ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 926/3327/17

За позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця”, м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ”, м. Чернівці

про стягнення штрафу – 96995,00 грн.

Головуючий суддя В.В.Дутка

Суддя О.Г.Проскурняк

Суддя С.О.Миронюк

представники:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність від 17.05.2017р.

від відповідача – ОСОБА_3, адвокат, ОСОБА_4, адвокат

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ” про стягнення штрафу в сумі 96995,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2016 року зі станції ОСОБА_5 Південної залізниці на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь»» в залізничному вагоні №65945248 направлений вантаж «Лом черных металлов», згідно накладної №44952778. При проходженні вагону через станцію ОСОБА_6 – ОСОБА_1 залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. Зазначене і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 96995,00 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016р. позов публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” до товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ” про стягнення штрафу в сумі 96995,00 грн. задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. рішення суду від 17.11.2016р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” задоволено частково, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016р., справу №926/3327/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

У відповідності до автоматизованої системи документообігу суду справу №926/3327/16 передано на новий розгляд судді Дутці В.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.06.2017р. призначено розгляд справи.

Ухвалою від 10.08.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 08.08.2017р. про зупинення провадження у справі №926/3327/16 та надіслання матеріалів справи до слідчого управління Головного управління МВС України в Чернівецькій області.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 10.08.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.08.2017р. визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 926/13327/16 у складі: Головуючий суддя Дутка В.В., суддя Проскурняк О.Г., суддя Миронюк С.О.

Ухвалою від 10.08.2017р. колегіальний розгляд справи призначено на 07.09.2017р.

Відповідач у додаткових письмових поясненнях від 06.09.2017р. до відзиву на позовну заяву вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказує, що штраф за неправильно зазначену у накладній масу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу та наводить правову позицію Вищого господарського суду України у постанові від 24.05.2017р. у справі №904/10497/16.

Ухвалою від 07.09.2017р. розгляд справи відкладено на 09.10.2017р.

09.10.2017р. позивач надав суду письмові пояснення, в яких просить задовольнити позов.

У судовому засіданні 09.10.2017р. представник відповідача подав клопотання від 07.09.2017р. про зупинення провадження у справі №926/3327/16 та надіслання матеріалів справи до слідчого управління Головного управління МВС України в Чернівецькій області.

Ухвалою від 09.10.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача надав суду для огляду оригінал комерційного акту від 18.05.2016 НА№001300/597 та просив задовольнити позов.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.05.2016 зі станції відправлення ОСОБА_5 Південної залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” здійснено відправлення вагону №65945248 до станції Сартана Донецької залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат “Азовсталь”, що підтверджується накладною №44952778. В накладній вказана маса вантажу (лом чорних металів), визначена на вагонних вагах відправником у розмірі 65100 кг.

18 травня 2016 року, залізницею при проходженні вагону через станцію ОСОБА_6 - ОСОБА_1 залізниці, проведено перевірку маси вантажу та складено комерційний акт від 18.05.2016 НА№001300/597, в якому, зокрема, зазначено, що 17.05.2016 проводилась контрольна перевірка вагону №659452548 та при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних вагах станції Запоріжжя–Ліве №87, які пройшли держповірку 01.02.2016, виявилось, що вага брутто - 83400 кг, тара по документу - 23800 кг, нетто - 59600 кг, що менше ваги вказаній в накладній № 44952778 на 5500 кг. Також вказано, що навантаження вантажу нижче бортів 20 см, вантаж накритий металічним покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів розкрадання і втрати вантажу не було. В технічному стані вагон справний, розвантажувальні люки, закручені дротом.

Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси нетто вантажу у залізничній накладній №44952778, вагон №659452548, нарахував відповідачу штраф у розмірі 96995,00 грн.

Відмова відповідача від сплати штрафу і зумовила звернення позивача до суду з указаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, далі Статут, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, далі Правила, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Частиною 2 ст. 24 Статуту передбачено, право Залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У відповідності до норм ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажів визначається відправником.

Приписами ст. 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Штраф відповідно до ст. 118 Статуту стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з залізничної накладної №44952778 відправником вантажу зазначено масу вантажу 65100 кг. у вагоні №65945248.

Зважування вантажу на станції відправлення здійснено на справних 150-тонних вагонних вагах ТОВ “Агротермінал Констракшин”, про що свідчить виданий технічний паспорт. Довідкою начальника станції ОСОБА_5Вакуленко від 01.12.2016р. підтверджено зважування вагону №65945248 із зупинкою і розчепленням.

На станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_1 залізниці проведено контрольне зважування вагону №65945248, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами перевірки станцією Запоріжжя-Ліве ОСОБА_1 залізниці складений комерційний акт НА№001300/597 від 18.05.2016р., відповідно до якого зважуання вагону проводилось на справних вагонних вагах станції Запоріжжя-Ліве (держ. повірка від 01.02.2016р.) та виявлено, що при переваженні вага брутто складає 83400 кг., тара з документа 23800 кг., нетто 59600 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 5500 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що за документами значиться лом чорних металів, навантаження в вагоні нижче бортів 20 см., вантаж накритий металевим покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів крадіжки і втрати немає. Вагон технічно справний, люки закриті, скручені дротом. У документі значиться охорона ж.д., прибув без охорони, переданий під охорону.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається з комерційного акту зважування вагону №65945248 проводили у присутності Вохр. стрілка Терновського Н, заступника начальника станції ОСОБА_7, чий підпис міститься на комерційному акті, як і підписи прийомоздавальника ОСОБА_8, начальника вантажного району ОСОБА_9 У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що вказаний комерційний акт підписано уповноваженими на те особами.

