суд вважає необґрунтованим й таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

ОСОБА_3 із тим, проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали та дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги про те, що вступна частина ухвали не містить даних щодо року, місяця і дня народження обвинуваченого, місця його народження та проживання, а також даних про те, що під час підготовчого судового засідання жодних клопотань щодо повернення обвинувального акту прокурору від учасників судового процесу не надходило, також знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й такі в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Тому, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду, у зв’язку із чим, доводи апеляційної скарги й у цій частині є обґрунтованими.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов’язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у зв’язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2,

задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2017 року, якою обвинувальний акт, складений і затверджений щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України, повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України протягом одного місяця із дня отримання матеріалів кримінального провадження, – скасувати, призначивши обвинувальний акт до нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: