КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. Справа№ 57/314-6/526-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Стаховській А.І.

представники сторін:

від позивача: Журавінський А.М. за довіреністю;

від відповідача 1: Негода Є.В. за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явися;

від третьої особи 1: не з'явися;

від третьої особи 2: не з'явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017

у справі № 57/314-6/526-2012 (головуючий суддя Смирнова Ю.М..)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард"

2) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Державний реєстратор Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформленого протоколом №1/06 від 01.02.2006, та скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 06.02.2006, номер запису 10741050002003156.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2013 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформлені протоколом №1/06 від 01.02.2006р.: "1. Задоволено заяву учасника товариства "Візард" Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" №1 від 29.11.2005 про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ "Візард" та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс". 2. Товариству "Киянка Плюс" виступити єдиним учасником товариства "Візард" з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає сумі в розмірі 225360 гривень. 3. Затвердити нову редакцію статуту Товариства". Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 01.02.2006 про звільнення ОСОБА_4 за власним бажанням з посади директора ТОВ "Візард" та про призначення на цю посаду ОСОБА_5 з 01.02.2006р., а також про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Візард" від 06.02.2006 (запис №10741050002003156).

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2014 скасовано вчинені Шевченківською районною в місті Києві державної адміністрації наступні реєстраційні дії: 1) 10741070003003156 від 07.02.2006; 2) 10741050005003156 від 04.10.2007; 3) 10741050006003156 від 13.12.2007; 4) 10741050008003156 від 21.12.2008; 5) 10741060009003156 від 06.07.2009; 6) 10741050010003156 від 24.01.2011; 7) 10741430011003156 від 26.04.2011; 8) 10741050012003156 від 23.05.2011; 9) 10741070013003156 від 23.05.2011; 10) 10741050014003156 від 06.09.2012; 11) 10741070015003156 від 27.09.2012; 12) 10741050016003156 від 23.10.2012; 13) 10741050017003156 від 23.09.2013; 14) 10741070018003156 від 27.12.2013.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2015 скасовано вчинену Шевченківською районною в місті Києві державної адміністрації реєстраційну дію №10741680021003156 від 11.07.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2013, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015, а справу №57/314-6/526-2012 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В процесі нового розгляду справи позивачем було подані доповнення позовних вимог, у яких він уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформлене протоколом №1/06 від 01.02.2006;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 06.02.2006, а саме: реєстраційну дію № запису 10741050002003156, вчинену державним реєстратором Гордієнко Валентиною Іванівною.

- скасувати реєстраційні дії по Товариству з обмеженою відповідальністю "Візард", а саме: 1) 10741070003003156 від 07.02.2006, вчинену державним реєстратором Гордієнко Валентиною Іванівною; 2) 10741050005003156 від 04.10.2007, вчинену державним реєстратором Гордієнко Валентиною Іванівною; 3) 10741050006003156 від 13.12.2007, вчинену державним реєстратором Поляковою Владиславою Олександрівною; 4) 10741050008003156 від 21.02.2008, вчинену державним реєстратором Поляковою Владиславою Олександрівною; 5) 10741060009003156 від 06.07.2009, вчинену державним реєстратором Сотніковою Тетяною Олександрівною; 6) 10741050010003156 від 24.01.2011, вчинену державним реєстратором Лінцовою Веронікою Юріївною; 7) 10741430011003156 від 26.04.2011, вчинену державним реєстратором Дубиною Аллою Борисівною; 8) 10741050012003156 від 23.05.2011, вчинену державним реєстратором Лінцовою Веронікою Юріївною; 9) 10741070013003156 від 23.05.2011, вчинену державним реєстратором Лінцовою Веронікою Юріївною; 10) 10741050014003156 від 06.09.2012, вчинену державним реєстратором Поляковою Владиславою Олександрівною; 11) 10741070015003156 від 27.09.2012, вчинену державним реєстратором Ушацькою Наталією Валеріївною; 12) 10741050016003156 від 23.10.2012, вчинену державним реєстратором Ушацькою Наталією Валеріївною; 13) 10741050017003156 від 23.09.2013, вчинену державним реєстратором Лінцовою Веронікою Юріївною; 14) 10741070018003156 від 27.12.2013, вчинену державним реєстратором Лінцовою Веронікою Юріївною; 15) №10741680021003156 від 11.07.2014, вчинену державним реєстратором Гладуном А.А.; 16) від 20.07.2015, вчинену державним реєстратором Гладуном А.А.

