КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" жовтня 2017 р. Справа №925/1460/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Алданової С.О.

Гаврилюка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2017

у справі №925/1460/15 (суддя: Хабазня Ю.А)

за заявою ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

до боржника Приватного підприємства "Вулкан-2"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2017р. у справі №925/1460/15 заяву Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.05.2017р. №11413/23-00-10-0118 (вх.суду №10938/17 від 22.05.2017р.) задоволено частково; визнано Головне управління ДФС у Черкаській області поточним кредитором боржника: на суму 3200 грн., які підлягають погашенню у першу чергу; на суму 89434,30 грн., які підлягають погашенню у третю чергу; на суму 35422,76 грн., які підлягають погашенню у шосту чергу; у визнанні решти вимог відмовлено. Визнано недійсною угоду про плату за фактичне користування землею від 20.05.2005р., укладену між Черкаською міською радою та ПП "Вулкан-2" та зареєстровану у відділі земельних відносин виконавчого комітету Черкаської міської ради 20.05.2005р. за №72, предметом якої є земельна ділянка площею 9480 кв.м. за адресою: м.Черкаси, вул. Берегова, 5. Визнано недійсною угоду про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 09.12.2005р., укладену між Черкаською міською радою та ПП "Вулкан-2" і зареєстровану в управлінні земельних ресурсів та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради 19.12.2005р. за №170, предметом якої є земельна ділянка за адресою: м.Черкаси, на розі бул. Шевченка - вул. Енгельса. Відмовлено повністю у задоволенні заяви Черкаської міської ради від 16.05.2017р. №1812-01-21 (вх.суду №10799/17 від 18.05.2017р.).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління ДФС у Черкаській області в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. у справі №925/1460/15 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області було повернуто на підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Головне управління ДФС у Черкаській області 03.10.2017р. (згідно відмітки канцелярії господарського суду Черкаської області) повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2017р.

Дослідивши апеляційної скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що копія апеляційної скарги, крім арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., не надіслана іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, докази її направлення відсутні.

Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.08.2015 № 01-06/1389/15 статтю 5 Закону України "Про судовий збір" викладено в новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи (зокрема, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Антимонопольний комітет України) та органи місцевого самоврядування.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» набули чинності з 01.09.2015р. зміни щодо судового збору. Зазначеним Законом були підвищені ставки судового збору, а також зобов'язано суб'єктів владних повноважень сплачувати судовий збір.

Відповідно до пп.2, 4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній з 01.09.2015р.) в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.

Оскільки апелянтом було оскаржено ухвалу місцевого суду від 15.08.2017р. в повному обсязі, то ГУ ДФС у Черкаській області мало бути сплачено 110 відсотків ставки за кредиторські вимоги та 110 відсотків ставки за визнання правочинів (договорів) недійсними.

Отже, судовий збір у даному випадку не сплачено у встановленому порядку та розмірі відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до ст. 53 ГПК України господарський суд може визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 43 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України, строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2017р. у даній справі (повне судове рішення складено - 22.08.2017р.) закінчився 28.08.2017р., тоді як апеляційна скарга перший раз була подана до суду першої інстанції 04.09.2017р., а вдруге - 03.10.2017р., про що свідчить відмітка канцелярського штемпелю на титульній сторінці апеляційної скарги, тобто подана із пропуском встановленого законодавством строку подання апеляційної скарги.

При подачі скарги апелянт не подав клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р., колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні; до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ГУ ДФС у Черкаській області не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, п.п. 2 - 4 ч.1 ст.97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2017р. у справі №925/1460/15 (з доданими до неї матеріалами) повернути Головному управлінню ДФС у Черкаській області.

2. Справу №925/1460/15 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.О. Алданова

О.М. Гаврилюк