ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа № 903/657/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про стягнення 332 955,73 грн.

                                                                                           Суддя Костюк С.В.

Секретар с/з ОСОБА_2

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 928 від 12.12.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 1-50/76 від 18.01.2017 року.

від 3-ї особи: ОСОБА_5, дов. 12-04/3-11 від 03.01.2017 року.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну і регулятивну частину рішення.

Суть: Позивач – ПАТ “Укртелеком” в особі Волинської філії ставить вимогу стягнути з відповідача – Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради 332 955,73 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення.

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що телекомунікаційні послуги надавалися споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати. Зобов’язання ПАТ “Укртелеком” надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення кореспондується з обов’язком органів місцевого самоврядування здійснювати оплату даних послуг. Компенсація за надані пільги встановлюється місцевими бюджетами або шляхом надання субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам. Однак, всупереч встановленим нормам законодавства, за надані позивачем послуги пільговій категорії осіб, відповідач не розрахувався за період січня по грудень 2016 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 332 955,73 грн..

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми Законів України “Про телекомунікації”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про охорону дитинства”, “Про місцеве самоврядування України” та приписи Бюджетного Кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, подав докази направлення 3-тій особі позовної заяви з додатками.

Відповідач у відзиві на позов № 2598 від 04.09.2017 року та його представник в судовому засіданні позов заперечує та просить відмовити в його задоволенні. При цьому вказує, що між управлінням та ПАТ “Укртелеком” до 31.12.2015 року тривали договірні відносини щодо компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги. Пунктом 6.1 договору № 30/15-30 від 02.01.2015 року передбачено, що термін дії договору закінчується 31.12.2015 року. Умовами даного договору не передбачено жодних випадків щодо його пролонгації на наступний рік.

Станом на 01.01.2017 року по Управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради по КПКВК 1513034 “Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв’язку”, КЕКВ 2730 перед Волинською філією ПАТ “Укртелеком” кредиторська заборгованість становила 28642,96 грн. (2015 рік), яка була сплачена управлінням 29.06.2017 року.

Відповідно до даних звіту про заборгованість за бюджетними коштами управління соціального захисту населення (форма № 7д, № 7м) станом на 01.08.2017 року по управлінню відсутня кредиторська заборгованість по КПКВК 1513034, КЕКВ 2730 в сумі 332955,73 грн..

На підтвердження своїх доводів до відзиву додає: копії Положення про управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, звіту про заборгованість за бюджетними коштами управління соціального захисту населення станом на 01.08.2017 року ( форма № 7 д, № 7 м), листа управління соціального захисту населення до ПАТ “Укртелеком” від 14.03.2017 р. №722.

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління державної казначейської служби у Волинській області в наданому суду поясненні зазаначає, що згідно з інформацією, наданою листом Володимир - Волинського управління Державної казначейської служби України Волинської області від 06.10.2017 року №05-07/651716, станом на 06 жовтня 2017 року по Управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (ЄДРПОУ 03190768), згідно з поданими до Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України Волинської області звітами по КПКВК 1513034 "Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку" КЕКВ 2730 заборгованість та зареєстровані фінансові зобов'язання відсутні (в тому числі перед Волинською філією ПАТ "Укртелеком").

Відповідно до даних звітності станом на 1 квітня 2017 року по даній установі обліковувалась прострочена кредиторська заборгованість по КПКВК 1513034, КЕКВ 2730 в сумі 28 690 ,96 грн., яку погашено в червні 2017 року.

Відповідно до змін, внесених до Бюджетного кодексу України, з 01 січня 2017 року видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян та пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги за рахунок субвенції з Державного бюджету відмінені, згідно зі статтею 91 Бюджетного Кодексу України у повному обсязі віднесені до таких, що здійснюються з місцевих бюджетів.

Як слідує з матеріалів справи, пояснення представників сторін, ПАТ «Укртелеком» - оператор зв’язку, однією з основних діяльностей якого є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі місцевого, міжміського, міжнародного зв’язку, і покликаний задовольняти потреби споживачів в належному та якісному їх використанні.

В своїй діяльності позивач керується Законом України «Про телекомунікації» (№ 1280-ІV від 18.11.2003 р. з подальшими змінами), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг іншими законодавчими та локальними нормативними актами , які регулюють правові відносини в сфері телекомунікацій.

Згідно ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

ПАТ “Укртелеком” у період з січня по грудень 2016 року визначеним категоріям громадян було надано телекомунікаційних послуг на загальну суму 332 955, 73 грн., яку підтверджують матеріали справи(обігові відомості нарахувань по категоріям пільг, копії розрахунків актів звірки форми “ 3 пільга” за січень-грудень 2016 року, копії розрахунків видатків на відшкодування витрат за період з січня по грудень 2016 року, копії розрахунків форми “ 2 пільга” за період з січня по грудень 2016 року, докази направлення “форми 2 – пільга” “ 3 – пільга” на адресу відповідача, копія вимоги про оплату №03-08-01-48/17 від 15.06.2017 року). Фактично щодо суми наданих послуг відповідач не заперечує.

Між сторонами по справі існують правовідносини, які випливають з виконання чинного законодавства, яким передбачені соціальні гарантії щодо певних категорій осіб.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За загальними нормами ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача від 15.06.2017 року щодо сплати залишена відповідачем без задоволення.

Щодо посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування, то дане не може слугувати підставою відмови в позові і не береться судом до уваги, оскільки законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями.

Частина 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі “ОСОБА_5 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року та у справі “Бакалов проти України” від 30.11.2004 року відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що “...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку , компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які випливають з виконання чинного законодавства, яким передбачені соціальні гарантії щодо певних категорій осіб. Позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, а відповідач зобов’язаний був відшкодувати суми, які покривали їх повну вартість.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про стягнення 332 955,73 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати позивача по сплаті судового збору згідно ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.96, 509, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,218 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,господарський суд-

Вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Івана Франка, 8, код ЄДРПОУ 03190768, р/р 35416016021441 в ГУД КСУ у Волинській області, МФО 803014) в користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (43025, м.Луцьк, вул.Кривий Вал, 28, р/р 26005133058 в АБ “Укргазбанк”, МФО 320478, ВПН 215607626656, ЄДРПОУ 21560766) 332 955,73 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення, а також 4 994,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

           3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення складено

13.10.2017

Суддя                                                                       С. В. Костюк