Доповнення позовних вимог, подані позивачем 15.05.2017, прийнято судом першої інстанції до розгляду як заяву про зміну предмета позову.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №57/314-6/526-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку із пропуском позовної давності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач про порушення свого права дізнався лише 11.05.2011, після прийняття господарським судом міста Києва рішення у справі №9/450, тому позовна давність не пропущена, також судом неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки на спірні правовідносини позовна давність не поширюється.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Чорногуз М.Г., Смірнова Л.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 04.09.2017.

23.08.2017 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні.

04.09.2017 від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із занятістю представника в іншому судовому процесі.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 57/314-6/526-2012 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Смірнової Л.Г., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 відкладено розгляд справи на 25.09.2017.

12.09.2017 від відповідача 1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у якій він просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін.

21.09.2017 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду України у справі №6-17цс17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 відкладено розгляд справи на 12.10.2017.

04.10.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.10.2017 р., у зв'язку із виходом судді Смірнової Л.Г. з 12.10.2017 у відпустку, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №57/314-6/526-2012 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Відповідач 2 та треті особи явку представників у судове засідання не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача 2 та третіх осіб.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Візард" (далі також - Товариство) зареєстровано 04.03.1996, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на 01.02.2006 учасниками ТОВ "Візард" були ТОВ "Киянка Плюс" та ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка", правонаступником якого на даний час є позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка". Учасникам Товариства належало по 50% статутного капіталу.

01.02.2006 проведено загальні збори учасників ТОВ "Візард", оформлені протоколом №1/06, на яких прийнято наступні рішення:

1.Задовольнити заяву учасника товариства "Візард" - Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" вх. №1 від 29.11.2005 про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ "Візард" та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс".

2.Товариству "Киянка Плюс" виступити єдиним учасником товариства "Візард" з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 225360 грн.

3.Затвердити нову редакцію статуту Товариства.

4.Задовольнити заяву ОСОБА_4 про звільнення її за власним бажанням з посади директора Товариства з 31.01.2006.

5.Призначити ОСОБА_5 на посаду директора Товариства "Візард" з 01.02.2006.

Відповідна заява Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" від 23.11.2005 (вх. №1 від 29.11.2005), за результатами якої було прийнято рішення про її задоволення, була подана від імені голови правління і містила прохання про виведення Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників ТОВ "Візард" з передачею своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% Товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс".

Разом з заявою Закритим акціонерним товариством "Трикотажна фабрика "Киянка" було подано нотаріально посвідчений витяг з протоколу №4 від 12 листопада 2005 року загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка", відповідно до якого по питанню 3 порядку денного "Про передачу підприємств Товариства" вирішено затвердити передачу корпоративних прав (всіх прав та обов'язків) належних ЗАТ "ТФ "Киянка" у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Візард" Товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс" у повному обсязі.

На підставі вищевказаних документів була проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Візард".

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Киянка" було створено у 2003 році шляхом перетворення колективного підприємства "Трикотажна фабрика "Киянка", яке було зареєстроване 09.12.1992.

27.11.2003 Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано Статут Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" (далі - Статут). На даний час Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" внаслідок перетворення Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" є його правонаступником.

Відповідно до статті 8 Статуту позивача органами управління та контролю товариства є: загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління.