З матеріалів справи вбачається, що комерційний акт НА№001300/597 від 18.05.2016р., якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, складений у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів та є чинним.

Отже, факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений згаданим вище комерційним актом. Крім цього, на станції призначення Сартана Донецької залізниці відміткою в комерційному акті зазначено, що при перевірці вантажу різниці з актом не встановлено (том І, а.с.122).

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем при здійсненні контрольного переважування взагалі не зазначено яким способом здійснювалось контрольне зважування, суд зазначає таке.

До матеріалів справи позивач додав оригінал довідки Станції Запоріжжя-Ліве вих.№10 від 23.01.2017р. за підписом в.о. ДСЗМ ОСОБА_10, якою підтверджено, що 18.05.2016р. на справних станційних вантажних вагонних вагах №87 зважувався вагон №65945248 з вантажем «брухт чорних металів», вантажовідправник ТОВ «Вторчермет», ст.відправлення ОСОБА_5 Півд. Залізниці. В результаті проведення зважування підтвердилось недовантаження вантажу у розмірі 5500. Зважування на вагах №87 проводилось з розчепленням вагону (том І, а.с.121).

Наведена довідка зареєстрована в Журналі реєстрації вихідної та внутрішньої документації Станції Запоріжжя-Ліве під номером 10 (том ІІ а.с.19-20).

Судом встановлено, що виконання обов’язків заступника начальника станції Запоріжжя-Ліве на час тимчасової непрацездатності ОСОБА_11 покладено з 23.01.2017р. на ОСОБА_10, згідно наказу першого заступника начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень від 23.01.207р. №48 (том ІІ а.с.163).

Поряд з цим, відповідач надав суду оригінал довідки Станції ОСОБА_6 вих.№81 від 07.04.2017р. за підписом начальника станції ОСОБА_12, отриману на адвокатський запит від 12.01.2017р., де вказано про зважування на вагонних вагах станції ОСОБА_6 №87 дер. повірка 01.02.2016р. із зупинкою вагона та без відчеплення від тепловоза (том І, а.с.179-181; том ІІ а.с.27), що суперечить змісту вищезгаданої довідки Станції Запоріжжя-Ліве вих.№10 від 23.01.2017р.

Судом в засіданні дослідженні записи в оригіналі Журналу реєстрації вихідної та внутрішньої документації Станції Запоріжжя-Ліве, копія якого міститься в матеріалах справи, та встановлено, що під номером 81 міститься запис від 09.02.2017р. під назвою «ЛВД-сектор ком.405», а 07.04.2017р. записів про вихідну кореспонденцію взагалі немає.

З урахуванням наведених обставин, довідка Станції ОСОБА_6 вих.№81 від 07.04.2017р. не є належним доказом по справі та не береться судом до уваги.

Щодо посилання відповідача на п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, яким зокрема визначено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення, а із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом, вимоги якого, за твердженням відповідача, розповсюджуються і на вантаж відповідача - лом чорних металів, а зважування іншим способом могло суттєво вплинути на показник маси вантажу, то суд зазначає, що твердження відповідача про вплив різного способу зважування на показник маси вантажу є лише припущеннями відповідача, недоведеними суду належними та допустимими доказами.

Як вже відзначалося, зважування проводилось на вагах №87 з розчепленням вагону і встановлено факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній, а на станції призначення при перевірці вантажу різниці з комерційним актом не встановлено.

Отже, як встановлено судом, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 96995,00 грн. (19399,00 грн. (сума провізної плати нарахованої вантажовідправнику від станції відправлення до станції призначення за вагон) х 5), внаслідок невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній №44952778 маси вантажу у вагоні №65945248, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 96995,00 грн. обґрунтованими.

Заперечення відповідача проти позову з підстав невірного розрахунку штрафу, а саме, штраф за неправильно зазначену в накладній масу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, яка кореспондується з положеннями п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Абзацом 1 статті 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відтак, суд, керуючись приписами вказаних вище норм права та встановленими обставинами справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі у розмірі п'ятикратної провізної плати.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 96995,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Заява позивача від 06.10.2017р. про стягнення з відповідача 9561,47 грн. витрат на відрядження задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Оскільки, господарським судом явка представника позивача в судові засідання не визнавалась обов’язковою, витрати позивача на відрядження свого представника у розмірі 9561,47 грн. не входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи, та не є збитками позивача в розумінні статей 224 та 225 Господарського кодексу України, у зв'язку з відсутністю елементів правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою; вини відповідача у понесенні відповідних витрат позивачем, тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 20, код 37148102) на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, р/р 2600757872107 АБ “Експрес-Банк”, МФО 322959, код 40081237) 96995,00 грн. основного боргу та 1454,93 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні заяви позивача від 06.10.2017р. про стягнення витрат на відрядження у сумі 9561,47 грн.

Повне рішення складено 13.10.2016р.

Головуючий суддя                                                   В.В.Дутка

Суддя О.Г.Проскурняк

Суддя С.О.Миронюк