ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9636/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

позивача - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року з питань самовідводу судді та передачі справи до іншого суду у справі № 813/5929/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, виконавчого комітету Винниківської міської ради, міського голови м. Винники Квурта Володимира Леонідовича, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Жукровського Ярослава Івановича, колишнього міського голови м. Винники ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2015 році ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище адміністративним позовом.

Зазначена вище справа перебувала у провадженні Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року дану справу передано на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду. Вказана ухвала обґрунтована посиланням на те, що у зв'язку із задоволенням відводів (самовідводів) та закінченням терміну повноважень суддів у Львівському окружному адміністративному суді неможливо утворити новий склад суду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції протиправно передано дану справу на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду, оскільки у Львівському окружному адміністративному суді були судді, які мали повноваження на здійснення процесуальних дій та не були відведені в цій справі, а відтак така справа могла бути розглянута цим судом.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задовольнити. Додатково зазначили, що суддя Мартинюк В. Я. не міг одночасно вирішувати питання самовідводу та передачі справи до іншого суду та, що після постановлення оскаржуваної ухвали у Львівському окружному адміністративному суді були призначені судді, які могли розглянути вказану справу.

Решта осіб, які беруть участь у справі не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що 16 серпня 2017 року повторно відбувся автоматизований розподіл вказаної вище справи, відповідно до якого суддею по справі було призначено суддю Мартинюка В. Я. При чому вказаний суддя був єдиний з числа суддів вказаного суду щодо якого вирішувалося питання про її розподіл.

Ухвалою від 05 вересня 2017 року вказаним вище суддею задоволено заяву про самовідвід та зазначену вище справу передано до Тернопільського окружного адміністративного суду, у зв'язку із неможливістю утворити новий склад суду для розгляду даної справи з врахуванням задоволених відводів (самовідводів) у цій справі та закінченням терміну повноважень у суддів, які перебувають у штаті суду.

Не погодившись з оскаржуваною ухвалою ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, зокрема, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, передбаченому пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.

Відповідно до частини п'ятої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Відповідно до статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15 -1 цього Кодексу.

У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 22 цього Кодексу.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (далі - Положення) встановлено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Водночас, згідно підпункту 2.3.2. пункту 2.3. Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

З наявних в матеріалах справи звіту автоматизованого розподілу та листа Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року № 03.5-43-1861/17 вих. видно, що станом на 05 вересня 2017 року у Львівському окружному адміністративному суді мали повноваження на здійснення процесуальних дій 12 суддів, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 щодо яких станом на вказану дату судом було задоволено заяви про відвід (самовідвід) у даній справі та ОСОБА_17, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

16 серпня 2017 року за допомогою автоматизованої системи документообігу на підставі рішення про відвід (самовідвід) відбулася заміна судді Хоми О. П. на суддю Мартинюка В. Я., який був останнім з числа суддів вказаного суду, що мали право вчиняти процесуальні дії у даній справі та не були відведені.

Оскільки після заявлення самовідводу суддею Мартинюком В. Я. у Львівському окружному адміністративному суді були відсутні судді, які б мали право розглядати вказану справу, то така правомірно була передана до Тернопільського окружного адміністративного суду як такого, що найбільш територіально наближений до цього суду.

Щодо посилання позивача та його представника на те, що в даному випадку суддею протиправно одночасно із задоволенням заяви про самовідвід вирішено питання про передачу справи в інший суд, то таке є необґрунтованим, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи до іншого суду вирішується ухвалою, а відтак суддя Мартинюк В. Я. будучи останнім суддею, який міг вирішувати вказане питання правомірно вирішив передати дану справу на розгляд до іншого суду.

Щодо посилання позивача та його представника на те, що після постановлення оскаржуваної ухвали у Львівському окружному адміністративному суді призначено суддів, які на даний час можуть розглянути вказану справу, то таке також не заслуговує на увагу, оскільки правомірність оскаржуваної ухвали (дій судді, який постановив таку ухвалу) оцінюється судом станом на дату її постановлення, без урахування обставин, які виникли (могли виникнути) в майбутньому.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року з питань самовідводу судді та передачі справи до іншого суду у справі 813/5929/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук

судді В. М. Багрій

Д. М. Старунський

Повний текст судового рішення виготовлено 17 жовтня 2017 року.