Пунктами 8.2.6 та 8.2.7 Статуту позивача визначено, що до компетенції загальних зборів акціонерів належить вирішення будь-яких питань з діяльності товариства, серед яких, крім іншого, є: а) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) прийняття рішення про внесення змін до Статуту товариства. При цьому повноваження, передбачені п. б, належать до виключної компетенції загальних зборів, а рішення загальних зборів акціонерів з питань, зазначених у п. б, приймаються більшістю у ? голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу товариства.

Згідно з п. 8.4 Статуту виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління, що складається з п'яти осіб.

До складу правління входять: голова правління; заступник голови правління; 3 члени правління.

Правління вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і спостережної ради. Загальні збори і спостережна рада можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав, крім тих, що належать до їх виключної компетенції, до компетенції правління.

Правління приймає рішення про участь (вступ та вихід) та форму внеску товариства в інших юридичних особах, заснованих в будь-якій організаційно-правовій формі, зокрема у господарських товариствах, благодійних (неприбуткових) організаціях, об'єднаннях підприємств тощо, прийняття рішення про передачу внесків до статутних фондів цих юридичних осіб, а також про збільшення статутного фонду товариства не більше як на 1/3.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом № 1 від 21.11.2003 до складу правління Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" входило 5 осіб, а саме: голова правління - Корнєва Світлана Іванівна; члени правління - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17.

Статтею 98 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що виходячи з положень Статуту та вимог законодавства, уповноваженими органами Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" на прийняття рішення про вихід із складу засновників (учасників) станом на час виникнення спірних правовідносин були або загальні збори акціонерів або правління. Повноваження голови правління були передбачені п. 8.4.2 Статуту, яким дану посадову особу не було наділено повноваженнями прийняття рішень про вихід зі складу засновників (учасників).

Отже, заява Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" від 23.11.2005 (вх. №1 від 29.11.2005), за результатами якої 01.02.2006 відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про її задоволення, яка була подана від імені голови правління і містила прохання про виведення Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників ТОВ "Візард" з передачею своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% Товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс", не є рішенням про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників).

З огляду на викладе, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача 1 в частині задоволення заяви Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" про вихід зі складу учасників та передачу частки прийнято за результатами розгляду документу, який не є в розумінні закону рішенням про вихід зі складу учасників.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі №9/450, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" по питанню третьому порядку денного зборів "Про передачу підприємств Товариства", які відбулися 12.11.2005.

При цьому, в порядку денному загальних зборів ТОВ "Візард", що відбулися 16.07.2005, не було питання "Про передачу підприємств Товариства", і відповідно рішення на таких зборах по такому питанню не приймалися. Питання "Про передачу підприємств Товариства" вирішувалося на загальних зборах ТОВ "Візард", що відбулися 12.11.2005.

Отже, рішення про задоволення заяви ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ "Візард" та відступлення своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% третій особі-2 прийнято за відсутності волевиявлення компетентного органу ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка", тобто з порушенням корпоративних прав цього товариства та вимог ст.100 Цивільного кодексу України щодо права участі у товаристві.

Таким чином є правомірним висновок суду першої інстанції про те, що дані порушення закону свідчать про незаконність даного рішення, що є підставою визнання його недійсним. Наведене, в свою чергу, має наслідком незаконність рішення про виступ Товариства "Киянка Плюс" єдиним учасником Товариства "Візард" з часткою в статутному капіталі 100% та про затвердження нової редакції статуту Товариства. Незаконність даних рішень зумовлена характером їх походження - вони є похідними від рішення про вихід Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників ТОВ "Візард".

