№2-984/09

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

при секретарі Коротіч С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16 вересня 2009 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання щлюбу, посилаючись на те, що вони 17 березня 1983 року зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу мають трьох дітей, з яких двоє вже дорослих і один син-неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2008 року вони не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо один від одного, шлюб між ними існує формально, так як відповідач фактично створив сім'ю з іншою жінкою, з якою веде спільне господарство. Примирення між ними неможливе.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю, погодився на розірвання шлюбу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 березня 1983 року. Вони втратили почуття один до одного, понад рік не підтримують подружнього життя, не бажають миритися та зберігати сім'ю, відповідач фактично створив іншу сім'ю, проживає окремо з іншою жінкою, їх шлюб розпався остаточно, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд постановляє рішення про розірвання шлюбу між сторонами, витрати по розірванню шлюбу покладає на обидві сторони.

Керуючись ст.,110-112 СК України, ст.130,174, 209,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, дошлюбне прізвище Кісіль, зареєстрований 17 березня 1983 року Палацом шлюбів №2 відділу ЗАГС виконкому Московської міської ради, актовий запис № 1431.

При видачі свідоцтв про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з обох сторін: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 17 гривень державного мита з кожного в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                         Ю.І. Степаненко