Обґрунтованість цієї частини позовних вимог та обставини прийняття спірних рішень загальних зборів учасників ТОВ "Візард" від 01.02.2006 з порушенням приписів чинного на той час законодавства підтверджуються фактами, встановленими чинним рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі №9/450 (за участю ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка", ТОВ "Візард" та ТОВ "Киянка Плюс"), а в силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України вказані преюдиціальні факти не підлягають доведенню при вирішенні даного спору.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що наведені підстави недійсності не є такими, які впливають на правомірність інших рішень загальних зборів відповідача від 01.02.2006, а саме: про задоволення заяви ОСОБА_4 про звільнення її за власним бажанням з посади директора товариства з 31 січня 2006 року та про призначення ОСОБА_5 на посаду директора Товариства "Візард" з 1 лютого 2006 року.

З такими висновками погодилась колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи судові рішення у даній справі в касаційному порядку, про що зазначено у постанові від 06.03.2017.

Проте, скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи її на новий розгляд Вищий господарський суд України вказав на те, що в порушення вимог ст.ст. 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставин початку перебігу та закінчення строку позовної давності, наявності чи відсутності поважних причин її пропуску, як наслідок, належним чином не відхилено доводи відповідача щодо наявності підстав для застосування позовної давності у зв'язку з обізнаністю тодішнього керівництва Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" зі змістом оспорюваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, статтю 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем оскаржуються рішення загальних зборів учасників товариства, прийняті 01.02.2006, а з даним позовом позивач звернувся до суду 06.09.2011, тобто більш ніж через п'ять років після прийняття оспорюваного рішення.

В ході розгляду справи відповідачем 1 було подано клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.

Позивач, заперечуючи проти даного клопотання, посилався на те, що в контексті заявлених позовних вимог мова йде саме про порушення його права участі у товаристві, яке є особистим немайновим правом, на та вимоги про захист якого в силу п. 1 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України строк позовної давності не поширюється.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) до прав учасників господарських товариств належать права брати участь в управлінні справами товариства, розподілі прибутку товариства і одержувати його частку, вийти з товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, а також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Ці права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні), а відтак - і пов'язані з цим можливості.

Права учасників господарського товариства є складними, до них належать як майнові (право на частку прибутку, право на оплату вартості майна при виході з товариства тощо), так і немайнові права (право брати участь в управлінні справами та розподілі прибутку, право виходу із товариства тощо), визначені законом та установчими документами.

Право участі у товаристві може передаватися винятково разом з іншими складовими прав учасника товариства - майновими правами. Тому права учасника господарського товариства, які витікають з права його участі в цьому товаристві, не є особистими немайновими правами.

Крім того, одним із оспорюваних рішень, яке тісно пов'язане з рішенням про вихід ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників ТОВ "Візард" та визнано судом недійсним, є рішення про передачу позивачем своєї частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Візард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс", внаслідок чого останнє стало єдиним учасником Товариства з часткою 100% в статутному капіталі. Вказане рішення безперечно свідчить про розпорядження учасника своїми корпоративними правами, що мають майновий (економічний) зміст і не є немайновими в розумінні ст.ст.100, 269 Цивільного кодексу України.

Як роз'яснено в п. 2.37 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні ст.100 Цивільного кодексу України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування ч.1 ст.100 Цивільного кодексу України у поєднанні з п.1 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

Наведене спростовує доводи позивача стосовно відсутності підстав для застосування строку позовної давності до заявлених вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За доводами відповідача, про неправомірні дії з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард", якими порушено права позивача як учасника цього товариства, позивач дізнався тільки у 2011 році, про що свідчать факти та обставини, встановлені у судовій справі №9/450, що мають преюдиціальне значення. Тому, за твердженням позивача, строк позовної давності при зверненні до суду порушено не було.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України у справі №6-17цс17).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вірно відзначив суд першої інстанції, позивачем у даній справі є юридична особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка", яка виступає правонаступником юридичної особи - Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка", а не конкретний акціонер чи посадова особа відповідного господарського товариства.

За змістом ст.ст. 80, 92 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії в цивільних правовідносинах.

Як свідчать обставини справи та не заперечується сторонами, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард", що відбулись 01.02.2006, був присутній представник Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка", а саме голова правління Корнєва Світлана Іванівна, що відображено у протоколі загальних зборів учасників №1/06 від 01.02.2006.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Згідно з положеннями ст. 48 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Відтак, оскільки юридична особа здійснює свої права та обов'язки через свої органи або особу, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, та враховуючи, що на загальних зборах учасників товариства, на яких прийнято спірне рішення, була присутня повноважна на той час голова правління ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" (наділена правом представляти інтереси товариства без довіреності), місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що юридичній особі ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" (правонаступником якої є позивач) було відомо про існування оспорюваного рішення загальних зборів ще з 01.02.2006.

Більш того, відповідні відомості про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" з 06.02.2006 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (номер запису 10741050002003156).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на час проведення зазначених реєстраційних дій) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, необізнаність окремих акціонерів ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка", а також нинішнього керівництва позивача про існування оспорюваного рішення не означає, що про таке рішення не було відомо ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" як самостійному суб'єкту цивільних правовідносин.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді).

Факт неповідомлення головою правління ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" Корнєвою Світланою Іванівною акціонерів даного товариства про наявність оспорюваного рішення може свідчити лише про неналежне виконання головою правління своїх обов'язків в частині надання звітності про діяльність товариства, водночас дана обставина в незалежності від характеру дій даної особи при здійсненні представництва (правомірних чи неправомірних), не спростовує факту обізнаності позивача (як юридичної особи) про існування спірного рішення.

Відтак, оскільки про існування рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформлених протоколом №1/06 від 01.02.2006, Закритому акціонерному товариству "Трикотажна фабрика "Киянка" було відомо з 01.02.2006, то з огляду на положення ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності щодо вимог про визнання недійсними спірних рішень сплив 01.02.2009.

Обставин, які б свідчили про поважність причин пропущення встановлених законодавством строків позовної давності, позивачем не наведено.

Місцевим господарським судом також правомірно відхилені посилання позивача на те, що про порушення свого права позивач дізнався лише в результаті ухвалення 11.05.2011 Господарським судом міста Києва рішення у справі №9/450, (яким було встановлено факт порушення прав позивача та визнано недійсним рішення загальних зборів від 12.11.2005, оформленого протоколом №5, і саме після ухвалення цього рішення виникло право на позов), оскільки спірні рішення загальних зборів були прийняті за результатами розгляду заяви Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка", датованої 23.11.2005 та поданої 29.11.2005 від імені голови правління, про що вказано у протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" №1/06 від 01.02.2006. Будь-які посилання на рішення загальних зборів від 12.11.2005, оформлене протоколом №5, у протоколі №1/06 від 01.02.2006 відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено порушення його прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" такими рішеннями загальних зборів від 01.02.2006, оформленими протоколом № 1/06:

1) Задовольнити заяву учасника Товариства "Візард" Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Киянка" вх. № 1 від 29.11.2005 про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ "Візард" та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% Товариству з обмеженою відповідальністю "Киянка Плюс".

2) Товариству "Киянка Плюс" виступити єдиним учасником Товариства "Візард" з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 225360 гривень.

3) Затвердити нову редакцію статуту Товариства.

Однак, оскільки строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників ТОВ "Візард", сплив та позивачем не доведено існування поважних причин пропуску встановленого законодавством строку позовної давності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсними наведених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.

Вимоги позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформлених протоколом № 1/06, про задоволення заяви ОСОБА_4 про звільнення її за власним бажанням з посади директора товариства з 31 січня 2006 року та про призначення ОСОБА_5 на посаду директора Товариства "Візард" з 1 лютого 2006 року задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю цих вимог.

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" та про скасування реєстраційних дій по Товариству з обмеженою відповідальністю "Візард" є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" від 01.02.2006, оформлених протоколом №1/06 від 01.02.2006, у задоволенні яких відмовлено судом, а тому також не підлягають до задоволення.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 57/314-6/526-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №57/314-6/526-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №57/314-6/526-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко